Режими дигіталізації - хзсн, идиопатические миокардиопатии
В даний час застосовують три режими (темпу) дигіталізації, що забезпечують швидке або поступове досягнення повної терапевтичної дози глікозиду. При швидкому темпі повна доза вводиться за одну добу. При среднебистром темпі хворий отримує за першу добу половину повної дози, а насичення завершується за три доби. Нарешті, при повільному темпі насичення за першу добу хворому вводять 1/4 повної дози- насичення досягається лише на 5-7-з добу.
Швидка дигитализация показана хворим з найважчими проявами декомпенсації, коли є необхідність в невідкладне поліпшення кровообігу. Среднебистрий темп насичення частіше інших використовується в клінічних умовах, тоді як повільний темп швидше амбулаторний. Лікар при цьому не ризикує, не боїться інтоксикації, але, на жаль, при виборі такого режиму дигіталізації можна так і не досягти повного рівня дії, що означає недостатнє використання лікувальних
можливостей СГ. Нижче наводяться три режими дигіталізації для частіше використовуються в нашій країні препаратів - дигоксину і Ланатозід С (изоланид, целанид).
Темпи дигіталізації НА ПРИКЛАДІ дігоксин
Швидкий темп - хворий приймає 1,25 мг препарату (5 таблеток), потім по 2 таблетки (0,5 мг) кожні 3-4 год до оптимального клінічного ефекту (в середньому 2,80 мг препарату) - далі - перехід до підтримуючої дозі .
Середній темп-1-е добу - 1,25 мг (5 разів по 0,25 мг) -
2-е добу - 1,0 мг (4 рази по 0,25 мг) -
2- і добу - 0,50 мг (2 рази по 0,25 мг) -
і перехід до підтримуючої дозі.
Повільний темп - 1-е добу - 0,75 мг (3 рази по 0,25 мг) -
2-5-е добу (іноді 7 діб) - 0,50 мг (2 рази по 0,25 мг) і підтримуючу терапію.
Темпи дигіталізації НА ПРИКЛАДІ Ланатозід С (ізоланід)
Швидкий темп - 1,50 мг (3 рази по 0,50 мг), потім по 2 таблетки (0,50 мг) кожні 3 год до оптимального клінічного ефекту (в середньому 4,7-5,0 мг).
У краплях :. 110 кап Ланатозід С, потім по 45 кап через кожні 3 години.
Середній темп-1-е добу - 2 мг (4 рази по 0,5 мг) -
2-ге добу - 1,5 мг (3 рази по 0,5 мг) -
3- і добу - 1,25 мг (5 разів по 0,25 мг).
У краплях: I-е добу - 35 кап 3 рази на день, 2-е добу - 35 кап 3 рази на день, 3-ю добу - 45 кап 2 рази на день.
Повільний темп-1-5-е добу-1 мг (4 рази по 0,25 мг) -
6-7-е добу -0,5 мг (2 рази по 0,25 мг).
У краплях: 1-5-е добу-20 кап 3 рази на день-6-7-е добу-15 кап 3 рази на день і підтримуючу терапію.
ЗАМІНА СГ, ПЕРЕХІД ВІД ОДНОГО ПРЕПАРАТУ До ІНШОМУ
Перехід від глікозиду, вводять внутрішньовенно, до препарату, що приймається хворим всередину, - стандартна
клінічна процедура, до якої вдаються після поліпшення кровообігу, досягнутого в період парентерального лікування. Вона повинна здійснюватися не приблизно, а з щоденним обліком квот втрати чинності першого і другого СГ і ступеня насичення організму глікозидами, які цілком взаємозамінні. Заміна глікозиду не повинна призводити до втрати раніше досягнутого повного насичення (!).
Оскільки середні розрахунки вже неодноразово наводилися в літературі, ми нижче наводимо лише підсумкові дані.
Перехід від строфантину, який хворому вводили внутрішньовенно 9 днів або довше в дозі 0,25 мг щодня з повним насиченням, до Ланатозід З або до дигітоксину для прийому всередину показаний в табл. 16).
Таблиця 16 Заміна строфантину на ланатозод З або на дигитоксин
День після останньої ін`екціістрофантіна | ланатозід З | дигитоксин | |||
мг | табл. (0.25 мг) | краплі | мг | табл. (0,1 мг) | |
1-й день | 2,0 | 4x2 табл. | 3 х 20 кап. | 0,8 | 4x2 табл. |
2-й день | 1,55 | 3x2 | 3 х 15 | 0,52 | 5 |
3-й день | 1,38 | 5 х 1 | 3 х 15 | 0,41 | 4 |
4-й день | 1,23 | 5x1 | 3 х 12 | 0,30 | 3 |
5-й день | 1,12 | 4x1 | 3x12 | 0,14 | 1.5 |
6-й день | 1,07 | 4x1 | 3x10 | 0,14 | 1,5 |
Як видно, заміна строфантину, квота втрати у якого (40%) вище, ніж у Ланатозід С (20%) і дигитоксина (7%), здійснюється без паузи протягом 6 днів, після чого відбувається потрібний перехід, і лікування стає підтримує.
Нерідко в практичній роботі виникає необхідність перейти від СГ, що приймався хворим всередину, до внутрішньовенного введення іншого глікозиду. Розглянемо методику заміни Ланатозід З строфантином: в день останнього прийому всередину Ланатозід З вводять внутрішньовенно 0,125 мг (1/4 мл 0,05% -го розчину) строфантину і далі зберігають ту ж дозу до 15 дня, після чого дозу строфантину можна підвищити до 0 , 25 мг (1/2 мл) і день. Перехід від глікозиду з невеликою квотою убутку на глікозид типу строфантину вимагає і перший день (дні) дуже малих доз, що важко. Щоб уникнути цієї технічної труднощі, слід почати введення другого глікозиду через 2 дні після відміни першого. У наш час при наявності в розпорядженні лікаря точних дозаторів ця проблема вирішується простіше.