Аденоми легкого - пухлини і кісти грудної порожнини у дітей
Відео: Онкологія, причини
Більшість авторів розрізняють два види аденом: карціноіди і ціліндроми. Відмітною ознакою карциноида є наявність в клітинах і тканинах аргірофільних зерен, нервових волокон і ліпідів. Крім того, може бути виявлений і активний гормон серотонін. Одні автори вважають, що карціноіди в бронху розвиваються з клітин залоз, інші припускають, що вони походять з базальних клітин слизової оболонки бронха. У дітей спостерігаються в основному карціноіди. За даними Thiemann, до 1962 року в літературі було опубліковано 31 спостереження аденом бронхів у дітей, причому всі вони були карціноідамі. В даний час вони не уявляють вже таку виняткову рідкість (Е. А. Степанов, С. Л. Орловський, 1965 І. Г. Климкович та ін., 1965 В. А. Клімансжій і ін., 1969- М. В . Шестерина і ін., 1971). Власні спостереження карціноід бронхів у 40 дітей і підлітків призводить М. В. Шестерина.
Пухлини виявляються частіше у дітей шкільного віку, після 8 років, хоча і в літературі є описи карціноід у дітей молодшого віку. Так, Barger (1953) і Word (1954) знаходили аденоми у дітей у віці 4 і 7 років.
Вважається, що карціноіди протікають доброякісно, хоча, за даними Thiemann (1962), злоякісний перебіг карціноід зустрічається майже у 15% дітей. З 4 дітей з карціноідамі бронха у 4 дитини ми також спостерігали злоякісний ріст, причому ріст пухлини був ендо- та екстрабронхіальним. У тих випадках, коли екзобронхіальная частина більше за обсягом і аденома виходить в просвіт бронха своєї меншою частиною, її по формі порівнюють з «айсбергом».
Найбільш частою локалізацією карціноід є великі (головні й часткові) бронхи.
Виразність клінічних проявів захворювань знаходиться в прямій залежності від ступеня обтурації бронха і деструктивних змін, що розвиваються в легкому. Пізня діагностика захворювання пояснюється не тільки його рідкістю, а й мізерною клінічною картиною, особливо в початковому періоді. Основним симптомом є непостійний кашель. Одним з кардинальних ознак карциноида бронха вважається кровохаркання, у дітей він зустрічається досить рідко. Зазвичай діти довго і безрезультатно лікуються від рецидивуючого бронхіту, хронічної пневмонії, а частіше від туберкульозу. Більш ніж у 2 3 хворих, тих, хто чинить в клініку, визначаються незворотні зміни легенів у вигляді бронхоектазів, частіше в межах частки легені.
Крім симптомів, пов`язаних з наявністю хронічного запального процесу в легкому, необхідно пам`ятати про можливі різних вегетативних і гормональних порушеннях, обумовлених виділенням клітинами карциноида серотоніну. До подібних порушень належить: значна відсталість у фізичному розвитку, слабкість, стомлюваність, порушення менструального циклу у дівчаток, алергічні шкірні прояви, болі в суглобах.
При рентгенологічному дослідженні можуть бути виявлені прямі або непрямі ознаки, що свідчать про порушення бронхіальної проходімості- емфізема, ателектаз або зниження прозорості відповідного легкого або його долі- зміщенні середостіння, симптом Гольцкнехта - Якобсона. При томографії можна викликати тінь пухлини і рівень блоку повітроносних шляхів. Бронхографічні дослідження при відсутності повного блоку дозволяє «вудити про ступінь деструктивного процесу в периферичних бронхах.
Вирішальним у діагностиці слід вважати бронхоскопію, при якій зазвичай вдається бачити пухлина в просвіті того чи іншого бронха. При цьому карциноид має вигляд округлої рожевого забарвлення пухлини, що розташовується під слизовою оболонкою на широкій основі стінки бронха. Остаточний діагноз встановлюють після біопсії. Кровотеча після біопсії зазвичай помірне і легко зупиняється самостійно.
При периферичному розташуванні аденом точіння захворювання зазвичай безсимптомний і виявляються пухлини випадково. На тлі легкого виявляється невеликого розміру округле однорідне затемнення з чіткими рівними контурами. Легеневий малюнок не змінений.
У дітей найчастіше доводиться проводити диференційну діагностику з пухлинами неепітеліального характеру. Діагноз може бути остаточно встановлений під час гістологічного дослідження на операції або торакоскопії з біопсією.
