Харчові токсикоінфекції, що симулюють клінічну картину гострого живота - гострий живіт і шлунково-кишкові кровотечі

Як вказує Н. Н. Самарін (1952), помилки бувають двох родів: або «гострий живіт» приймають за харчове отруєння, або, навпаки, отруєння розглядають як одну з форм «гострого живота». Особливо небезпечна перша група помилок, так як в таких випадках не проводиться своєчасне оперативне втручання і застосовуються такі лікувальні заходи, як промивання шлунка, дача проносних, які протипоказані при «гострому животі». Однак в літературі опіс`ани випадки, коли клініка харчової токсикоінфекції розцінювалася лікарями, як «гострий живіт», з приводу чого проводилися помилкові оперативні втручання. У подібних випадках найбільш часто помилково діагностують гострий апендицит, гострий холецистит, кишкову непрохідність і гострий панкреатит.
Б. В. Пунін і Ф. М. Данович (1955) при аналізі 146 історій хвороби хворих, що надійшли в лікарню з діагнозом «харчова інтоксикація», встановили, що цей діагноз був підтверджений лише у 14 осіб, а у решти хворих були виявлені: гострий апендицит, гострий холецистит, кишкова непрохідність та ін.
Нами розібрано 100 історій хвороби хворих, які були направлені до лікарні з діагнозом харчової інтоксикації. Як видно з табл. 6, у багатьох випадках цей діагноз надалі не підтвердився.
Таблиця 6
Зіставлення 100 діагнозів напрямки, діагнозів приймального покою і остаточного при харчової інтоксикації

Наводимо приклад:
Хвора Е, 59 років, поступила в лікарню зі скаргами на переймоподібні болі по всьому животі, багаторазове блювання, виражену загальну слабкість. Лише один раз був рідкий стілець з домішкою слизу і крові. Направлена з діагнозом харчової інтоксикації. Захворіла після того, як поїла мариновані гриби. Об`єктивно: стан середньої тяжкості, виражене схуднення, блідість шкірних покривів, холодний піт. Пульс - 98 в 1 хвилину, ритмічний, слабкого наповнення. З боку серця і легенів без особливостей. АТ - 95/60 мм рт. ст. Мова сухий, обкладений білим нальотом. Живіт роздутий, болючий і напружений в області сигмовидної кишки, там же при пальпації визначається щільне утворення з нечіткими контурами, симптом Щоткіна - Блюмберга позитивний. При огляді і аускультації визначається періодично виникає бурхлива перистальтика кишечника. Лейкоцітоз- 13 100, з невеликим зрушенням лейкоцитарної формули вліво. Черговий хірург запідозрив наявність обтураційній кишкової непрохідності. При рентгеноскопії виявлено дефект наповнення в низхідному відділі товстої кишки. Під час лапаротомії виявлено рак низхідного відділу товстої кишки з обмеженим перитонітом і метастазами в брижових лімфатичні вузли і печінку.
Харчові токсикоінфекції викликаються сальмонельозу, стафілококом, кишковою паличкою, протеєм та токсинами збудника ботулізму. Джерелом зараження сальмонелами і кишковою паличкою є м`ясо і м`ясні продукти від хворої тварини або тварини-бациллоносителя, а також інфіковану молоко, риба, яйця або приготовані з них страви-стафілококами - крем, тістечка, мороженое- ботулізмом - консерви, червона риба, копчене і солоне м`ясо. При салмонеллезом інфекція розвивається в тих випадках, коли в харчових продуктах поряд з токсинами міститься і достатня кількість мікробів. Інкубаційний період хвороби - 8-12 годин. Стафілококовий ентеротоксікоз викликається токсинами, які виділяються деякими штамами золотистого стафілокока. Інкубаційний період короткий (3 години).
Клінічна картина харчових токсикоінфекцій складається з явищ гастроентериту і загальної інтоксикації. Захворювання виникає гостро. З`являються озноб, лихоманка, головний біль, повторні блювоти, переймоподібні болі по всьому животі, проноси, непритомний стан, нерідко судоми в литкових м`язах і нейтрофільнийлейкоцитоз. Найбільш грізним захворюванням є ботулізм, в патогенезі якого велику роль відіграє вплив токсинів на судини, нервовий апарат серця і особливо па центри бульбарной частини головного мозку. Для ботулізму є характерним відсутність проносу, офтальмологічні симптоми (птоз століття, параліч акомодації, порушення конвергенції, диплопія, анізокорія, розширення зіниць), сухість в порожнині рота і глотки, розлади акту ковтання, Афоня, порушення дихання, розлади кровообігу, ураження м`язів шиї і кінцівок.
У розпізнаванні різних клінічних форм харчових токсикоінфекцій велике значення має бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод шлунка і випорожнень.
М. М. Віккері (1936) пише: «Треба засвоїти правило - ставити діагноз харчової інтоксикації тільки після ретельного дослідження і після виключення всіх можливих гострих черевних захворювань».
В першу чергу слід виключити такі захворювання, як гострий апендицит, гострий холецистит і кишкову непрохідність. Однією з частих помилок є діагноз харчової інтоксикації при гострому панкреатиті. Н. Н. Самарін (1952) наводить основні диференційно-діагностичні ознаки цих захворювань (табл. 7).
Таблиця 7
Диференціальна діагностика гострого панкреатиту та харчової токсикоінфекції
(По Н. Н. Самаріна)

Діагностичні помилки нерідко є наслідком того, що лікарі часто ставлять діагноз на підставі слів хворого про наявність у нього харчової інтоксикації.
М. М. Віккері (1936), Н. Н. Самарін (1952) важливою ознакою харчової токсикоінфекції вважають масовий характер захворювань, пов`язаних з однорідним харчовим продуктом. Однак не настільки рідко бувають випадки ізольованих захворювань у окремих осіб внаслідок гнездного інфікування продуктів.
У переважній більшості випадків харчові інтоксикації проявляються не стільки гастрітіческімі, скільки кишковими явищами (пронос). Однак слід пам`ятати, що пронос часто відсутня при ботулізмі. На відміну від перитоніту при харчової інтоксикації не відзначається напруги черевних м`язів і симптомів подразнення очеревини, певної локалізації болю, а також відсутні явища парезу кишечника.
М. М. Віккері (1936) вважає важливою ознакою харчової інтоксикації то, що хворий буквально кидається в ліжку через сильний біль, в той час як при «гострому животі» хворий прагне зберігати спокійний стан. Певне значення в діагностиці має глибока пальпація живота і визначення зон шкірної гіперестезії.