Визначення рівня дигіталізації - хзсн, идиопатические миокардиопатии
Об`єктивні дані про рівень дигіталізації особливо важливі в тих випадках, коли у раніше невідомого лікаря декомпенсованого хворого виявляються порушення серцевого ритму (наприклад, шлуночкова екстрасистолія), з приводу яких не ясно, чи є вони наслідком дигиталисной інтоксикації або пов`язані з порушенням кровообігу і недостатнім прийомом дигіталісу . Продовження дигіталізації «наосліп» загрожує небезпеками для хворого, а помилкове рішення про відмову від дигіталізації позбавляє хворого досить ланцюгового і корисного препарату. Доречно згадати мудрі слова старого московського терапевта Б. А. Єгорова (1932): "Сказати важко, скільки людей помирає щороку від того, що їм недодали дигіталісу".
Вимірювання концентрації дигоксину в плазмі поки мало доступно більшості лікарів, але навіть знання цього показника не завжди дозволяє зробити правильне судження про рівень дигіталізації. Тому в клініці розроблений ряд інших прийомів, серед яких перш за все слід назвати метод повільного внутрішньовенного введення глікозиду з оцінкою його впливу на серцевий ритм. З цією метою використовувалися різні препарати, наприклад: ацетілстрофантідін, дігоксин або ланатозид С. Якщо на ЕКГ реєструється часта шлуночкова екстрасистолія, то внутрішньовенне введення СГ або посилить екстрасистолію (хворий в стані інтоксикації), або не вплине на їх кількість або навіть знизить число шлуночкових екстрасистол (хворий потребує глікозидах).
Кращим слід визнати пропозицію Б. Є. Вотчала і М. Є. Слуцького (1973), найглибше розробили це питання, використовувати корглікон (набір глікозидів травневого конвалії), якому властивий досить короткий напівперіод виведення. 2 мл 0,06% розчину коргликона (1,2 мг препарату) розводять в 100,0 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду для запобігання згортання крові в голці до цього розчину додають декілька крапель гепарину. Під постійним електрокардіографічним (кардіоскоп) контролем суміш вливають внутрішньовенно зі швидкістю 20 кап в 1 хв. Кожні 12-13 хв, тобто після чергових 0,15 мг коргликона, введення препарату переривають на 5 хв. Про рівень попередньої дигіталізації пропонується судити за кількістю введеного коргликона, котрий вплив на ритм і провідність серця. Посилення порушень ритму (провідності) після 0,15-0,30 мг коргликона вказує на те, що хворий уже перебуває в стані інтоксикації або йому властива надмірна чутливість до СГ. Відсутність змін серцевого ритму після введення 0,9 мг коргликона має вказувати практично на повне виведення СГ з організму.
Інша група методів визначення рівня дигіталізації заснована на введенні хворому речовин, які протидіють СГ, а також на використанні деяких спеціальних прийомів:
а) внутрішньовенне вливання калію хлориду треба, правда, враховувати, що солі калію здатні усувати і недігіталісние аритмії-крім того, калій може посилювати вже наявні у хворого порушення передсердної і шлуночкової проводімості- солі калію протипоказані при порушеннях функції нирок-
б) внутрішньовенне вливання магнію сульфата- як і калій, магній може пригнічувати і недігіталісние аритмії-
в) внутрішньовенне введення на 2-ЕДТА, розраховане на зв`язування іонів Са ++, які є синергистами дигіталісу при виникненні арітмій- введення препарату може ускладнюватися Флебіти в місці ін`екціі-
г) штучну гипокальциемию викликають і за допомогою внутрішньовенного крапельного вливання 2% -го розчину лимонно-кислого натрію (від 50 до 250 мл). М. Є. Слуцький показав, що відсутність протидії арітміческого ефекту цього препарату ставить під сумнів зв`язок аритмії з дигиталисной інтоксікаціей-
д) внутрішньовенне введення протиаритмічних засобів, специфічно впливають на дигіталісна аритмії. До них перш за все слід віднести фенотоін (дифенілгідантоїн Na), в меншій мірі - в-адреноблокатори без внутрішньої симпатоміметичної активності і лідокаїн. Останні препарати можуть усувати аритмії і іншого генеза-
е) масаж синокаротидной області тривалістю 2-3 с- ми користуємося цим прийомом в розрахунку на те, що виникає пауза буде стимулювати висловлюють комплекси (ритми) - для дигиталисной інтоксикації характерно вкорочення інтервалів вислизання (прискорені вислизають комплекси і ритми) -
ж) іноді цю пробу доповнюють внутрішньовенним введенням невеликої кількості розчину кальцію хлориду, що сприяє прискореному вислизанню.
Як видно, в розпорядженні клініциста є чимало можливостей для судження про рівень дигіталізації і тим самим зробити правильний вибір: припинити дигіталізацію або її продовжити. Звичайно, важливо враховувати всю клінічну
картину: внекардіальних ознаки інтоксикації, зміни компенсації і т. д.
