Показання до операції - пухлини і кісти грудної порожнини у дітей
глава 3
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ. Хірургічне лікування
Показання до операції
В даний час оперативне лікування медіастінальних новоутворень у дітей вже не є предметом дискусії. Виявлена у дитини доброякісна пухлина підлягає видаленню. У зв`язку з успіхами в розвитку анестезіології, фізіології дихання і методів боротьби з ускладненнями стали можливі оперативні втручання на органах грудної порожнини не тільки у дорослих, але у дітей раннього віку та новонароджених.
Ризик оперативного втручання став набагато менше ризику вичікування навіть при так званих «німих» пухлинах, що протікають безсимптомно. Невиправдано вичікування і у дітей раннього віку, так як важко передбачити розвиток пухлиноподібного утворення. При певних умовах на якомусь з етапів росту навіть доброякісна пухлина або кіста може викликати компресію органів грудної порожнини і привести дитину до загибелі. Крім того, слід враховувати, що видалення невеликих новоутворень у дітей раннього віку простіше і дає кращі результати, а консервативна терапія при доброякісних пухлинах і кістах неефективна.
Якщо питання про лікування зрілих пухлин і кіст вирішене остаточно на користь оперативного втручання, то відносно незрілих пухлин зі злоякісним перебігом до теперішнього часу немає певної думки.
На підставі особистого досвіду і вивчення літературних даних ми прийшли до висновку, що показання до того чи іншого виду лікування повинні будуватися в першу чергу на підставі характеру і виду новоутворення. Якщо при системному ураженні лімфатичних вузлів середостіння найбільш раціональним є променеве лікування і хіміотерапія, то при незрілих нейрогенних пухлинах питання про лікування має вирішуватися індивідуально.
При ізольованому ураженні середостіння нейробластомою, особливо у дітей молодшого віку, операція повинна бути ранньою, без попереднього консервативного лікування, так як без морфологічного дослідження пухлини не можна вирішити питання про ступінь її зрілості. Подальша терапія визначається морфологічної структурою пухлини, її гормональної активністю і радикальністю втручання.
Пухлини з множинними метастазами підлягають консервативному лікуванню і тільки при здавленні органів грудної порожнини злоякісним новоутворенням може постати питання про декомпресійним хірургічному втручанні, хоча його ефективність завжди залишається сумнівною. При консервативному лікуванні дуже важливо зробити правильний підбір хіміопрепаратів, до яких найбільш чутливі пухлинні клітини. В даний час в арсеналі онкологів є настільки дієві хіміопрепарати, що при деяких видах злоякісних пухлин вони вже зараз дають обнадійливі результати (Л. А. Дурнов, 1970, і ін.).
У сумнівних випадках, коли до проведення операції не представляється можливим встановити характер пухлини, її зрілість або злоякісність течії, доцільно виконання пробної торакотомія. Ми неодноразово переконувалися в раціональності подібної тактики.
Протипоказання до хірургічного лікування виникають дуже рідко. Відносним і тимчасовим протипоказанням є: інфекційні захворювання, запальні процеси в легенях і плеврі, гострі катаральні явища. При цьому завжди слід пам`ятати, що причиною пневмонії, трахеобронхіту і інших процесів часто є сама пухлина або кіста, що здавлює трахею, бронхи, легені, і тільки видалення пухлини призводить дитини до одужання. При наявності компресійного синдрому оперативне втручання повинно бути, вироблено без урахування зазначених вище протипоказань, а в разі наростаючого синдрому здавлення - екстрено.
На відміну від дорослих у дітей майже не відзначається декомпенсації серцево-судинної і дихальної систем, яка могла б стати причиною відмови від спроби хірургічного видалення пухлини. Навпаки, у випадках наростання подібної недостатності її в першу чергу треба пов`язати з наявністю пухлини і провести операцію. Якщо ж це злоякісне новоутворення з генералізацією пухлинного процесу, то поряд з симптоматичною підтримуючою терапією необхідно почати променеве лікування або хіміотерапію.
