Клінічна фармакокінетика - клінічна фармакологія
Клінічна фармакокінетика - розділ клінічної фармакології. Основним завданням клінічної фармакокінетики є вибір дозувань і режиму застосування лікарського засобу для отримання необхідної терапевтичної концентрації його з урахуванням клінічного стану конкретного хворого, а також оптимізація лікарського лікування шляхом мониторного спостереження, оцінки і відповідної корекції лікування. Клінічна фармакокінетика відрізняється від класичної експериментальної фармакокінетики тим, що остання вивчає долю препарату в здоровому організмі людини або тварини для отримання даних про всмоктування лікарської речовини при різних шляхах введення і в різних лікарських формах, про вплив різних умов, характер розподілу лікарської речовини в організмі, шляхи і інтенсивності його метаболізму, включаючи «ефект першого проходження», освіту активних метаболітів, індукції і пригніченні ферментів і виділення ліки з організму. В рамках класичної фармакокінетики також розробляються загальні моделі для математичного опису процесів проходження лікарської речовини в організмі і впливу на них різних фізіологічних і патологічних процесів.
Клінічна фармакокінетика - це застосування загальних фармакокінетичних принципів та інформації щодо фармакокінетики окремих лікарських засобів для досягнення бажаного ефекту у конкретного хворого.
Підставою до практичного застосування клінічної фармакокінетики є той факт, що для багатьох лікарських засобів є більш тісну кореляцію між клінічним ефектом і концентрацією їх в плазмі крові, ніж між клінічним ефектом і застосовується дозою. Знаючи терапевтичну концентрацію лікарського засобу, можна здійснювати моніторний контроль за зміною концентрацій лікарського речовини в крові і при необхідності вносити відповідні корективи в схему застосування його. Необхідно відзначити, що слід проводити моніторний контроль концентрації тільки тих препаратів, для яких встановлена кореляція між фармакокінетикою і терапевтичними або побічними ефектами. Для деяких препаратів така кореляція не відзначена.
До ситуацій, коли моніторного спостереження за концентрацією лікарської речовини в крові необхідно, відносяться:
- змінюється рівень концентрації ліків в крові;
- низький терапевтичний індекс препарату;
- підозри на порушення біодоступності ліків;
- труднощі в диференціюванні токсичної дії і симптомів захворювання;
- застосування декількох препаратів (можливість їх взаємодії);
- наявність у хворого різних факторів, що впливають на фармакокінетику;
- підозра на недотримання хворим режиму застосування препарату.
В даний час бажано моніторування концентрації таких
препаратів, як дигоксин, гентаміцин, лідокаїн, солі літію, фенітоїн, пропранолол, хінідин, саліцилати, теофілін.
Питання, що стосуються фармакокінетики конкретних препаратів, викладаються у відповідних розділах, присвячених приватним розділів клінічної фармакології.
