Нейролептанальгезія - хірургічна нефрологія дитячого віку
В даний час не підлягає сумніву, що методом вибору при хірургічних втручаннях у хворих з підвищеним ризиком анестезії та операції є нейролептанальгезія. З огляду на, що серед урологічних хворих подібні хворі - явище нерідке, О. Д. Колюцкий з співавт. (1970) вивчали парціальні ниркові функції при застосуванні нейролептанальгезии. Було відзначено зниження опору ниркових судин, що супроводжувалося підвищенням ефективного ниркового плазмотока. Обсяг клубочковоїфільтрації залишається на тому ж рівні, хвилинний діурез знижується в результаті підвищення рівня реабсорбції. У момент маніпуляцій на нирці спостерігалося зниження ефективного ниркового плазмотока, обсягу клубочковоїфільтрації і діурезу. Опір ниркових судин і фільтраційна фракція підвищувалися. В кінці операції всі порушення мали тенденцію до нормалізації. Динаміка цих змін дозволила авторам зробити висновок про незначне специфічному впливі нейролептанальгезии на парціальні ниркові функції.
Вивчаючи водно-електролітний обмін в умовах нейролептанальгезии у хворих, які страждають на сечокам`яну хворобу, А. Д. Поганий з співавт. відзначили, що виражені зміни настають в найбільш травматичні етапи хірургічного втручання. Специфічного впливу нейролептанальгезии на водно-електролітний баланс не було виявлено.
З іншого боку, значна вираженість змін ряду параметрів залежно від травматичності етапу операції свідчила про те, що нейролептанальгезія не гарантує повного захисту від агресії при операціях на нирках.
За даними Bichler (1969), безпосередньо після урологічних операцій, проведених під нейролептанальгезією, спостерігалося зниження ниркової фільтрації в середньому на 23%, в першу добу - ще на 4% - на другу добу вона відновлювалася до 90% в порівнянні з доопераційному рівнем. У тих хворих, у яких операція була спрямована на відновлення відтоку сечі, в день операції відзначалося значне збільшення діурезу (на 41%), в першу добу фільтрація збільшилася на 75%, а на другий день знижувалася до 125% норми.
Таким чином, при всій відносній разноречивости даних літератури, обумовленої застосуванням різних методик наркотизації і різних способів дослідження функцій нирок та інших факторів, слід все ж зазначити, що всі вивчалися анестетики змінюють діяльність нирок, хоча і в різному ступені. І в цьому ряду найменше пригнічуючий вплив на нирки надають препарати для нейролептанальгезии, сомбревін, віадріл, фторотан. Не підлягає сумніву також той факт, що під час операції на організм впливає не тільки анестетик, але і весь комплекс факторів хірургічного втручання: операційна травма, крововтрата, циркуляторная гіпоксія, ацидоз і ін.
На тлі гіпоксії і ацидозу негативні властивості будь-якого анестетика, його токсичну початок посилюються. Тому ниркова недостатність може виникнути і після нейролептанальгезии, якщо в ході операції спостерігалися гіпоксія, сильна кровотеча, некоррігірованное ацидоз і інші ускладнення. Ми схильні вважати, що зниження сечовидільної функції під час наркозу і в ранньому післяопераційному періоді залежить не тільки і не стільки від виду анестетика, скільки від якості ведення наркозу (глибина наркозу, ефективність вентиляції легень, підтримання нормоволемии, кислотно-лужної рівноваги, водно-сольового балансу та інших параметрів гомеостазу) і післяопераційного періоду (інфузійна терапія, парентеральне харчування і т. д.).
З 1966 по 1972 р в клініці дитячої хірургії Інституту педіатрії АМН СРСР під наркозом проведено 236 операцій у дітей з різною урологічної патологією. Загальне знеболювання цих операцій здійснювалося: фторотаном в комбінації з закисом азоту при 201 операції, циклопропаном - при 4, ефіром - при 10, нейролептнаркозом - при 20 операціях і віадрілом - в 1 випадку.
Ми згодні з думкою ряду авторів (А. 3. Маневич, 1964- В. В. Суслов, 1966, і ін.), Що фторотан показаний у ниркових хворих, особливо в комбінації з закисом азоту. Тут як би поєднуються позитивні якості самого сильного і самого слабкого анестетиків. Гіпотензіонний ефект фторотана врівноважується схильністю до гіпертензійним реакцій при інгаляції закису азоту. Крім того, фторотан володіє гангліоблокірующім ефектом, що позитивно позначається на периферичному кровообігу. Слід зазначити, що зниження ниркової фільтрації під час анестезії фторотаном незначно, а можливість зменшити більш ніж в 2 рази сумарну дозу недеполяризуючих релаксантів під час наркозу фторотаном дозволяє вважати цей анестетик найбільш підходящим для анестезії урологічних операцій.
Із загальної кількості операцій під ендотрахеальним інтубаційної наркозом проведено 199, під масочний наркозом - 37 операцій.
