Розрив піосальпінксу в вільну черевну порожнину - гострі захворювання органів черевної порожнини
При переході гострого запалення придатків в хронічне може виникнути запальна закупорка черевних отворів, а що скупчується гній створює емпіему яйцепроводу (pyosalpinx), яка має характерну форму реторти або роги. Згодом емпієма обмежується товстої, твердої стінкою. У рідкісних випадках під тиском постійно виділяється ексудату виникає розрив емпієми в вільну черевну порожнину. Найчастіше емпієма проривається в тонкий або товстий кишечник.
Мал. 152. Схема, яка пояснює, чому правосторонній запалення тазової очеревини може протікати клінічно як гострий апендицит (Requarth).
Клінічні симптоми. При розриві емпієми, викликаної вирулентной флорою (найчастіше стрептокок), в черевну порожнину виникає розлитої перитоніт. Хворі з таким рідкісним захворюванням іноді потрапляють до хірурга з діагнозом гострого апендициту з перфорацією, перфорації виразки шлунка або гострого панкреатиту. При симптомах розлитого перитоніту у хворої з поганим загальним станом і токсичними симптомами важко поставити правильний діагноз.
Розрив піосальпінксу може мати місце як у хворих, які лікуються тривалий час з приводу запалення придатків, так і у жінок, які не знають про те, що у них є захворювання придатків. Зазвичай хвороба починається раптово, іноді з симптомами колапсу, непритомності, сильного ослаблення, як і у випадках розриву при позаматкової вагітності. Хворі скаржаться на сильні болі по перитонеального типу в подчревной області, рідше болю локалізуються в мезо- або епігастральній ділянці. Виключно рідко з`являються болі в області плечей і ключиці. В цілому клінічна картина характерна для важкого розлитого перитоніту, причину виникнення якого іноді важко визначити. Однак не завжди клінічна картина є ясною. Гінекологічне дослідження у хворих, які перебувають у важкому стані, зробити дуже важко, так як вони напружують м`язи. Зазвичай вдається виявити різку хворобливість при дотику до заднього склепіння і виражену болючість при переміщенні матки. При розриві піосальпінксу в придатках, як правило, не виявляються характерні пухлини.
Діагноз ставиться на підставі:
- леченого або нелеченого запалення придатків,
- раптового, гострого початку, яке іноді супроводжується симптомами шоку,
- типовою картини важкого, розлитого перитоніту,
- результату гінекологічного дослідження, при якому виявляється різка болючість при пальпації дугласова простору.
Диференціальний діагноз. Слід брати до уваги всі процеси, що викликають перитоніт, особливо апендицит (табл. 8), гостре запалення придатків (табл. 16) і позаматкову вагітність.
Таблиця 16
Диференційно-діагностичні ознаки розриву піосальпінксу і гострого запалення придатків
Adnexitis acuta | Pyosalpinx rupta | |
анамнез | Хвороба триває недовго | Давнє або хронічне воспаленіепрідатков |
Загальний стан | гарне | важке |
початок | Гострі болі, характерно посилюються | Досить гостре, в фазі тривалих болів інедомоганія, зазвичай з симптомами запальної пухлини і раздраженіембрюшіни |
стінки живота | Чи не напружені або злегка напружені | Найчастіше значне напруження |
Хворобливість при пальпації | У гипогастральной, епігастральній імезогастральной областях частіше не болючі | Найчастіше болючість всієї черевної порожнини |
гінекологічне дослідження | У перший період хворобливість в дугласовомпространстве, ущільнення в придатках. У пізній період характерне утолщеніепрідатков, відмежованих від матки, пальпованих через зад-ньобічні склепіння | Найчастіше різкахворобливість в дугласовомпространстве і при зміщенні матки. У гострий період при напруженій стенкежівота пухлина в придатках не визначається |
