Яскравість унітарних образів - інтеграційна діяльність мозку
Якщо під впливом того чи іншого стимул-об`єкта порушується певна група гностичних нейронів, що викликає унітарне сприйняття, то сила цього порушення щодо постоянна- якщо ж гностичні нейрони збуджуються через асоціацію, це збудження вільно від стабілізуючого впливу з боку сенсорного припливу. В результаті коливання сили сприйняття (за умови постійного стимул-об`єкта), які залежать від фактичної збудливості залучених гностичних нейронів, за рідкісним винятком, відносно малі, коливання же яскравості образів досить сильно виражені. Тут ми знаходимо повну аналогію з відносинами в класичному умовний рефлекс, який і є не що інше, як окремий випадок асоціації. У той час як безумовний відповідь, яка викликається впливом відповідного безумовного подразника (т. Е. Сприйняття), відносно стабільний і незмінний, умовний відповідь, що виникає на умовний подразник шляхом асоціації, незмірно більш мінливий і залежить від найрізноманітніших факторів.
У цьому розділі ми розглянемо основні фактори, що впливають на силу унітарних образів, звертаючись в основному до інтроспекції. Остаточні підсумки будуть підведені в гл. VI, де оцінка порушення гностичних нейронів проводиться за іншим показником, а саме по условнорефлекторной реакції.
У гл. II зазначалося, що формування гностичних нейронів в значній мірі залежить від активації відповідної афферентной системи, викликаної даними емоційним станом. Після того як ці нейрони сформувалися, інтенсивність збудження їх через асоціації в значній мірі залежить від того ж фактора. Так, якщо на наших очах відбулося якесь трагічна подія, то його виразна і яскрава картина (зорова і / або слухова) зберігається надовго і повністю опановує нами. Коли ж емоційне збудження, викликане цією подією, поступово слабшає, знижується і ступінь асоціативної активації відповідних гностичних нейронів, чому виникли образи поступово тьмяніють.
Приблизно те ж відбувається і під впливом якогось одиничного події, що породжує страх, жах, гнів тощо. Зовсім по-іншому йде справа при емоційних станах, що супроводжують сохранітельную активність (наприклад, голод або статевої драйв). Ці емоційні стани циклічно повертаються, але не як відгомін минулого події, а щоразу, як тільки починає функціонувати даний драйв. Так, при сильному голоді ми уявляємо собі стіл, заставлений бажаною їжею. Сильний голод може перетворити зорові або слухові образи, пов`язані з їжею, в ілюзії або навіть в галюцинації. Подібне спостерігається і при сильному, незадоволеному статевому драйві, коли перед уявним поглядом яскраво і жваво, а часом навіть нав`язливо постане образ людини, до якого направлено статевий потяг, або просто людини протилежної статі. Але варто задовольнити, наситити драйв, як зорові образи зникають і їх не вдається викликати навіть довільно.
Яскравість образу залежить, однак, не тільки від певного, пов`язаного з ним драйву, але і від загальної активації, викликаної, наприклад, кофеїном або фенаміном. Нам здається, що розум стає ясніше, думки чіткіше, насправді все це - просто результат посилення яскравості образів.
Інший фактор, що впливає на силу образів, - це міцність зв`язків, що встановлюються між двома групами гностичних нейронів, які беруть участь в даній асоціації. Наприклад, обмацуючи деякий знайомий предмет, ми негайно розуміємо його зоровий образ-якщо ми написали якийсь символ (скажімо, букву алфавіту), то закривши очі або в темряві ми чітко візуально уявляємо собі, що ми написали. Точно так же у деяких людей при читанні виникають яскраві слухові образи читаються слів. Всі ці образи виразно проявляються і можуть бути безпомилково викликані через асоціації завдяки тому, що між відповідними групами гностичних нейронів встановилися міцні зв`язки.
Однак не для всіх асоціацій існує така надійність. Так, дивлячись на яблуко, я або відчуваю його смак, або ні, і в основному це залежить від того, чи голодна я. Або, слухаючи чийсь голос по телефону, я або «бачу» перед собою говорить, чи ні, знову-таки в залежності від того, наскільки мені цікавий цей чоловік і пригнічується його образ сприйняттям інших людей, на яких я можу дивитися в Наразі. Йдучи по вулиці, я іноді уявляю собі, що я побачу за рогом, а іноді ні, в залежності від того, наскільки мені це цікаво. Взагалі серед багатьох асоціацій, що виникають при цьому сприйнятті, діючими стають лише ті, на які спрямована наша увага в даний момент. Або мовою фізіології можна сказати, що серед декількох груп гностичних нейронів, які беруть інформацію від даної передавальної групи, порушуються лише ті, збудливість яких з якихось особливих причин підвищена. Тут перед нами третя група чинників, що визначають яскравість наших образів, а саме збудливість приймаючої групи нейронів в момент порушення передавальної групи.
У гл. VI (розд. 7) ми підведемо підсумки обговорюваної тут проблеми при розгляді параметрів, що визначають формування класичного умовного рефлексу.
Наступне важливе питання, який треба розглянути, - це питання про справжній механізм, який визначає інтенсивність образів. Є всі підстави припустити, що яскравість виникає образа пропорційна інтенсивності збудження відповідної групи нейронів. Як було показано вище, це залежить від сили збудження передають нейронів, що посилають імпульси до цієї групи, від чисельності зв`язків, що з`єднують ці дві групи, і від збудливості приймають нейронів. Розмір же приймаючої групи нейронів, мабуть, не відіграє суттєвої ролі в інтенсивності відповідного образу.
Насправді, у нас немає чітких даних, що колишній досвід, представлений у відповідних гностичних зонах великою групою нейронів, викликає більш яскравий образ, ніж більш свіжий досвід, представлений дрібними групами.
