Схема оцінки фізичного розвитку дитини - практичні навички педіатра
Фізичний розвиток дитини зазвичай оцінюється шляхом зіставлення його індивідуальних показників з віковими стандартами. При цьому важливо не тільки вирішити питання про відповідність довжини і маси тіла, окружності грудної клітини та інших показників віком дитини, а й вказати, наскільки гармонійно його розвиток. Для дітей шкільного віку ці показники слід оцінювати з урахуванням біологічної зрілості.
Для оцінки фізичного розвитку дітей використовувалися різні методи - індексів, сигмальних відхилень, шкали регресії, цент. Однак метод індексів визнаний непридатним для оцінки фізичного розвитку молодого організму, оскільки встановлено, що окремі розміри тіла дитини збільшуються нерівномірно, а значить, антропометричні показники змінюються непропорційно. Метод сигмальних відхилень і шкали регресії ґрунтуються на припущенні, що досліджувана вибірка відповідає закону нормального розподілу, хоча дослідження форм розподілу ряду антропометричних ознак (маса тіла, окружність грудей, м`язова сила рук і ін.) Вказує на їх асиметрію, частіше правостороннім. Тому кордони сигмальних відхилень можуть штучно завищуватиметься або занижуватиметься, спотворюючи справжню оцінку.
Центильного метод не обмежений характером розподілу варіантів. Він простий в роботі, так як при використанні центільних таблиць або графіків виключаються розрахунки. Двомірні центильні шкали «довжина тіла - маса тіла», «довжина тіла - окружність грудей», в яких розраховуються маса і окружність грудей на належну довжину тіла, дозволяють судити про гармонійність розвитку.
При індивідуальній оцінці фізичного розвитку визначають рівень ознаки за його позицією в центильного ряду. Довжина тіла в цьому випадку оцінюється п`ятьма групами. Показники, що потрапили в 25-75 центів, слід вважати середніми, в 10-25 - нижчого за середній, в 75-90 - вище середнього, в 3-10 - низькими, в 90-97 - високими.
Табл. 12. Схема оцінки физическою розвитку дітей по центільним таблицями
Центів (довжина тіла) | ||||||
3-10 | 10-25 | 25-75 | 75-90 | 90-97 | ||
Центів (маса тіла) | 90-97 | Низьке різко дисгармонійний ІМТII ст. | Нижчого за середній резкодісгармонічное ІМТ II ст. | Середнє різко дисгармонійний ІМТII ст. | Вищесередньої різко дисгармонійний | Висока різко дісгармонічноеІМТ II ст. |
75-90 | Низьке дисгармонійний ІМТ I ст. | Нижчого за середній дисгармонійний ІМТ Iст. | Середнє дисгармонійний ІМТ Iст. | Вищесередньої дисгармонійний ІМТ Iст. | Висока дисгармонійний ІМТ Iст. | |
25-75 | низьке гармонійне | нижчого за середній | середнє гармонійне | вищесередньої | Висока гармонійне | |
10-25 | Низьке дисгармонійний ДМТ I ст. | Нижчого за середній дисгармонійний ДМТ Iст. | Середнє дисгармонійний ДМТ Iст. | Вищесередньої дисгармонійний ДМТ Iст. | Висока дисгармонійний ДМТ Iст. | |
3-10 | Низьке різко дисгармонійний ДМТII ст. | Нижчого за середній різко дисгармонійний | Середнє різко дисгармонійний ДМТII ст. | Вищесередньої різко дисгармонійний | Висока різко дісгармонічноеДМТ II ст. | |
В даний час все ширше використовується комплексна схема оцінки фізичного розвитку дітей. У ній враховують як біологічний рівень зрілості, так і морфофункціональний стан організму. При визначенні біологічного рівня зрілості дітей (див. Табл. 10, 11) оцінюють довжину тіла, характер її погодових збільшень, число постійних зубів, розвиток вторинних статевих ознак. Разом з тим слід підкреслити, що в різні вікові періоди окремі показники біологічного розвитку можуть бути провідними або допоміжними. Для дітей молодшого шкільного віку провідними показниками біологічного розвитку є число постійних зубів, скелетна зрілість, довжина тіла. Для дітей середнього і старшого шкільного віку більше значення мають вираженість вторинних статевих ознак, осифікація кісток, характер ростових процесів і менше - довжина тіла і розвиток зубної системи.
Фізичний розвиток дітей оцінюється в такій послідовності. Спочатку за допомогою табл. 10, 11 визначають відповідність календарного віку рівню біологічного розвитку. Рівень біологічного розвитку відповідає календарному віку, якщо більшість показників біологічного розвитку знаходиться в середньовікових межах (М ± 1 а). Якщо ж показники біологічного розвитку відстають від календарного віку або випереджають його, то це свідчить про затримку (ретардації) або прискорення (акселерації) темпів біологічного розвитку.
Потім оцінюють антропометричні та функціональні показники. Для оцінки антропометричних показників використовують центильного метод, а функціональні показники, як уже зазначалося, порівнюють з віковими стандартами. Виділення в групу дітей з відхиленнями у фізичному розвитку (дисгармонійних, особливо різко дисгармонійних) обумовлено тим, що у них часто є порушення діяльності серцево-судинної, ендокринної, нервової та інших систем і вони підлягають спеціальному поглибленого обстеження. Для таких дітей з урахуванням причини відхилень фізичного розвитку від вікових показників розробляються індивідуальні плани лікування і оздоровлення. Функціональні показники у дітей з гармонійним розвитком знаходяться в межах від М - 1а до Af + 1а або більше. У дітей з дисгармонійний і різко дисгармонійний фізичним розвитком ці показники, як правило, нижче вікової норми. Крайні положення зазвичай займають патологічні типи конституції.
Слід підкреслити, що в даний час необхідний перегляд основних фізіологічних параметрів, що характеризують ріст і розвиток дітей. Оцінка фізичного розвитку дітей повинна бути комплексною і разом з антропометричними і функціональними включати біохімічні показники.
