Додаткові дослідження при хронічній застійній серцевій недостатності - хзсн, идиопатические миокардиопатии

ДОДАТКОВІ (інвазивні та СКЛАДНІ БІОХІМІЧНІ) ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ХЗСН
Ці методи, іноді дуже інформативні та корисні, можуть застосовуватися в клінічних умовах, в спеціальних клініко-фізіологи-чеських і біохімічних лабораторіях. Мета подібних досліджень не тільки в оцінці гемодинамічної функції серця, а й в уточненні характеру захворювання серця, що викликав його недостатність. До цього переліку можна включити: катетеризацию (зондування) правих і лівих відділів серця, сцинтиграфії), ендоміокардіальний біопсію, визначення активності реніну, концентрацій ангіотензину II, альдостерону, кортизолу, простагландинів, кінінів та катехоламінів в плазмі крові і частково в сечі.

Мал. 17. Криві тиску в камерах серця і в аорті
Катетеризацію правих відділів серця здійснюють за допомогою спеціальних плаваючих катетерів, які вводять через стегнову або іншу велику вену в порожнині правого передсердя, правого шлуночка, легеневу артерію аж до її капілярів. Контроль за станом катетера забезпечується рентгенологічним шляхом або за допомогою реєстрації кривих тиску у відповідному відділі серця (рис. 17). Можуть забиратися для аналізів порції крові. Вимірюють також МО серця методом термодилюции, за допомогою оксіметріческіх катетерів вимірюють тиск газів крові та виявляють шунти, дефекти перегородок. Катетеризацію нерідко поєднують з вентрикулографией (введенням контрастної речовини) (рис. 18). У хворих c хронічної застійної серцевої недостатністю може бути підвищено легенево-артеріальний і легенево-капілярний тиск заклініванія- ці величини ще більше зростають в момент розвитку набряку легенів.

Мал. 18. Камери серця при вентрикулографії в різних її фазах.

Катетеризацію лівих відділів серця здійснюють шляхом введення катетера в дугу аорти, а потім через аортальний клапан - в лівий шлуночок. Вимірювання тиску поєднують з вентрікулографіей- митральную регургітації) оцінюють по рефлюксу контрастної речовини з лівого шлуночка в ліве передсердя і легеневі вени. Для оцінки скорочувальної функції лівого шлуночка часто використовують показник КДД- його верхній нормальний межа = 12 мм рт. ст., у хворих c хронічної застійної серцевої недостатністю - його оптимальна величина від 14 до 18 мм рт. ст.- якщо враховувати вплив преднагрузки (припливу крові) на криву Франка-Старлінг.
Деякі газообмінні і біохімічні показники, що регулюють внутрішнє середовище організму, в нормі і при хронічній застійній серцевій недостатності наведені в таблиці 9А (по G. Sputh, 1988).
Т а б л і ц а 9 А
Газообмінні і біохімічні показники у здорових людей і хворих на хронічну застійної серцевої недостатністю (середні)