Хвороби підшлункової залози, що симулюють гострий живіт - гострий живіт і шлунково-кишкові кровотечі

Найрізноманітніші патологічні процеси в підшлунковій залозі можуть привести до больових відчуттів, різних за своєю інтенсивністю. Найбільш виражений больовий синдром виникає при гострому панкреатиті, симптоматика якого обговорювалася в попередніх розділах. Кістозне переродження і каміння панкреатичного протоки протікають з болями, переважно локалізованими в області лівого підребер`я.
У хворих аденомою підшлункової залози на перший план виступають явища гіперінсулінізма (раптово наступає почуття голоду і потовиділення, судоми, гіпоглікемія).
Клініка хронічного панкреатиту головним чином характеризується порушенням функції підшлункової залози і розладами шлункового і кишкового травлення: схуднення, диспептичні явища, рясний стілець, стеаторея і креаторея. Рентгенологічне дослідження нерідко дає можливість встановити збільшення підшлункової залози (збільшений розворот петлі дванадцятипалої кишки, поява вдавлений на стінці її або звуження, розвиток бульбо- і дуоденостазе). У діагностиці хронічного панкреатиту велику роль відіграють методи функціонального дослідження функції підшлункової залози.
Залежно від вираженості больового синдрому все хронічний панкреатит можна розділити на дві основні форми: безбольової і больові. У групі больових форм найбільш часто зустрічається хронічний рецидивний панкреатит, одним з основних клінічних ознак якого є періодична поява нападу болю. За вираженості і іррадіації вони часто нагадують болю при гострому панкреатиті. Хронічний рецидивний панкреатит, так само як і гострий панкреатит, може протікати в самих різних клінічних формах - від легких до дуже важких, з колапсом і плюрівісцеральним синдромом. Болі при хронічному панкреатиті можуть бути постійними і дуже болісними, що послужило приводом до виділення особливої клінічної форми захворювання - pancreatitis dolorosa.
Досить нестерпний біль в черевній порожнині мають місце при раку підшлункової залози, для якого характерним проявом є різке схуднення хворих. Локалізація та іррадіація болів можуть бути різними в залежності від того, яка частина підшлункової залози вражена злоякісним новоутворенням (головка, тіло, хвіст). Одним з провідних симптомів раку головки підшлункової залози є розвиток обтураційнійжовтяниці.
Нарешті, цукровий діабет, особливо при виникненні прекоматозного стану або діабетичної коми, може протікати з болями в животі. Колікоподібні болю бувають настільки різкими, що в поєднанні з метеоризмом і блювотою можуть помилково розцінюватися як симптоми гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини (Е. Я. Різницька, 1936- С. Г. Генесий, 1957- С. Є. Мескин, 1963). Високий лейкоцитоз є загальним симптомом діабетичної коми і гострих запальних процесів в жовчному міхурі, підшлунковій залозі та червоподібний відросток. Нерідко цукровий діабет протікає безсимптомно, і напад болів є першим проявом захворювання. У таких випадках великого значення набувають вказівки в анамнезі на завзятий фурункульоз, дерматит, свербіж шкіри, невралгії і поліневрити. А. П. Подоненко-Богданова (1968) спостерігала 4 хворих з діабетом, у яких захворювання вперше виявлялося симптомами помилкового «гострого живота», троє хворих загинули внаслідок діабетичної коми, що розвинулася після помилково виробленої лапаротомії. Автор вважає, що болі в животі при цукровому діабеті, можливо, пов`язані з хронічним панкреатитом.
Диференційно-діагностичними критеріями діабетичної коми є: вказівки в анамнезі на цукровий діабет- такі симптоми, як посилена спрага, нудота, прискорене сечовипускання, зазвичай передують появі болю в черевній порожнині, клінічні особливості діабетичної коми (запах ацетону в повітрі, що видихається, гіпотонія очних яблук, ціаноз, сухість шкірних покривів, виражена тахікардія, гіпотонія, різко прискорене шумне глибоке дихання, гіперглікемія, глюкозурія і ацетонурія).
Деякі автори пов`язують больовий синдром і диспепсичні розлади при діабетичної коми з роздратуванням сонячного сплетення, крововиливами в очеревину, з судинними порушеннями і ацидозом. Однак необхідно пам`ятати про те, що у хворих на цукровий діабет є схильність до різних ускладнень запального характеру, в тому числі і з боку органів черевної порожнини. Нерідко гостро виникла гіперглікемія, так само як і діастазурія, може бути симптомом гострого панкреатиту.
Наводимо приклад:
Хвора А., 46 років, була направлена до лікарні з приводу гостро виникли болів у верхній частині живота, переважно локалізуються в області лівого підребер`я. У минулому зрідка турбували напади стенокардії. При надходженні звертала на себе увагу деяка загальмованість, млявість хворий. Пальпаторно визначалася болючість в надчеревній ділянці та лівому підребер`ї без ригідності м`язів черевної стінки і симптомів подразнення очеревини. Ретельно зібраний анамнез дозволив встановити, що протягом останнього часу погіршився апетит, збільшилася спрага і почастішало сечовипускання. За кілька днів до появи абдомінального синдрому турбували головні болі. Об`єктивно: сухість шкірних покривів, гіпотонія очних яблук. Пульс 100 в 1 хвилину, ритмічний, слабкого наповнення і напруги. Тони серця глухі, систолічний шум на верхівці. АТ- 100/75 мм рт. ст. З боку легень без особливостей. На знятої ЕКГ визначалися помірні м`язові зміни і гіпоксія задньої стінки міокарда. Аналіз крові: лейкоцитоз - 14 100 діастаза - 32 од., Цукор - 386 мг%. Одночасно в сечі було виявлено значну кількість цукру і ацетону. Остаточний діагноз: цукровий діабет, прекоматозний стан. Після проведеної терапії інсуліном і введення фізіологічного розчину стан хворої покращився і одночасно зникли болі в черевній області.
Останнім часом у зв`язку з впровадженням адренокортикотропного гормону і кортикостероїдів в широку лікарську практику з`являється все більше повідомлень про так званому "стероидном" панкреатиті (В. Є. Волков, 1964). Надмірне введення зазначених гормонів може не тільки викликати порушення функції підшлункової залози, а й сприяти розвитку клінічної картини цукрового діабету, аж до діабетичної коми або виникнення некрозів підшлункової залози.