Клініка малярії - гострий живіт і шлунково-кишкові кровотечі

Малярія - гостре інфекційне захворювання, яке викликається плазмодіями, переданими комарами роду анофелес. Для цього захворювання характерними є циклічні повторювані напади ознобу, високої температури, профузного поту, наростаюча анемія, збільшення в розмірах печінки та селезінки.
Велике діагностичне значення має дослідження товстої краплі крові на плазмодій малярії. Про це захворювання частіше слід думати в малярійної місцевості. Певне значення мають вказівки в анамнезі на нападималярії.
Великі діагностичні труднощі можуть виникнути при наявності різких болів в животі на тлі гострого нападу малярії. Малярійний напад дуже часто супроводжується перигепатити, періспленітом, які разом з залученої в патологічний процес діафрагмальної очеревиною можуть викликати картину помилкового перитоніту. В інших випадках напад малярії симулює гострий апендицит, гострий холецистит, кишкову непрохідність, з приводу чого навіть виробляються необгрунтовані операції (Л. Д. Рабинович і X. С. Зисман, 1938- А. В. Габай, 1938- Я. А. Бухштаб і М. Г. Каменчік, 1939- Т. 3. Гуревич, 1941 Р. О. Еолян, 1950, і ін.). Причинами абдомінального синдрому під час малярійного нападу можуть бути тромбози дрібних судин кишечника, дрібні крововиливи і інфаркти шлунково-кишкового тракту.
Необхідно відзначити, що операція обтяжує перебіг малярії і проходить в дуже важких умовах через підвищеної кровоточивості тканин. Навпаки, специфічна терапія акрихином і Бігумаль призводить до зникнення болю в животі. Наявність симптомів малярії, відносно спокійний живіт і відсутність лейкоцитозу дають підставу діагностувати малярію і виключити гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини. Р. О. Еолян (1950) виділяє наступні ускладнення малярії, які потребують нагального оперативному лікуванні: розрив малярійній селезінки, абсцеси її і зміщення малярійній селезінки.