Ти тут

Ендоскопія в диференціальної діагностики - гепатити та цирози печінки - посібник з клінічної ендоскопії

Зміст
Керівництво по клінічній ендоскопії
Організація, кадри, документація ендоскопічних кабінетів і відділень
Прилади й інструменти ендоскопічних кабінетів і відділень
Принципи ендоскопічної діагностики та лікування
Підготовка хворих до ендоскопічної діагностики та лікування
Візуальні дослідження, біопсія
Хромоендоскопія, оперативна ендоскопія, ТВЧ, ультразвук і лазерне випромінювання
ускладнення ендоскопії
Етичні аспекти ендоскопії
Методи ендоскопічної діагностики та лікування в гастроентерології
гастроскопия
Дуоденоскопія в гастроентерології
Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангиография
ретроградна панкреатохолангіоскопія
інтестіноскопи
колоноскопія
лапароскопія
лапароскопічна холангіографія
лапароскопічна панкреатоскопія
поєднана гастролапароскопія
поєднана колонолапароскопія
інтраопераційна ендоскопія
Операційна холедохоскопія
Ендоскопічне дослідження в гастроентерології через свищі і дренажі
Методи хромоендоскопіі в гастроентерології
Особливості абдомінальної ендоскопії у дітей
Діагностична ендоскопія запально-дегенеративних захворювань шлунково-кишкового тракту
Діагностична ендоскопія виразок шлунка і цибулини дванадцятипалої кишки
Діагностична ендоскопія дивертикулів шлунково-кишкового тракту
Діагностична ендоскопія новоутворень шлунково-кишкового тракту
Діагностична ендоскопія раку шлунка
Діагностична ендоскопія поліпів товстої кишки
Діагностична ендоскопія раку товстої кишки
Діагностична ендоскопія рідкісних захворювань шлунково-кишкового тракту
Діагностична ендоскопія гепатитів
Діагностична ендоскопія цирозів печінки
Діагностична ендоскопія новоутворень печінки
Діагностична ендоскопія захворювань гепатопанкреатобіліарной системи
Діагностична ендоскопія жовчнокам`яної хвороби
Діагностична ендоскопія раку жовчних проток
Діагностична ендоскопія первинного склерозуючого холангіту
Діагностична ендоскопія хронічного панкреатиту
Діагностична ендоскопія кіст і раку підшлункової залози
Ендоскопія в диференціальної діагностики - виразкова хвороба
Ендоскопія в диференціальної діагностики - жовчнокам`яна хвороба
Ендоскопія в диференціальної діагностики - хронічний панкреатит
Ендоскопія в диференціальної діагностики - пухлини шлунка
Ендоскопія в диференціальної діагностики - пухлини товстої кишки
Ендоскопія в диференціальної діагностики - гепатити та цирози печінки
Гострі захворювання та закриті ушкодження органів черевної порожнини
Невідкладна гастродуоденоскопія
Невідкладні рентгеноендоскопіческіе методи дослідження, значення невідкладної ендоскопії
Невідкладна ендоскопія кровотеч в шлунково-кишковий тракт
Невідкладна колоноскопія кровотеч в шлунково-кишковий тракт
Ефективність, аналіз ендоскопії кровотеч в шлунково-кишковий тракт
Невідкладна ендоскопія желтух
Невідкладна гастродуоденоскопія желтух
Комплексна невідкладна ендоскопія желтух
Невідкладна ендоскопія сторонніх тіл ШКТ
Діагностична ендоскопія вад розвитку і захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей
Діагностична ендоскопія захворювань товстої кишки у дітей
Діагностична ендоскопія захворювань органів черевної порожнини у дітей
Ендоскопічна хірургія поліпоїдних утворень шлунка і товстої кишки
Ендоскопічна хірургія ранніх форм раку шлунка і товстої кишки
Ендоскопічна хірургія підслизових новоутворень шлунка
Лікування гастродуоденальних виразок
Результати лікування гастродуоденальних виразок
ендоскопічна папиллосфинктеротомия
Лікувальна тактика після папиллосфинктеротомии
Невдачі, небезпека і ускладнення папиллосфинктеротомии
Лапароскопічне дренування черевної порожнини
лапароскопічна органостомія
лапароскопічна гастростомія
лапароскопічна еюностомія
лапароскопічна колоностомія
Лапароскопічне дренування жовчного міхура та жовчних проток
Витяг чужорідних тіл з шлунково-кишкового тракту
Витяг чужорідних тіл з шлунка і дванадцятипалої кишки
Витяг чужорідних тіл з товстої кишки
Інші види ендоскопічних операцій на шлунково-кишковому тракті
трахеобронхоскопія
бронхофіброскопія
Методи біопсії через бронхоскоп
Невдачі і ускладнення трахеобронхоскопии
торакоскопия
Медіастіноскопії
Особливості ендоскопії у дітей
Ендоскопічна семіотика вад розвитку трахеї та бронхів
Ендоскопічна семіотика стенозу трахеї та бронхів
Ендоскопічна семіотика запальних захворювань легенів
Ендоскопічна семіотика новоутворень бронхів
Ендоскопічна семіотика саркоидоза органів грудної порожнини
Ендоскопічна семіотика муковісцидозу
Ендоскопічна семіотика амілоїдозу бронхів
Зміни бронхів при туберкульозі легенів
Травматичні пошкодження трахеї і бронхів
Ендоскопія в диференціальної діагностики захворювань дихальної системи
Дисеміновані процеси в легенях
Злоякісні пухлини бронхів - діагностична бронхоскопія
Санація бронхів при хронічному бронхіті
Ендоскопічні методи лікування абсцесів легких
Ендоскопічні методи лікування гострої деструктивної пневмонії у дітей
Ендоскопічні методи лікування бронхоплевральних свищів
Витяг чужорідних тіл з трахеї і бронхів
Бронхологіческое реанімаційну допомогу при астматичному статусі
Бронхоскопічне лікування післяопераційних ателектазів легкого
Лікування ендобронхіальних ускладнень штучної вентиляції легенів
Методи ендоскопічної діагностики в акушерстві
Лапароскопія і кульдоскопія в гінекології
Гістероскопія в гінекології
Лапароскопічна семіотика в гінекології
Лапароскопічна семіотика - гострі запальні захворювання геніталій
Лапароскопічна семіотика позаматкової вагітності, безпліддя
Діагностичні маніпуляції при лапароскопії в гінекології
Гістероскопічна семіотика захворювань у гінекології
Використання гистероскопии для оцінки ефективності терапії гіперпластичних процесів ендометрія
Лікувальні маніпуляції при лапароскопії в гінекології
Оперативна гістероскопія в гінекології
Діагностична ендоскопія в урології
Ендоскопічна семіотика захворювань в урології
Лікувальна ендоскопія в урології
Артроскопія колінного суглоба
Енцефалоскопія
Вентрікулоскопія
Цістерноскопія
ангіоскопія

Розрізняють три етапи діагностики гострих і хронічних захворювань печінки: 1) попередній (скринінг) - 2) етап диференціальної діагностікі- 3) оцінка ступеня тяжкості ураження печінки.
На першому етапі застосовують біохімічні тести, що характеризують функції печінки (визначення рівня білірубіну, активності амінотрансфераз, лужної фосфатази, вмісту фракцій білка в сироватці крові і т.п.). Не всі печінкові проби однаково чутливі, тому тільки комплексне обстеження із застосуванням біохімічних проб поряд з морфологічним вивченням тканини печінки, отриманої при біопсії, дозволяють лікарю поставити правильний діагноз.
На другому етапі велике значення мають лапароскопія і прицільна біопсія печінки (за відсутності підозри на позапечінкових механічну жовтяницю). Лапароскопічне дослідження дозволяє підвищити точність діагностики захворювань печінки з 50-75 до 90-95% [Лукомський Г. І., Березів Ю.Є., 1967- Логінов А.С., 1969- Блюгер А.Ф., 1978- Віттман І ., 1966]. Отримані дані багато в чому залежать від контингенту обстежених хворих. У більшості хворих на хронічний гепатит і цироз печінки результати лапароскопії тільки підтверджують і уточнюють клінічний діагноз. У той же час дуже часто тільки дані лапароскопії дозволяють встановити діагноз. Це відноситься до розпізнавання гострих форм вірусного гепатиту, визначенню перехідних форм від гострого вірусного гепатиту до хронічного, виявлення приховано протікаючих форм хронічного гепатиту і цирозу печінки, первинного або метастатичного раку печінки. Слід підкреслити, що кістозні ураження печінки і доброякісні пухлини її також частіше розпізнаються при лапароскопії.
Як показує досвід провідних спеціалізованих клінік, результати біопсії печінки необхідно оцінювати з урахуванням клініко-лабораторних даних і результатів лапароскопії, оскільки трактування даних біопсії може представляти значні труднощі. Це обумовлено перш за все тим, що не вдалося виділити жодного патогістологічного ознаки, що дозволяє відмежувати гострий гепатит від хронічного. Морфологічні зміни, характерні для хронічного активного гепатиту, можуть спостерігатися і при гострому гепатиті в період зворотного розвитку захворювання або в розпал його (в тому числі при затяжній формі). Нарешті, мікроскопічні зміни тканини печінки, властиві гострого гепатиту, можуть зберігатися більше 6 міс [Блюгер А.Ф., 1980].
Варіабельність морфологічних змін на різних ділянках печінки створює певні труднощі при патогістологічної оцінці матеріалу, отриманого при біопсії, розмежування різних форм хронічних гепатитів, визначенні їх відмінностей від цирозу печінки, а також при ідентифікації морфологічного типу цирозу [Мансуров Х.Х., Міроджев Г.Г ., 1977- Логінов А.С, Аруін Л. І., 1980]. Ці дані узгоджуються з результатами досліджень інших авторів, що свідчать про недостатню кореляції між клінічними і морфологічними ознаками при визначенні активності хронічних запальних уражень печінки.
Труднощі виявлення гістологічних ознак цирозу печінки на підставі результатів біопсії можуть бути обумовлені тим, що цироз печінки характеризується залученням до процесу всіх відділів печінки, але не обов`язково кожної часточки. Особливо велика частота хибно-негативних результатів біопсії при великовузлового цирозі печінки, так як великі вузли можуть містити інтактні часточки [Апросіна З.Г., 1981]. Все це обумовлює необхідність при підозрі на хронічний гепатит застосовувати лапароскопію з прицільною біопсією печінки, щоб виключити цироз печінки. Згідно А.Ф. Блюгер (1980), при існуючому стані проблеми хронічного гепатиту до наявних критеріям діагностики його доцільно додати тільки одну корекцію - спостереження в динаміці з обов`язковим використанням прижиттєвого морфологічного дослідження печінки для визначення активності процесу. Подібним хворим через 2-3 роки показана повторна лапароскопія для виявлення можливого переходу хронічного активного гепатиту в цироз печінки. У цих випадках справедливо вислів А.С. Логінова про те, що при одноразовій лапароскопії важко встановити, яке буде подальший перебіг хронічного гепатиту з недостатньо виразними ЦІРРОТІЧЕСКІЙ ознаками і недостатньо вираженими клінічними проявами, а також якою буде еволюція вже сформованого, але щодо компенсованого цирозу печінки. Лапароскопія, проведена одноразово, дозволяє тільки з певною часткою ймовірності відповісти на ці питання, якщо її поєднують з біопсією печінки, яку виробляють за можливості на двох різних ділянках печінки. Багато з цих питань вирішують у процесі динамічного клініколабораторного спостереження і повторного лапароскопічного дослідження з прицільною біопсією.
Велике значення має лапароскопія в диференціальної діагностики паренхіматозної і механічної жовтяниці. Успіхи клінічної біохімії, що дозволили широко застосовувати функціональні проби (визначення лужної фосфатази, активності трансаміназ, сироваткового заліза, вивчення коливань рівня білірубіну в сироватці крові під впливом преднізолону та ін.), Значно поліпшили лабораторну діагностику жовтяниці, але повністю не дозволили цю проблему. До того ж треба підкреслити труднощі диференціальної діагностики, які зустрічаються при аналізі клінічних даних (анамнезу, больового синдрому, вираженості і тривалості жовтяниці і т.д.). Лапароскопія у багатьох випадках дозволяє встановити характер жовтяниці (див. 2.2.3.3) і визначити місце обтурації жовчовивідних шляхів.
У зв`язку з цим, незважаючи на появу нових інформативних методів діагностики (ультразвук, ретроградна панкреатохолангиография, комп`ютерна томографія), лапароскопія залишається одним з основних діагностичних способів, а в багатьох випадках її можна розглядати як перший з ендоскопічних методів, який слід застосовувати для швидкого і точного визначення етіології (паренхіматозна або механічна) холестазу.






Примітка. Л лапароскопія, ГД - гастродуоденоскопія, К - колоноскопія.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!