Будову, призначення та режим інфекційних лікарень - епідеміологія
ПРИСТРІЙ, ПРИЗНАЧЕННЯ І РЕЖИМ ІНФЕКЦІЙНИХ ЛІКАРЕНЬ І ВІДДІЛЕНЬ
Інфекційні лікарні та відділення призначені для ізоляції інфекційних хворих на весь період заразливості, а також діагностики і їх лікування. Госпіталізація обов`язкова при наступних інфекційних хворобах: черевний тиф, паратифах А і В, висипний тиф, дифтерії, туберкульозі (бацилярна форма), поліомієліті, натуральної віспи, чуми, холери, сибірки, вірусному гепатиті та ін. Ізоляція вдома дозволяється при грипі, скарлатині, кору, кашлюку, вітряної віспи та інших хворобах з урахуванням епідеміологічної обстановки і тяжкості перебігу.
Інфекційна лікарня складається з лікувально-діагностичної, організаційно-методичної та адміністративно-господарської частин.
До складу лікувально-діагностичної частини входять такі підрозділи: спеціалізовані відділення, боксированное відділення (діагностичне), відділення (або палати) інтенсивної терапії та реанімації, хірургічне, рентгенодіагностичне і фізіотерапевтичне відділення, клінічна, бактеріологічна, серологічна, вірусологічна та біохімічна лабораторії,. центральна стерилізаційна, патологоанатомічне відділення з моргом.
Робота організаційно-методичного відділу спрямована на організацію та проведення спільно з кабінетами інфекційних хвороб поліклінічних установ заходів щодо своєчасного виявлення, госпіталізації, лікування хворих, спостереження за реконвалесцентами, проведення профілактичних заходів.
Адміністративно-господарська частина інфекційної лікарні складається з канцелярії, харчоблоку з молочною кухнею, дезінфекційної камери та пральні для прання інфікованої білизни, складських і підсобних приміщень, гаража, санітарно-технічних пристроїв і ін. При відсутності інфекційної лікарні спеціалізовану допомогу інфекційним хворим надають в інфекційних відділеннях міських і районних соматичних лікарень.
Хворі, що надходять в інфекційну лікарню або відділення, проходять через приймальне відділення або приймального покою, які обслуговує спеціально прикріплений до них персонал. Приймальне відділення складається з декількох прийомних боксів. Кожен бокс має окремий вхід і шлюз, що з`єднує бокс зі службовим коридором, оглядовий, раздевальню, душову з ванною і одягальня (рис. 9).
Прийом хворих повинен бути індивідуальним. Доцільно закріпити кожен прийомний бокс за хворими певною інфекцією (бокс для прийому хворих на кишкові інфекції, скарлатину і т. Д.).
Мал. 9. Приймальне відділення інфекційної лікарні (з декількома відділеннями).
У приймальному покої або відділенні необхідно забезпечити виконання наступних заходів: уточнити діагноз, заповнити документацію, призначити лікування, взяти матеріал для лабораторного дослідження, провести санітарну обробку хворого, а також дезінфекцію транспорту (0,5-1% розчином хлораміну), за допомогою якого був доставлений хворий. Після санітарної обробки хворого направляють до відповідного відділення лікарні, а в боксі, де був прийнятий хворий, проводять дезінфекцію.
Хворих зі змішаними інфекціями, сумнівним діагнозом інфекційного захворювання або при наявності вказівок на контакт з інфекційним хворим ізолюють в бокси, спеціально виділені палати або бокси типу Мельцера. Мельцерівські бокс має окремий вхід з тамбуром і внутрішній шлюз (передбоксник), з`єднана зі службовим приміщенням. Кожен бокс забезпечений санітарним вузлом, ванною і всім необхідним для санітарної обробки і обслуговування хворого. У мельцерівські боксі хворий знаходиться до одужання, кінця карантину або уточнення діагнозу.
З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій найбільш раціонально розміщення інфекційних відділень в ізольованих будівлях - павільйонах. У кожне з таких відділень госпіталізують хворих з однорідними інфекціями. При розміщенні інфекційної лікарні або відділення у великому дво- або триповерховій будівлі відділення, призначені для госпіталізації однорідних інфекційних хворих, необхідно розташовувати з таким розрахунком, щоб хворі повітряно-крапельними інфекціями перебували на верхньому поверсі. У кожному відділенні має бути в середньому 20-40 ліжок. Слід враховувати можливість роз`єднання його при необхідності на дві ізольовані секції. У кожній з цих секцій бажано мати однокоечние і трехкоечние палати для ізоляції тяжкохворих, два бокси, санітарний пропускник для хворих, пропускник для персоналу, буфетну, білизняні для чистої і брудної білизни, кімнати для лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу, окреме приміщення для миття суден, санітарний вузол для хворих і персоналу (окремо). Відділення для дітей молодшого віку влаштовують не більше ніж на 10 20 ліжок, причому так, щоб можна було роздяглися його на дві половини, де діти розміщуються в напівбоксах або за скляними перегородками.
Хворих групують, виходячи з тяжкості захворювання і періоду його розвитку, з метою зменшення перехресного інфікування.
Режим інфекційного відділення
Кожна палата інфекційного відділення повинна бути розрахована не більше ніж на 4 ліжка. Особливо ця вимога відноситься до палатам дитячих лікарень. Площа палати розраховують так, щоб на одного хворою доводилося 6-7 м2. Відстань між ліжками повинна бути не менше 1,5 м.
При відсутності в палатах припливно-витяжної вентиляції провітрювання проводять через фрамуги або кватирки. Взимку потрібно відкривати на 10-15 хв кожні 2 ч, а влітку - залишати відкритими цілодобово.
Крім систематичного провітрювання, рекомендується ультрафіолетове опромінення ртутно-кварцовою лампою з рефлектором, спрямованим догори. Опромінення (40 хв) виробляють 3 рази в день.
Збирання палат здійснюють вологим способом не менше 3 разів на день із застосуванням 0,5% освітленого розчину хлорного вапна або хлораміну. Приміщення вбиралень, стульчаки і унітази необхідно утримувати в чистоті і не менше 4 разів на день промивати 0,5% освітленим розчином хлорного вапна (а в разі забруднення - негайно ж).
Всю посуд після кожного прийому їжі кип`ятять в 2% розчині натрію гідрокарбонату протягом 15- 30 хв в залежності від стійкості збудників або дезінфікувати розчином хлораміну або освітленому розчині хлорного вапна, після чого миють і обдають окропом. Залишки їжі засипають сухим хлорним вапном з розрахунку 1/5 об`єму їжі.
У дитячих інфекційних лікарнях і відділеннях дітям дозволяють грати тільки гумовими або целулоїдними іграшками, які легко дезінфікуються. Медичний персонал стежить за тим, щоб хворі дотримувалися правил особистої гігієни.
Відвідування родичами не допускається, за винятком тяжкохворих і дітей грудного віку (за дозволом завідувача відділенням). З продуктів дозволяють передавати хворим печиво, мармелад і т. П. В запечатаному вигляді, а також фрукти.
Для обслуговування певних палат виділяють кілька сестринських постів, з`єднаних світловою сигналізацією з постіллю хворих. За тяжкохворими встановлюється індивідуальне цілодобове спостереження медичної сестри.
Виписку перехворілих інфекційними хворобами проводять за клінічними показаннями, в залежності від того, скільки днів минуло з моменту зниження температури до норми і закінчення курсу лікування, а також результатів лабораторних досліджень на носійство.
Перед випискою хворий приймає гігієнічну ванну або миється під душем, після чого надягає чисту білизну і продезинфіковану особистий одяг.
У приміщенні, звідки виписаний хворий, проводять заключну дезінфекцію. Брудна білизна хворого направляють в спеціальному мішку в пральню, постільні приналежності - для обробки в пароформаліновою камері. Приміщення, де знаходився хворий, і предмети побуту обробляють розчином хлораміну, концентрація якого залежить від стійкості збудника.
Реконвалесценти отримують на руки виписку з історії хвороби з детальним описом перебігу захворювання, лікування, результатів обстеження і ін. Її можна переслати поштою в лікувально-профілактичний заклад. Крім того, при виписці реконвалесценти отримують необхідні поради щодо білоруського режиму і дієті на найближчі 2-3 тижнів.
Санітарно-гігієнічні заходи щодо персоналу
Для всіх працівників інфекційних лікарень або відділення передбачається зберігання верхнього одягу в гардеробі, а робочої - в індивідуальних шафах. Обслуговуючий персонал зобов`язаний носити спецодяг і стежити за її чистотою, дотримуватися правил особистої гігієни. Нігті повинні бути коротко оголений. Руки необхідно якомога частіше мити теплою водою з милом «Гігієна» і щіткою.
Взяття у хворих крові, сечі, випорожнень, блювотних мас, спинномозкової рідини для дослідження і доставку матеріалу в лабораторію необхідно проводити так, щоб ці матеріали не могли викликати зараження персоналу або інших хворих.
Після огляду хворих, догляду за ними, виконання лікувальних або діагностичних маніпуляцій необхідно продезінфікувати руки 0,5% розчином хлораміну або вимити їх з милом «Гігієна».
Персонал, зайнятий приготуванням і роздачею їжі, а також ліків, перевіряється на носійство і підлягає медичному огляду при надходженні на роботу. Надалі кожні 6 міс. проводиться огляд у гінеколога і один раз в 3 міс. - У терапевта і венеролога. У разі захворювання обслуговуючого персоналу лікарні негайно припиняється доступ його до відділення до одужання, а при необхідності - до отримання повторних негативних результатів на носійство.
Профілактика внутрішньолікарняних (нозокоміальних) інфекцій
Внутрішньолікарняних вважається захворювання, що розвилося в лікарні через більш тривалий термін (починаючи з дня надходження), ніж інкубаційний період даної інфекції, або з`явилося після виписки з лікарні в період, коротший, ніж інкубація при цій інфекції.
До позалікарняних відносяться випадки зараження до госпіталізації, коли хворий поступає в лікарню в інкубаційному або продромальному періоді (занос). Серед внутрішньолікарняних інфекційних хвороб перше місце по частоті займають повітряно-крапельні: грип, гострі респіраторні захворювання, вітряна віспа, краснуха, епідемічний паротит, скарлатина, кір тощо.
Найбільш частим джерелом внутрішньолікарняної інфекції є хворі з нерозпізнаними при надходженні інфекційними хворобами і хворі, що надходять в період інкубації.
Лікарі лікувально-профілактичних установ при направленні в стаціонар поряд з ретельним оглядом хворого зобов`язані зібрати точні відомості про перенесені ним інфекційних хворобах, наявності та можливості контакту в квартирі, будинку, дитячому закладі та ін. Всі ці дані заносять в напрямок для госпіталізації. У приймальному покої або відділенні надійшов інфекційного хворого ретельно оглядають з метою уточнення діагнозу та виявлення змішаної інфекції, збирають детальний епідеміологічний анамнез, перевіряють наявність відомостей про контакти з інфекційними хворими або носіями.
При появі внутрішньолікарняної інфекції проводять протиепідемічні заходи, спрямовані на попередження поширення захворювання, і в разі необхідності оголошують карантин. У період карантину в відділення приймають тільки хворих, які перенесли раніше дану інфекцію.
Першого хворого внутрішньолікарняної інфекцією переводять з відділення в бокс або палату-ізолятор, або в змішане відділення, а потім здійснюють дезінфекцію палати і всіх речей, що були у нього в користуванні.
За особами, соприкасавшимися з цим хворим, ведуть спостереження протягом максимального інкубаційного періоду. Залежно від захворювання проводять обстеження на носійство, профілактичне лікування, вводять гамма-глобулін і ін. Про випадок захворювання негайно сповіщають санітарно-епідеміологічну станцію.
