Принципи ендоскопічної діагностики та лікування - посібник з клінічної ендоскопії
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Перед сучасної ендоскопії в клініці стоять важливі діагностичні та лікувальні завдання:
- вирішення організаційних питань, включаючи вибір первинного методу діагностики, визначення показань до комплексного ендоскопічного обстеження і застосування додаткових діагностичних втручань;
- проведення діагностики та диференціальної діагностики захворювань і їх ускладнень;
- визначення прогнозу хвороби і вироблення індивідуальної тактики лікування хворих на підставі виявлених морфологічних і функціональних змін;
- планування виду та обсягу хірургічних втручань з урахуванням основного діагнозу, поєднаних і супутніх захворювань;
- визначення показань до ендоскопічних операцій та їх проведення.
Виконання цієї програми можливо при високій професійній підготовці фахівців і хорошою технічної оснащеності ендоскопічних відділень і кабінетів. Ендоскопія стане досконалим діагностичним методом лише в тому випадку, якщо при встановленні діагнозу будуть використовуватися не тільки візуальні дані, а й результати морфологічних, цитологічних, рентгенологічних та інших методів дослідження.
При сучасних ендоскопічних дослідженнях можлива діагностика не тільки органічних, а й функціональних уражень органів і систем, яка визначає правильний вибір засобів медикаментозного лікування та методу хірургічного втручання.
ПЛАНОВІ І Невідкладні ДОСЛІДЖЕННЯ
При планових дослідженнях хворих, які перебувають в стаціонарі, лікар повинен попередньо ознайомитися з анамнезом, перебігом хвороби, результатами клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, оглянути хворих. Це дозволяє йому скласти уявлення про хворого і хвороби, визначити протипоказання до проведення досліджень, вибрати відповідний вид ендоскопічних досліджень і способи підготовки до них, встановити порядок їх проведення при комплексному обстеженні, визначити небезпеки і намітити заходи їх профілактики. При проведенні планових досліджень у лікаря є помічники, а також кращі можливості для проведення якісних досліджень, консультацій та надання необхідної допомоги хворим.
Однією з причин популярності ендоскопії та широкого використання її в клінічній практиці є можливість провести невідкладні дослідження, діагностику та лікування різних гострих захворювань і їх ускладнень. Однак існує негативне ставлення до невідкладної ендоскопії, засноване на тому, що створення цілодобової ендоскопічної служби не вплинула на результати лікування, так як більшість хірургічних операцій надійшли вночі хворим проводять тільки вранці. З цією точкою зору не можна повністю погодитися.
Лікар, який виконує невідкладні дослідження в нічний час, повинен мати високу загальну лікарську підготовку і володіти професійною майстерністю. Це дозволить йому вибрати правильну ендоскопічну тактику (вид премедикації і анестезії, вибір первинного ендоскопічного дослідження і перехід від діагностичного дослідження до ендоскопічної та хірургічної операції).
При виконанні невідкладних досліджень лікар несе безпосередню відповідальність за долю хворого, так як від результатів дослідження залежать діагноз і тактика лікування. Слід особливо відзначити, що діяльність лікаря ускладнюється тим, що виникають технічні труднощі, і дослідження необхідно провести в стислі терміни без достатнього числа помічників. У той же час при ряді гострих захворювань проведення лікувальної ендоскопії особливо необхідно, так як вона дозволяє утриматися від виконання екстрених операцій або взагалі уникнути їх. Саме в застосуванні невідкладної діагностичної та лікувальної ендоскопії ми бачимо можливість поліпшити результати лікування гострих захворювань і їх ускладнень.
АМБУЛАТОРНА ендоскопії
Відносна безпеку, технічна простота і висока діагностична ефективність ендоскопії дозволяють вважати її перш за все поліклінічним методом діагностики і лікування та застосовувати амбулаторне профілактичне ендоскопічне обстеження організованих груп населення. Тільки при такому застосуванні ендоскопії можна широко і з великою віддачею використовувати її високу діагностичну ефективність, особливо в гастроентерології, гінекології, урології. Для підтвердження цього положення вкажемо, що в більшості країн Європи кількість операцій при ранніх формах раку шлунка не перевищує I%, а в Японії, де розроблена та діє спеціальна система рентгеноендоскопіческіх досліджень, їх частота сягає 30%. Немає сумнівів в тому, що проводити амбулаторні дослідження та операції можуть тільки досвідчені фахівці та злагоджені бригади. Амбулаторні операції можна виконувати, але показання до них повинні бути строго визначені.
Показання та протипоказання до ендоскопічних досліджень
Показання і протипоказання до ендоскопічних досліджень завжди служать предметом дискусій, що пояснюється численністю захворювань та їх ускладнень, різноманітністю ендоскопічних методів дослідження і лікування, відмінністю стоять перед ними завдань, індивідуальними особливостями хворих і багатьма іншими факторами.
Відносно планових досліджень існують дві протилежні точки зору. Відповідно до першої з них, сучасні ендоскопічні методи дослідження слід застосовувати якомога ширше в зв`язку з їх високою діагностичною ефективністю, друга, навпаки, передбачає строгий відбір хворих для ендоскопічного дослідження. Обидва думки мають свої позитивні і негативні сторони.
Широке використання ендоскопічних досліджень підвищує ефективність діагностики і дозволяє виявити доброякісні та злоякісні захворювання на ранніх стадіях розвитку, коли вони легше піддаються лікуванню. Однак цілком природно, що при цьому збільшується частота різних ускладнень, що дискредитує метод в очах лікарів і хворих.
На нашу думку, при визначенні показань до ендоскопічних досліджень і втручанням необхідно враховувати два правила: 1) небезпека розвитку ускладнень не повинна перевищувати діагностичну та лікувальну ефективність дослідження-2) діагностичні дослідження повинні мати практичне значення і відігравати суттєву роль при визначенні тактики лікування хворих. Якщо ці правила прийняті до уваги, то відпадають сумніви в доцільності ендоскопічних досліджень.
