Ти тут

Тріпотіння і мерехтіння шлуночків - посібник з клінічної електрокардіографії дитячого віку

Зміст
Кардіогенез, анатомія, фізіологія і електрофізіологія дитячого серця
Теорія формування електрокардіограм
Метод електрокардіографічного дослідження
електрокардіографічні відведення
Мониторная електрокардіографія
аналіз електрокардіограм
Проба з фізичним навантаженням
Вплив на електрокардіограму деяких фізіологічних факторів
Нормальна електрокардіограма в різні періоди дитинства
Електрокардіограма недоношених дітей
Нормальна електрокардіограма дітей перших 2 днів життя
Нормальна електрокардіограма дітей у віці 1 міс
Нормальна електрокардіограма дітей переддошкільного віку
Нормальна електрокардіограма дітей дошкільного віку
Нормальна електрокардіограма дітей шкільного віку
Нормальна електрокардіограма по Франку
Електрокардіограма при гіпертрофії міокарда
Гіпертрофія лівого передсердя
Гіпертрофія правого передсердя
Гіпертрофія обох передсердь
Гіпертрофія міокарда лівого шлуночка
Гіпертрофія міокарда правого шлуночка
Комбінована гіпертрофія міокарда обох шлуночків
Перевантаження відділів серця
Перевантаження міокарда правого шлуночка
внутрішньошлуночкових блокади
Етіологія внутрішньошлуночкових блокад
Клінічне значення повної блокади правої гілки пучка Гіса
Блокада лівої передньої гілки передсердно-шлуночкового пучка
Блокада лівої задньої гілки передсердно-шлуночкового пучка
Блокада обох лівих гілок передсердно-шлуночкового пучка
Повна блокада лівої ніжки до і після поділу її на гілки
Неповна блокада обох лівих гілок передсердно-шлуночкового пучка
Блокада правої гілки і лівої передньої гілки пучка Гіса
Трехпучковой блокади в системі Гіса
Порушення серцевого ритму і провідності
Порушення синусового ритму
синусова брадикардія
синусова тахікардія
Синдром слабкості синусового вузла
передсердні аритмії
Пароксизмальна передсердна тахікардія
Відповідь на вагальная стимуляцію
Клінічне значення передсердних тахікардій
тріпотіння передсердь
мерехтіння передсердь
Ритми з атріовентрикулярного з`єднання
шлуночкові аритмії
шлуночкова парасистолія
Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
Тріпотіння і мерехтіння шлуночків
атріовентрикулярна блокади
Клінічні кореляції при атріовентрикулярних блокадах
Електрокардіограма при синдромах предвозбужденія шлуночків
Синдром укороченого інтервалу Р
Електрокардіографія при приватної патології
ДМПП первинний
Аномальний дренаж легеневих вен
Відкрита артеріальна протока
коарктация аорти
стеноз аорти
Транспозиція магістральних судин
єдиний шлуночок
Атрезія легеневої артерії при інтактною міжшлуночкової перегородки
тетрада Фалло
Відходження обох магістральних судин від правого шлуночка
Синдром гіпоплазії лівого шлуночка
синдром Бланда
Синдром легеневого серця
Електрокардіографія в діагностиці неревматичних кардитів
Одночасний фіброеластоз ендоміокарда
Пізні внутрішньоутробні поразки серця
Придбані Неревматичних кардити
підгострі кардити
хронічні кардити
Ревматичні ураження серця
идиопатические кардіоміопатії
міокардіодистрофії
Зміни електрокардіограми при гострих отруєннях у дітей
ендокринологічні захворювання
захворювання крові
нейрогенні дистрофії
Пролапс мітрального клапана
перикардити
Ці види порушення ритму серця зустрічаються при вкрай важких станах хворих і повинні розглядатися як провісники раптової смерті дітей. У реанімаційних відділеннях у агонірующіх хворих можна спостерігати тріпотіння і (або) - мерехтіння шлуночків як заключний акорд вмираючого серця.
Тріпотіння і мерехтіння шлуночків (останнє ще називається фібриляцією) може в окремих випадках виникнути при синдромі WPW і служити причиною раптової смерті при ньому, частіше вони виникають при повній атріовентрикулярній блокаді з повільним ритмом шлуночкових скорочень і при синдромах з подовженим інтервалом Q-Т. Як вже було описано, подовжений інтервал Q-Т повинен завжди залучати пильну увагу лікаря. Необхідно з`ясувати природу цього феномена і навпаки: при всіх видах аритмії важливо ретельно вивчати тривалість інтервалу Q-T. У сумнівних випадках необхідно проводити проби навантажень. Подовження інтервалу Q-Т при проведенні останніх (латентне подовження) - важливий діагностичний критерій. Великою підмогою у виявленні подовженого інтервалу Q - Т є кардіоінтервалографії та мониторная 24-годинну запис електрокардіограми.
Діагностуються на ЕКГ тріпотіння і мерехтіння шлуночків за наявністю регулярних хвиль великої амплітуди без диференціації складових елементів комплексу QRS і інтервалу ST - Т. Частота хвиль перевищує 250 в 1 хв. При тріпотінні ці хвилі приблизно однаковою амплітуди, при мерехтінні - різною. На рис. 164 представлена ілюстрація початку тріпотіння шлуночків. Частота хвиль 300 в 1 хв.
Мал. 164. Тріпотіння шлуночків.


Вискакують шлуночкові скорочення


Вискакують шлуночкові скорочення і ідіовентрікулярний ритм
При ряді суправентрикулярних порушень ритму, що виражаються у зниженою пейсмекерной активності синусового вузла або передсердь, а також обумовлених уповільненим проведенням імпульсу до шлуночків (синусова брадикардія, синоатріальний блок, синус-арешт, атріовентрикулярна блокада) може реєструватися феномен вискакують шлуночкових скорочень або заміщає идиовентрикулярного ритму. Найчастіше вискакують скорочення виходять з атріовентрикулярного з`єднання і поєднуються з брадиаритмиями. Якщо документуються один за одним йдуть 3 і більше шлуночкових комплексу, то говорять про идиовентрикулярного ритмі. Слід зазначити, що якщо А - В-ритм йде з блокадою двох гілок атріовентрикулярного пучка (Гіса), то відрізнити ідіовентрікулярний ритм від атріовентрикулярного по поверхневої електрокардіограмі практично неможливо. Підмогою в діагностиці можуть служити менша частота скорочень при идиовентрикулярного ритмі (остання становить 50 і менше скорочень в 1 хв), а також наявність захоплень і (або) зливних комплексів.
Самостійного клінічного значення вискакують шлуночкові скорочення і ідіовентрікулярний ритм не мають і визначаються іншими порушеннями ритму, похідними яких в якості заміщають скорочень вони є.


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!