Невідкладна гастродуоденоскопія желтух - посібник з клінічної ендоскопії
Гастродуоденоскопия проведена 254 хворим з механічною жовтяницею, у 77 з них діагноз грунтувався тільки на візуальних даних, а у 177, крім гастродуоденоскопії, застосовували інші методи дослідження (лапароскопія - у 36), включаючи рентгенологічні (у 141 хворого). Діагностика причин механічної жовтяниці на підставі результатів гастродуоденоскопії виявилася ефективною у 124 хворих з 254 (47,8%).
ТАБЛИЦЯ 2.23. ЕФЕКТИВНІСТЬ гастродуоденоскопія при жовтяниці
Невисоку діагностичну ефективність гастродуоденоскопії (табл. 2.23) при деяких хворобах можна пояснити недостатньою кількістю даних, одержуваних при візуальному обстеженні. Прямі ендоскопічні ознаки захворювань (табл. 2.24), що ведуть до механічного жовтяниці, вдалося отримати у 46 (18,1%) з 254 обстежених, непрямі (35,8%) у 91 хворого, ендоскопічна симптоматика була відсутня у 117 (46,1% ) хворих.
Значення невідкладної гастродуоденоскопії не обмежується визначенням причини жовтяниці. Ретельна ревізія шлунка, дванадцятипалої кишки і БСД дозволяє діагностувати супутні захворювання (табл. 2.25). Всього нами обстежено 254 хворих з желтухой- 176 з доброякісною, 82 із злоякісною.
ТАБЛИЦЯ 2.25. ЧАСТОТА ВИЯВЛЕННЯ СУПУТНІХ ЗАХВОРЮВАНЬ шлунка та дванадцятипалої кишки ПРИ НЕВІДКЛАДНОЇ гастродуоденоскопія
Не всі супутні захворювання мають однакове значення. Одні (гострі виразки) виникають в результаті прогресування жовтяниці і погіршують стан хворих. Інші (хронічні виразки, холелітіаз, поліпи) існують одночасно з тими хворобами, які викликали жовтяницю, але клінічно не проявляються, хоча самі по собі можуть зумовити розвиток ускладнень. Треті (аденоми БСД), екстрапапіллярние дивертикули) відіграють певну роль в патогенезі захворювань жовчних проток і підшлункової залози, в тому числі і жовтяниці.
Таким чином, впровадження невідкладної гастродуоденоскопії має сприяти підвищенню якості оперативних втручань, гак як у хірурга з`являється можливість діагностувати супутні захворювання і планувати обсяг операцій.
Ми надаємо великого значення гастродуоденоскопії верб діагностиці функціональних розладів, зокрема порушень пасажу жовчі і панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку. При первинному обстеженні у 41,5% хворих пасаж жовчі був збережений, у 39% - був відсутній, а у 19,5% хворих чітких даних отримано не було.
Цікаві відомості, що характеризують функціональні розлади в залежності від причини жовтяниці. При доброякісної жовтяниці у 59,1% хворих пасаж жовчі не міг би, у 19,2% відзначалася часткова блокада жовчовиділення, а у 22,7% повна, при злоякісній жовтяниці ці показники дорівнювали відповідно 21,1, 21,1 і 57, 8%.
Порушення пасажу панкреатичного соку визначити по візуальним даними неможливо, так як сік прозорий. Однак існують непрямі ендоскопічні ознаки, які дозволяють запідозрити ці порушення. Перш за все мова йде про ті випадки, коли при дуоденоскопіі виявляють один сосочок дванадцятипалої кишки з обмеженим в ньому каменем (рис. 2.228) і відсутність пасажу жовчі. Ця ендоскопічна картина свідчить про поганий прогноз хвороби, оскільки розвиток гострого панкреатиту в цій ситуації неминуче і, отже, виникає необхідність в проведенні екстреної хірургічної або ендоскопічної операції. При наявності двох сосочків і обмеженні каменю в одному з них повної блокади панкреатичної протоки може не наблюдаться- цим можна пояснити відсутність гострого панкреатиту або неявно виражену його клінічну картину. На наш погляд, описані вище ендоскопічні ознаки дуже важливі, тому що дозволяють оцінювати прогноз хвороби і намічати індивідуальну тактику лікування хворих. Вони не знайшли ще достатнього відображення в літературі та практичного застосування в хірургії. Їх можна розглядати як резерв, використання якого дозволить поліпшити результати лікування хворих з механічною жовтяницею.
