Ти тут

Диспансерне спостереження дорослих хворих на туберкульоз - фтизіатрія

Зміст
фтизіатрія
Виявлення туберкульозу у дітей та підлітків
Виявлення туберкульозу у дорослих
Організація роботи фтизіатричної служби
Санітарно-епідеміологічна обстановка щодо туберкульозу
Статистичні показники по туберкульозу
збудник туберкульозу
шляхи зараження
патогенез
Імунітет і алергія
Групи ризику розвитку туберкульозу позалегеневих локалізацій
Класифікація
Віраж туберкулінової проби у дітей
Туберкульозна інтоксикація у дітей і підлітків
Первинний туберкульозний комплекс у дітей
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
Клініко-рентгенологічні дисемінованого прояви туберкульозу легень
Клініко-рентгенологічні прояви міліарний туберкульоз легень
Клініко-рентгенологічні прояви вогнищевого туберкульозу легень
Клініко-рентгенологічні прояви інфільтративного туберкульозу легенів
Клініко-рентгенологічні прояви казеозний пневмонії
Клініко-рентгенологічні прояви туберкуломи легких
Клініко-рентгенологічні прояви кавернозного туберкульозу легенів
Клініко-рентгенологічні прояви фіброзно-кавернозного туберкульозу легенів
Клініко-рентгенологічні прояви циротичного туберкульозу легенів
Клініко-рентгенологічні прояви туберкульозного плевриту
Туберкульоз мозкових оболонок і центральної нервової системи
абдомінальний туберкульоз
Туберкульоз шкіри і підшкірної жирової клітковини
Туберкульоз кісток і суглобів
Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
Туберкульоз сечових органів
Туберкульоз статевих органів у чоловіків
Туберкульоз статевих органів у жінок
туберкульоз очей
Розпитування, фізикальні методи діагностики
Променева діагностика туберкульозу
туберкулінодіагностика
Лабораторна діагностика туберкульозу
Діагностичні методи виявлення туберкульозу в первинній ланці
Принципи лікування хворих на туберкульоз
Хіміотерапія хворих на туберкульоз
Хірургічне лікування на туберкульоз
патогенетичне лікування
Класифікація протитуберкульозних препаратів
Побічні реакції на протитуберкульозні препарати
Геморагічні ускладнення туберкульозу
Спонтанний пневмоторакс - ускладнення туберкульозу
Диспансерне спостереження дітей і підлітків хворих на туберкульоз
Диспансерне спостереження дорослих хворих на туберкульоз
Соціальна профілактика хворих на туберкульоз
Санітарна профілактика хворих на туберкульоз
Заходи щодо захисту від туберкульозу найбільш схильних до захворювання груп
Туберкульоз - вакцинація і ревакцинація
Туберкульоз - хіміопрофілактика
Препарати, що застосовуються при лікуванні туберкульозу


13.2. Диспансерне спостереження дорослих
Контингенти дорослих, які підлягають диспансерному обліку, складаються з чотирьох груп:
0 (нульова) група - особи з неуточненої активністю туберкульозного процесу і потребують диференціальної діагностики для встановлення діагнозу туберкульозу будь локалізаціі-
0А підгрупа - уточнення активності туберкульозного процесу. Спостереження не менше трьох місяців, проводиться комплекс діагностичних заходів, за свідченнями пробна хіміотерапія-
0Б підгрупа - диференціальна діагностика туберкульозу та інших захворювань. Термін спостереження 2 - 3 тижні при проведенні комплексу діагностичних заходів.
В обстеження 0 групи входить рентгенограма, томограма, УЗД (при туберкульозі сечостатевих органів), бактеріскопія, посів перед зарахуванням до групи, в подальшому не рідше 1 разу на місяць. Мета обліку - встановлення діагнозу.
1 група - хворі на активний туберкульоз будь локалізаціі-
1А підгрупа - хворі з вперше виявленим захворюванням. Термін спостереження не більше 24 місяців з моменту взяття на облік-
1Б підгрупа - з рецидивом туберкульозу. Термін спостереження - не більше 9 місяців.
1В підгрупа - хворі, що перервали лікування або не обстежували після закінчення курсу лікування (результат їх лікування не відомий).
В обох підгрупах виділяють хворих з бактеріовиділенням і без бактеріовиділення.
Періодичність відвідування диспансеру при амбулаторному лікуванні - не рідше 1 разу на 10 днів, після стаціонарного або санаторного лікування - не рідше 1 разу на місяць. У групі проводиться комплексний основний курс лікування. Променеві обстеження хворих на туберкульоз органів дихання під час курсу хіміотерапії проводять в інтенсивну фазу не рідше 1 разу на два місяці, дослідження на МБТ - не рідше 1 разу на місяць, а також перед рішенням про перехід до фази продовження, в фазу продовження за показаннями в кінці 2-го місяця хіміотерапії і надалі - за показаннями. Променеві методи обстеження і дослідження на МБТ повторюють перед завершенням курсу лікування. По завершенні курсу хіміотерапії обстеження проводять не менше 1 разу на 6 місяців. Хворі позалегеневий туберкульоз обстежуються за показаннями, але не рідше 1 разу на 6 місяців. Мета спостереження в групі - досягнення клінічного лікування і переклад в III групу обліку 85% пацієнтів після ефективного основного курсу лікування, але не пізніше 24 місяців з моменту взяття на облік. Переведення хворих в II групу - не більше 10% чисельності I групи.
II група - хворі на активні форми туберкульозу з хронічним перебігом.
II А підгрупа - хворі, у яких в результаті інтенсивного лікування може бути досягнуто клінічне лікування. Тривалість спостереження в диспансері не обмежена, проводиться індивідуальна комплексна хіміотерапія, відвідування диспансеру визначається станом хворого і проведеним леченіем-
II Б підгрупа - хворі з далеко зайшли процесом, лікування яких не може бути досягнуто ніякими методами і які потребують общеукрепляющем, симптоматичного лікування і періодичної (при виникненні показань) протитуберкульозної терапії.
Променеві обстеження хворих на туберкульоз органів дихання під час курсу хіміотерапії проводять в інтенсивну фазу не рідше 1 разу на 2 місяці, дослідження на МБТ - не рідше 1 разу в міс-перед рішенням про перехід до фази продолженія- в фазу продовження за показаннями променеві методи і дослідження на МБТ в кінці її 2-го місяця і в подальшому - за показаннями. Променеві методи обстеження і дослідження на МБТ повторюють перед завершенням курсу лікування. По завершенні курсу хіміотерапії обстеження проводять не менше 1 разу на 6 місяців. Хворих на позалегеневий туберкульоз обстежують за показаннями, але не рідше 1 разу на 6 місяців. Сюди відносять хворих, переведених з I групи. Ці хворі потребують систематичному спостереженні і проведенні загальнооздоровчих і лікувально-профілактичних заходів, так як сприятливий перебіг процесу ще не є гарантією лікування. Мета спостереження у ПА групі - досягнення клінічного лікування туберкульозу щорічно у 15% хворих після перекладу в подруппу. У підгрупі НБ тривалість спостереження не обмежена, проводяться лікувальні заходи, що подовжують життя, хірургічне та санаторне лікування за показаннями. Відвідування диспансеру визначається проведеним лікуванням і станом хворого. Променеві методи дослідження і дослідження на МБТ проводяться за показаннями, але не рідше 1 разу на 6 місяців. Мета обліку в підгрупі - збільшення тривалості життя хворих, зменшення поширення туберкульозної інфекції.
III група - особи, вилікувані від туберкульозу будь-якої локалізації з великими і малими залишковими змінами або без залишкових змін. Терміни спостереження в диспансері осіб з великими і малими залишковими змінами, при наявності обтяжуючих факторів - 3 роки-з малими залишковими змінами без обтяжливих факторів - 2 роки-без залишкових змін - 1 рік. Проводиться комплексне обстеження пацієнтів
не рідше 1 разу на 6 місяців. Проведення протирецидивних курсів хіміотерапії за показаннями, санаторне та загальнозміцнюючу лікування. Проводять променеві методи дослідження, дослідження мокротиння, сечі та іншого діагностичного матеріалу перед зарахуванням до групи, в подальшому не рідше 1 разу на 6 місяців. При клінічному благополуччі зняття з обліку і переклад під спостереження в поліклініки загальної лікувальної мережі з подальшим проведенням медичних оглядів 2 рази в рік протягом 3 років після зняття з обліку.
IV група - особи, які перебувають у контакті з джерелами туберкульозної інфекції.
IV А підгрупа - особи, які перебувають у побутовому і виробничому контакті з джерелом інфекції. Тривалість спостереження визначається терміном лікування хворого плюс один рік після припинення контакту з бактеріовидільником.
IV Б підгрупа - особи, які мають професійний контакт з джерелами інфекції.
Проводиться комплексне обстеження 2 рази на рік. У перший рік після виявлення джерела інфекції проводять курс хіміопрофілактики протягом 3 - 6 місяців, за показаннями проводять повторний курс хіміопрофілактики, загальнозміцнюючі заходи, що сприяють підвищенню імунітету, в тому числі санаторне лікування, протиепідемічні заходи в осередку. Тривалість спостереження в 1УБ підгрупі визначається терміном роботи в умовах професійного контакту плюс один рік після його припинення. Комплексне обстеження проводиться 2 рази на рік: перший раз - рентгенограма органів грудної клітини, аналізи крові і сечі, для жінок додатково - огляд гінекологом- вдруге - огляд лікарем-діспансерізатором- лабораторні, променеві, інструментальні методи дослідження за показаннями. Необхідно проводити контроль за дотриманням техніки безпеки, щорічно курс загальнозміцнюючий лікування, хіміопрофілактика (за показаннями). Застосовують променеві методи дослідження, аналізи мокроти, сечі та іншого діагностичного матеріалу перед зарахуванням до групи, в подальшому не рідше 1 разу на 6 місяців. Загальна захворюваність контактних осіб в бацилярних осередках і осіб з професійного контакту не повинна перевищувати 0,25% середньорічної чисельності групи.
Основні поняття, що використовуються для спостереження хворих на туберкульоз. Під активним туберкульозним процесом розуміють специфічний запальний процес, викликаний мікобактеріями туберкульозу (МБТ) і визначається комплексом клінічних, лабораторних та рентгенологічних ознак.
Поняттям туберкульоз сумнівної активності позначають зміни в легенях і інших органах, активність яких представляється неясною.
Хронічний перебіг активних форм туберкульозу - це тривалий, більше 2 років, перебіг захворювання, при якому зберігаються клініко-рентгенологічні та бактеріологічні ознаки активності туберкульозного процесу.
Клінічне вилікування - це зникнення всіх ознак активного туберкульозного процесу в результаті проведеного основного курсу комплексного лікування.
Загострення - це прояв нових ознак активності туберкульозного процесу після періоду поліпшення або посилення ознак хвороби при спостереженні в I і II групах до постановки діагнозу «клінічне одужання».
Під рецидивом розуміють поява ознак активного туберкульозу у осіб, які раніше перенесли туберкульоз і вилікуваних від нього, що спостерігаються в третій групі або знятих з обліку в зв`язку з одужанням.
Контрольні питання
1. Яка тактика нагляду дорослих хворих в 0 групі обліку?
2. Які контингенту хворих відносяться до II групи обліку у дорослих?
3. Перерахуйте критерії постановки дорослих хворих на облік в I групу.
4. Які контингенту належать до IV групи обліку дітей і підлітків?
5. Які заходи проводять у II групі обліку дітей і підлітків?



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!