Лікування пункціями поднадкостнічного гнійника - остеомієліт у дітей
Є пропозиції обмежитися при гострому остеомієліті повторними пункціями поднадкостнічного абсцесу (С. І. Спасокукоцький, С. Д. Тернівський, Пилипович і ін.).
У зв`язку з введенням в хірургічну практику антибіотиків метод лікування пункціями з подальшим відсмоктування гною і ін`єкціями пеніциліну знайшов нових послідовний (С. Д. Тернівський, Н. М. Мосійчук та ін.). Однак цей метод можна застосовувати лише при сприятливо протікають формах остеомієліту. Ми вважаємо за краще розріз м`яких тканин і вважаємо цю операцію досить щадить, тим більше, що виробляємо се одноразово, якщо немає набряків і кишень, тим часом як пункцію доводиться повторювати, зайвий раз травмуючи психіку хворого. Крім того, при гострому остеомієліті початок захворювання важке, не можна передбачити його подальший перебіг і тому важко встановити показання для лікування пункціями. Розпочате в невідповідних випадках, воно може відтягнути хірургічне втручання і тим погіршити подальший перебіг.
З огляду на особливу реактивність організму в ранньому дитячому віці, а також анатомо-біологічні особливості будови кістки у маленьких дітей, можна перший час обмежитися більш консервативними методами місцевого лікування. У дітей у віці до 3 років і особливо у грудних дозволено випробувати спочатку лікування пункціями з введенням в порожнину абсцесу антибіотиків. Здебільшого воно дає хороший ефект. Однак при невдачі цього методу слід негайно переходити до розрізу і розкриттю гнійника.
При епіфізарних остеомієліті, часто ускладнюється запаленням суглобів, місцеве лікування в основному зводиться до пункція з введенням в порожнину суглоба антибіотиків.