Методи дослідження епідемічного процесу - епідеміологія
Відео: Баттакова Ж Е - Результати епідеміологічного дослідження населення Республіки Казахстан по розпод
Відео: ФБУЗ "Центр гігієни і епідеміології в місті Москві"
Для вивчення епідемічного процесу користуються комплексним методом дослідження, який включає спостереження і експеримент. Спостереження можна розділити на обстеження вогнища і спалаху, аналіз захворюваності з використанням статистичних методів, опис епідемічного процесу в межах обмеженій території.
Мета епідеміологічного обстеження - виявлення джерела і механізму передачі інфекційного захворювання, умов, що сприяють поширенню хвороб, і проведення в залежності від характеру вогнища всього комплексу протиепідемічних заходів.
Епідеміологічне обстеження осередку починають з вивчення захворюваності в минулому в місці виникнення інфекційного захворювання (квартира, гуртожиток, організований колектив) за даними журналу обліку інфекційних хвороб, домовик картотеці, картотеці дитячих установ, картотеці носіїв, за відомостями про захворюваність на заразні хвороби серед тварин та інших матеріалів .
Виявити джерело інфекції допомагає також опитування хворого, членів його сім`ї та осіб, з якими він спілкувався до захворювання. Найчастіше, починаючи опитування, з`ясовують, чи спілкувався хворий з хворими в родині, квартирі, на роботі або в дитячому закладі, у родичів, знайомих і т. Д. Якщо обстежують осередок хвороби зоонозних природи, то з`ясовують, чи не спілкувався хворий з тваринами . Збирають також відомості про виїзд хворого до захворювання в іншу місцевість, приїзд родичів і знайомих.
З метою виявлення джерела інфекції широко використовують серологічні реакції, різні мікробіологічні дослідження, шкірні алергічні проби і ін.
Для виявлення шляхів передачі збудників проводять опитування та лабораторні дослідження. Дуже важливо встановити професію хворого, умови праці, побуту, харчування. При огляді квартири, двору необхідно дізнатися, чи є каналізація та водопровід, звернути увагу на зміст приймачів для нечистот і сміття (вбиральня, помийна яма, баки для збору сміття, сміттєві ящики), очистку території.
У висновку по обстеженню вогнища повинні міститися дані про виявлене джерело інфекції, шляхи передачі та заходи, що проводяться в осередку. У ліквідації вогнища беруть участь працівники лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних установ.
Епідеміологічне обстеження спалаху включає вивчення захворюваності відповідною хворобою до виникнення спалаху, руху захворюваності під час спалаху по днях і більшим відрізках часу, результатів аналізу захворюваності за основними ознаками, даних епідеміологічного обстеження окремих вогнищ, клінічного перебігу захворювань, результатів лабораторних обстежень хворих, різних об`єктів, дослідження виділених штамів збудника, матеріалів, що характеризують санітарно-технічним станом комунальних, харчових та інших об`єктів. Таке обстеження дозволяє зробити висновки про тип спалаху (водна, харчова і т. Д.), Причини її виникнення, а це в свою чергу сприяє проведенню раціональних заходів з метою ліквідації спалаху.
Аналіз захворюваності з використанням статистичних даних проводять для вивчення епідеміології інфекційних хвороб за рядом ознак за рік або кілька років. За допомогою статистичного методу вдається спостерігати за процесом, який складається з численних однорідних ознак. До числа найбільш важливих ознак відноситься розподіл захворюваності за віком, статтю, професії, періодах року, території, джерел інфекції, очаговости і т.д.
Статистичні дані зазвичай наводяться в числових (абсолютних або відносних) виразах і можуть представлятися в вигляді цифрових таблиць, всіляких зведень, а також графічних зображень - кривих, діаграм, картограм і т. П.
Первинним матеріалом для статистичного зображення епідемічного процесу служить матеріал обліку та обстеження кожного випадку захворювання, який заносять в карту епідеміологічного обстеження. При обробці статистичних матеріалів отримують зведення (підсумки), які представляють собою абсолютні показники. Однак такі показники непридатні при порівнянні рівня захворюваності між містами, областями та країнами. Для порівняння отриманих даних абсолютні числа переводять в середні величини або відносні показники. В епідеміології частіше користуються інтенсивними і екстенсивними показниками.
Інтенсивні показники (розподілу частоти) характеризують частоту розподілу даного явища. Обчислення цих коефіцієнтів (показників) виробляється за допомогою пропорцій, що призводять абсолютні числа до одній підставі (1000, 10 000, 100 000 жителів), щодо якої обчислюється коефіцієнт. До інтенсивним показників відносяться показники захворюваності, смертності та летальності.
Захворюваність обчислюють відношенням числа захворювань за певний період (наприклад, рік) до числа жителів даного міста, країни в той же період. Показник захворюваності висловлюють таким відношенням:
Під смертністю розуміють число випадків смерті від цього захворювання, виражене коефіцієнтом (показником), на 100 000, 10 000 або 1000 осіб, охоплених епідеміологічним наглядом. Показник смертності виражається так само, як і показник захворюваності:
Летальність - відсоток померлих від числа хворих даним інфекційним захворюванням. Показник летальності виражається відношенням:
Показник летальності застосовується для оцінки тяжкості перебігу інфекційного процесу і якості лікування. Статистична обробка зібраного матеріалу дозволяє порівняти дане явище з аналогічним, що спостерігався раніше, зробити висновки про зростання або зниження захворюваності, ефективності проведених заходів і на підставі цього планувати заходи в подальшому. Опис епідемічного процесу в межах обмеженій території дає можливість показати вплив окремих елементів соціальних умов на захворюваність.
Експеримент включає лабораторні мікробіологічні та серологічні дослідження, ентомологічні, фізичні і хімічні дослідження, експеримент на тваринах і людях. За допомогою мікробіологічних та серологічних методів вивчають етіологію заразних хвороб, стійкість збудників у зовнішньому середовищі, до дезінфікуючих засобів і в організмі переносників також для діагностики інфекційних хвороб, оцінки ефективності лікування, виявлення гострого і хронічного носійства.
Мікробіологічними методом користуються для виявлення патогенних мікробів в харчових продуктах, воді. Без цього методу дослідження неможливо достовірно встановити період заразність хворого, джерело інфекції та шляхи її передачі.
Ентомологічні дослідження дають можливість вивчити екологію членистоногих - живих переносників збудників, розвиток збудника в організмі переносника в різних умовах зовнішнього середовища.
Хімічні дослідження проводять для дослідження води, харчових продуктів та інших об`єктів.
Одиничний і масовий експеримент можна ставити на тваринах і людях. Метод експерименту на тварин частіше застосовується в діагностичній практиці. Крім того, він використовується для оцінки нешкідливості, ефективності профілактичних і лікувальних препаратів в процесі вивчення знову отриманих вакцин, сироватки, гамма-глобулінів і лікувальних засобів.
Будь-які знову приготовлені вакцини, сироватки, гамма-глобуліни, після того як вони пройшли необхідні лабораторні дослідження, в тому числі на тварин, використовуються в спостереженнях за людиною за умови збереження його здоров`я.
