Ехокардіографія - захворювання серцево-судинної системи дітей
Останнім часом ехокардіографія (ультразвукове сканування серця) набула виняткового значення в діагностиці вроджених і набутих вад серця у дітей. Крім цього, вона дозволяє охарактеризувати функцію серця при вторинному ураженні міокарда, наприклад при передозуванні лікарських препаратів.
При ехокардіографії використовують властивості імпульсного ультразвуку з частотою коливань, що перевищує сприйняту вухом людини. Ці хвилі поширюються в рідині по прямій лінії, відбиваючись від кордону розділу речовин, що мають різну щільність. Вони повертаються у вигляді ехо-сигналів від поверхні відображення (межа розділу) середовищ з різним акустичним опором (різна ехогенність), причому час їх проходження при цьому постійно. Можна виміряти відстань між датчиком, розташованим на шкірі, і межею поділу, від якої відображаються луна-сигнали. Оскільки несприятливого впливу ультразвукового сканування досі помічено не було, метод можна застосовувати для повторного обстеження хворих.
Мал. 11-20. Ехокардіограма здорової людини.
На сагиттальном розрізі серця (а) видно структури, через які проходить ультразвукової пучок в положеннях датчика (1), (2) і (3). Положення датчика (1) (б) дозволяє чітко локалізувати міжшлуночкової перегородки (МШП) і найбільш точно визначити розміри порожнини правого і лівого шлуночків (відповідно ППШ і ПЛЖ) в кінці діастоли (В (]) і систоли (Bs). Для визначення взаємного розташування МЖП і аорти, а також аортального та мітрального клапанів (в) датчик пересувають з положення (1) в положення (3). бачивши фіброзний контакт між передньою стулкою мітрального клапана (ПСМК) і задньою стінкою аорти, а також між МШП та передньою стінкою аорти.
ПСМ - передня сосочковая мишца- НА - спадна аорта: ЛП - ліве передсердя: ЛШ - лівий желудочек- ЗСМК - задня стулка мітрального клапана: ЗСМ - задня сосочковая мишца- ПЖ- правий желудочек- ГС - грудна стінка: АК - аортальний клапан-МК - мітральний клапан: КДРПЖ - кінцевий діастолічний розмір правого желудочка- КДРлж - кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка.
Мал. 11-21. Співвідношення фаз серцевої діяльності за даними ехокардіографії: ліві (а) і праві (б) відділи серця.
ЗАК - закриття аортального клапана- ВІЛЖ - час вигнання крові з лівого желудочка- ЗМК - закриття мітрального клапана- ЩО - клацання відкриття- ЗКЛА - закриття клапанів легеневої артеріі- ПП - період предизгнанія- ЗТК - закриття тристулкового клапана- QS2 - повна електромеханічна сістола- ВІПЖ - час вигнання крові з правого желудочка- S :, S2, Si і Slt; - I, II, III і IV тони серця-ЛА-легенева артерія- ІТТ - ІЗОВОЛЕМІЧНА скорочення.
Мал. 11-22. Сканування серця по довгій осі (а) в положенні датчика на грудній клітці (б) - ехокардіограма в масштабі реального часу (в) (поруч приведена схема одержуваного зображення).
ПСМК - передня стулка мітрального клапана- ЛП - ліве предсердіе- ЛШ - лівий желудочек- 3CMK - задня стулка мітрального клапана- ПЖ - правий шлуночок.
Відображені ультразвукові хвилі з`являються на екрані осцилоскопа у вигляді точок. Горизонтальна вісь його відповідає часу проходження сигналу, а вертикальна - глибині тканин. Картина може бути представлена в режимі руху (М-режим): точки, що рухаються по вертикальній осі внаслідок серцевих скорочень, просуваються по екрану осцилоскопа і в горизонтальному напрямку. Метод використовується для виявлення певних анатомічних структур і їх розташування одна відносно іншої або відсутності їх (рис. 11-20 і 11-21) і для оцінки серцевої діяльності (табл. 11-2). Впровадження в практику секторальної, або двомірної, ехокардіографії дозволило значно розширити наші можливості наочно уявити структурні компоненти серця (рис. 11-22). При цьому отримання на екрані двомірного зображення скорочується серця досягається завдяки різним положенням датчика, що дозволяє лоціювати певні структури: клапани, перегородку, гіпертрофований міокард і ін. За допомогою цього методу вивчають ті ж структури, що і при ангіографії. Інтерпретація даних, одержуваних при проведенні цих методів, багато в чому схожа (див. Рис. 11-22). Дослідження в М-режимі і двомірна ехокардіографія доповнюють один одного. Перший з них найбільш інформативний при оцінці серцевої діяльності, в той час як другий дозволяє наочно уявити окремі структури серця та їх розташування.
Стрілкою показаний момент введення крові. У положенні датчика в надгрудинной ямці можна побачити вузьку поперечну дугу аорти (ПДА), широку праву легеневу артерію (ПЛА), в якій незабаром після введення крові лоцируется луна-хмара і невеликих розмірів ліве передсердя (ЛП). Одну поділку шкали відповідає 40 мс.
Мал. 11-23. Контрастна ехокардіограма, отримана при введенні власної крові хворого (дитина у віці 3 днів життя, що страждає атрезією аорти) в нижню порожнисту вену.
У комплексі з іншими клінічними і / або лабораторними методами обстеження ехокардіографія полегшує складний процес відбору хворих для катетеризації серця і допомагає точніше визначити моменти, сприятливі для вивчення гемодинаміки. Вона знайшла застосування в діагностиці застійної серцевої недостатності, випоту в порожнину перикарда, дефектів міжшлуночкової і міжпередсердної перегородок, клапанних захворювань різної етіології, розростання тканини (вегетації) при інфекційному ендокардиті, внутрішньосерцевої пухлини або гематоми, хвороб серця, обумовлених токсичною дією лікарських засобів, і відкритого артеріальної протоки у недоношених дітей. З її допомогою можна контролювати ефективність хірургічного або медикаментозного лікування.
Контрастна ехокардіографія. При швидкому внутрішньовенному введенні хворому рідини (наприклад, його власної крові, ізотонічного розчину натрію хлориду або інших речовин) в місці ін`єкції утворюються мікропухирці. Нешкідливі для хворого, вони у вигляді болюса переносяться від місця ін`єкції (вена
або праве передсердя) до порожнин серця. При їх русі утворюється хмара ехосигналів, яке можна лоціювати як в М-режимі, так і при двомірному скануванні. Метод має велику діагностичну цінність при визначенні кровотоку в різних анатомічних структурах і виявленні межсосудістих повідомлень в передопераційному і найближчому післяопераційному періодах (рис. 11-23).
Таблиця 11-2. Функція серцево-судинної системи за даними ехокардіографії.
Ці співвідношення збільшуються при збільшенні навантаження поста і зменшенні переднавантаження і при зниженні скоротливості міокарда і подовженні електромеханічної систоли. Співвідношення зменшуються при зниженні післянавантаження, збільшенні переднавантаження і скоротливості міокарда.
7. Тривалість фази ізоволемчного скорочення (ІТТ) (див. Рис. 13-21) можна розрахувати за наступним рівнянням регресії: ІТТ = = 53-0.22ХЧСС (SE ± 7,3).
ІТТ збільшується при ураженні міокарда лівого шлуночка і зменшується при скиданні крові з аорти (наприклад, при відкритому артеріальному протоці).
