Опсоніни - мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень

Ще в перших своїх дослідженнях по фагоцитозу І. І. Мечников і Ж. Борде помітили, що фагоцитарна активність лейкоцитів вище в імунній сироватці, ніж у нормальної. Це питання було вирішено І. Г. Савченко і Райтом, які на підставі ряду дослідів показали, що в сироватці є антитіла, що стимулюють фагоцитоз і діючі на бактерій. Ці антитіла були названі опсонінами (opsono - готувати їжу). Якщо сироватку нагріти, то опсоніни руйнуються і вона не стимулює фагоцитоз. Якщо лейкоцити відмити від сироватки, то фагоцитоз також не наступить, так як при промиванні видаляється опсонін.
Антитіла - опсоніни - діють тільки в присутності комплементу. Властивостями, опсонінов володіють і інші речовини імунної сироватки - бактеріотропіни. На відміну від опсонінов бактеріотропіни термостабільним.
Визначення змісту опсонінов в сироватці проводиться таким чином. До суспензії лейкоцитів додають культуру певного мікроба і досліджувану імунну сиворотку- суміш ставлять у термостат на 15-20 хвилин. Контролем служить суміш лейкоцитів, мікробів і нормальної сироватки. Після закінчення зазначеного терміну з суміші роблять препарати на склі, підсушують, фіксують і забарвлюють. Під мікроскопом підраховують, скільки поглинених бактерій доводиться в середньому на один лейкоцит (при підрахунку в 100 лейкоцитах). Отримана величина називається ФАГОЦИТАРНОЇ числом і відображає ступінь фагоцитарної реакції при даних умовах досвіду. Ставлення фагоцитарного числа імунної сироватки до фагоцитарної числу нормальною є «опсоніческім індексом», т. Е. Служить показником імунобіологічних процесів і наявності в крові опсонінов. Опсоніческій індекс вище одиниці є показником сприятливого імунної перебудови, індекс ж нижче одиниці свідчить про млявості фагоцитарного процесу. Опсоніческій індекс використовується в діагностиці деяких інфекційних хвороб (бруцельоз, висипний тиф і ін.) І в ряді випадків як показник ефективності відповідної імунізації.
При мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань можна використовувати іопсоно-фагоцитарну пробу. Реакція ставиться таким чином. У невелику пробірку наливають послідовно 0,05 мл лімоннокіслого натрію, 0,1 мл досліджуваної сироватки, 0,05 мл 2-мільярдної суспензії живих або убитих мікробів. Пробірку ставлять у термостат на 30 хвилин при температурі 37 °, потім роблять мазки, фіксують спиртом, фарбують за Романовським-Гімзою протягом 20-30 хвилин і підраховують мікроби, фагоцитовані 25 нейтрофилами. Залежно від кількості бактерій, поглинених кожним нейтрофілів, оцінюють фагоцитоз і обчислюють цифровий показник (табл. 9).
Таблиця 9
Облік опсоно-фагоцитарної проби

Як це видно з табл. 9, цифровий показник в даному прикладі дорівнює 46. Максимальний показник виражається цифрою 75 (фагоцитоз всіх 25 лейкоцитів оцінений трьома плюсами), а мінімальний - нулем (фагоцитоз всіх лейкоцитів оцінений нулем).