Придбані імунні гемолітичні анемії - практична гематологія дитячого віку
При імунних анеміях гемоліз обумовлений дією антитіл, що викликають пошкодження і передчасну загибель еритроцитів.
Виділяють чотири основні групи імунних гемолітичних анемій: ізоімунні, трансіммунние, гетероіммунние і аутоімунні.
При ізоіммуіних гемолітичних анеміях антитіла потрапляють в організм дитини ззовні. Це спостерігається при гемолітичної хвороби новонароджених. Про ізоімунному процесах говорять і в тих випадках, коли в організм ззовні потрапляють еритроцити, що містять антиген, проти якого є антитіла. Це спостерігається при переливанні еритроцитів, несумісних за системою АВО, коли відбувається руйнування еритроцитів донора антитілами реципієнта.
При трансіммунних гемолітичних анеміях в організм плоду потрапляють антитіла від матері, яка страждає аутоімунноїгемолітичної анемією. Якщо еритроцити матері і дитини мають загальні антигени, проти яких відбувається вироблення антитіл в організмі матері, то і у дитини виникає гемолітична анемія.
При гетероіммунние гемолітичних анеміях відбувається вироблення антитіл проти антигену, фіксованого на поверхні еритроцита. Таким антигеном можуть бути віруси, лікарські речовини (гаптени), різні інфекційні фактори. Після виведення з організму антигену така гемолітична анемія, як правило, проходить.
При аутоімунних гемолітичних анеміях антитіла виробляються проти власного незміненого антигену еритроцита.
