Ти тут

Відкрита артеріальна протока - посібник з клінічної електрокардіографії дитячого віку

Зміст
Кардіогенез, анатомія, фізіологія і електрофізіологія дитячого серця
Теорія формування електрокардіограм
Метод електрокардіографічного дослідження
електрокардіографічні відведення
Мониторная електрокардіографія
аналіз електрокардіограм
Проба з фізичним навантаженням
Вплив на електрокардіограму деяких фізіологічних факторів
Нормальна електрокардіограма в різні періоди дитинства
Електрокардіограма недоношених дітей
Нормальна електрокардіограма дітей перших 2 днів життя
Нормальна електрокардіограма дітей у віці 1 міс
Нормальна електрокардіограма дітей переддошкільного віку
Нормальна електрокардіограма дітей дошкільного віку
Нормальна електрокардіограма дітей шкільного віку
Нормальна електрокардіограма по Франку
Електрокардіограма при гіпертрофії міокарда
Гіпертрофія лівого передсердя
Гіпертрофія правого передсердя
Гіпертрофія обох передсердь
Гіпертрофія міокарда лівого шлуночка
Гіпертрофія міокарда правого шлуночка
Комбінована гіпертрофія міокарда обох шлуночків
Перевантаження відділів серця
Перевантаження міокарда правого шлуночка
внутрішньошлуночкових блокади
Етіологія внутрішньошлуночкових блокад
Клінічне значення повної блокади правої гілки пучка Гіса
Блокада лівої передньої гілки передсердно-шлуночкового пучка
Блокада лівої задньої гілки передсердно-шлуночкового пучка
Блокада обох лівих гілок передсердно-шлуночкового пучка
Повна блокада лівої ніжки до і після поділу її на гілки
Неповна блокада обох лівих гілок передсердно-шлуночкового пучка
Блокада правої гілки і лівої передньої гілки пучка Гіса
Трехпучковой блокади в системі Гіса
Порушення серцевого ритму і провідності
Порушення синусового ритму
синусова брадикардія
синусова тахікардія
Синдром слабкості синусового вузла
передсердні аритмії
Пароксизмальна передсердна тахікардія
Відповідь на вагальная стимуляцію
Клінічне значення передсердних тахікардій
тріпотіння передсердь
мерехтіння передсердь
Ритми з атріовентрикулярного з`єднання
шлуночкові аритмії
шлуночкова парасистолія
Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
Тріпотіння і мерехтіння шлуночків
атріовентрикулярна блокади
Клінічні кореляції при атріовентрикулярних блокадах
Електрокардіограма при синдромах предвозбужденія шлуночків
Синдром укороченого інтервалу Р
Електрокардіографія при приватної патології
ДМПП первинний
Аномальний дренаж легеневих вен
Відкрита артеріальна протока
коарктация аорти
стеноз аорти
Транспозиція магістральних судин
єдиний шлуночок
Атрезія легеневої артерії при інтактною міжшлуночкової перегородки
тетрада Фалло
Відходження обох магістральних судин від правого шлуночка
Синдром гіпоплазії лівого шлуночка
синдром Бланда
Синдром легеневого серця
Електрокардіографія в діагностиці неревматичних кардитів
Одночасний фіброеластоз ендоміокарда
Пізні внутрішньоутробні поразки серця
Придбані Неревматичних кардити
підгострі кардити
хронічні кардити
Ревматичні ураження серця
идиопатические кардіоміопатії
міокардіодистрофії
Зміни електрокардіограми при гострих отруєннях у дітей
ендокринологічні захворювання
захворювання крові
нейрогенні дистрофії
Пролапс мітрального клапана
перикардити

Відкрита артеріальна протока

На частку цієї вади припадає близько 10-18 - 30% всіх випадків вроджених аномалій серця [Кутушев Ф. X., 1972- Abbott М., 1927 Bankl Н., 1980]. У кожного восьмого дитини з відкритою артеріальною протокою відзначаються важкі клінічні прояви [Keith J. ct al., 1978, і ін.]. Відповідно до проведених нами векторелектрокардіографіческім досліджень (1970) встановлено, що функціональне закриття артеріальної протоки відбувається протягом перших 2 діб життя новонароджених (частіше до кінця першої). Анатомічне закриття протоки відбувається до кінця 11 -14-х діб позаутробного життя. Вважають, що якщо діаметр протоки більше 2 мм, то спонтанне закриття його малоймовірно. В останні роки з метою стимуляції закриття артеріальної протоки використовуються нестероїдні протизапальні препарати (індометацин та ін.).





електрокардіограма
Мал. 191. Електрокардіограма Тані 3., 4 міс. Швидкість руху ЕКГ-стрічки 25 мм / с. Пояснення в тексті.
Анатомічна суть пороку полягає в збереженні плодових комунікацій (між аортою і легеневою артерією) в постнатальному періоді. Гемодінаміче- ські порушення обумовлені величиною скидання зліва направо на рівні аорти та легеневої артерії і співвідношенням судинного опору у великому і малому колі кровообігу. Спочатку має місце левожелудочковая перевантаження (гіпертрофія), а потім у міру розвитку легеневої гіпертензії і правошлуночкова. Залежно від зазначених явищ уловлюються ті чи інші зміни на електрокардіограмі.
Векторкардіограмма і електрокардіограма
Мал. 192. Векторкардіограмма і електрокардіограма Олі Ш., 1 року 4 міс. Пояснення в тексті.
Для безпосередньої діагностики цієї вади електрокардіографія має відносне значення і більше відображає стан гемодинаміки. Тому при невеликому відкритому артеріальному протоці з нормальним тиском в легеневій артерії електрокардіографічні показники вкладаються в варіант вікової норми, при великому ліво-право скиданні крові збільшується легеневий кровотік, що, в свою чергу, призводить до значного поверненню крові в ліві відділи серця. У цих випадках електрокардіографія документує перевантаження об`ємом лівих камер серця. При розвитку легеневої гіпертензії (через скидання і вторинних змін в легеневих судинах) приєднуються ознаки перевантаження (гіпертрофії) правого шлуночка. Як правило, у дітей раннього віку має місце комбінована гіпертрофія шлуночків. У дітей старшого віку в половині випадків електрокардіограма Нормальна, в 25% - ознаки лівошлуночкової перевантаження. При розвитку синдрому Ейзенменгера має місце тільки правошлуночкова гіпертрофія.
Аритмії, як правило, при відкритому артеріальному протоці не зустрічаються. Іноді має місце подовження інтервалу Р - Q, генез якого не зовсім ясний. Після хірургічної корекції зазначена знахідка зникає. Щодо типовим явищем для відкритої артеріальної протоки слід вважати зміщення вгору або вниз сегмента ST у поєднанні з високими і пікоподібними зубцями Т в лівих прекардіальний відведеннях. У 30% хворих має місце поєднання зміщення вниз сегменту STV- 0 з інверсією зубця TWc. Зміни в напрямку вектора ST можуть в якійсь мірі служити диференційно-діагностичним критерієм між відкритою артеріальною протокою і ДМШП (при останньому сегмент ST, як правило, на ізолінії).
При лівошлуночкової перевантаження (гіпертрофії) на електрокардіограмі документується глибокий зубець Qiuiuvf і високий Riun, avf, v5_6- Амплітуда зубця Т в цих відведеннях достатня.
Дівчинка Таня 3., 4 міс. Діагноз: відкрита артеріальна протока, недостатність кровообігу 11-а ступеня. Протока діаметром 8 мм-тиск в легеневій артерії 50/20 мм рт. ст.
На електрокардіограмі (рис. 191): ритм синусовий правильний 150 скорочень в 1 хв (RR = 0,40 с): PQ = 0,12 с- QRS = 0,08 с, QT = 0,28 с (N = 0, 24 с), z_oc = + 78 °, зубець Рц. ni.aVF високий. Крім збільшення правого передсердя є ознаки комбінованої гіпертрофії обох шлуночків.
Девочка Оля Ш., 1 року 4 міс. Діагноз: відкрита артеріальна протока з високою легеневою гіпертензією (систолічний тиск в правому шлуночку і легеневій артеріі- 100 мм рт, ст.). На векторкардіограммах (рис. 192): переміщення основної частини петлі QRS в верхні октанти системи координат, проте значна площа її залишається і в нижніх. У проекції ЛГ1Р одночасно з переднеправимі силами визначаються і заднелевие. У III проекції запис траси петлі QRS здійснюється проти годинникової стрілки. Висновок: гіпертрофія міокарда обох шлуночків, більше правого.
На електрокардіограмі (рис. 192): ритм синусовий правильний, 130 скорочень в 1 хв (R - R = 0,46 с) - PQ = 0,12 с: QRS = 0,08 с, QT = 0,28 с (N = 0,25 с) - ziа = + 95 °, зубець Pnjn.aVF увелічен- глибокий Qii, in, avF- високий Rni.aVF.v6- Поряд зі збільшенням
правого передсердя, є ознаки комбінованої перевантаження (гіпертрофії) обохшлуночків.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!