Гострий апендицит у дітей - діагностика "гострого живота"

Рання діагностика гострого апендициту у дітей має ще більше значення, ніж у дорослих, так як у них апендицит несе з собою набагато більші небезпеки. У грудних дітей гострий апендицит має часто токсичний характер і майже завжди смертельний. Небезпека гострого апендициту у дітей обумовлюється тим, що у них запальний процес у відростку виявляє велику схильність до деструкції. Це можна пояснити тим, що апендицит у дітей часто приймають за кишкове захворювання і лікують проносними. За даними В. А. Ш а а к а, гострий апендицит у дітей виявився деструктивним в 54%, а по Т. П. Краснобаева - навіть в 75%. Слід зазначити, що деструкція у дітей настає раніше, ніж у дорослих. За В. А. Ш а а к у, у дітей з апендицитів давністю до 12 годин деструктивна форма спостерігалася в 14,8%, давністю до 24 годин-в 46,4% і давністю до 48 годин-в 57,9%, тоді як у дорослих хворих деструктивні апендицити давністю до 24 годин спостерігалися В. А. Шаак тільки в 11,4% випадків, а М. В. Красносельський - навіть в 8%. Гострий апендицит у дітей небезпечний ще й тому, що дитячий організм має малу здатність до відмежування запальних процесів у черевній порожнині в зв`язку з меншими пластичними властивостями очеревини і з меншим розвитком у них сальника.
Якщо згадати, як часто при деструктивних і навіть флегмонозних процесах відросток знаходять оповитим сальником, як він закриває іноді перфораційні отвір в відростку, то буде зрозуміло, яким несприятливим моментом є у дітей недорозвинення сальника. 
При діагностиці гострого апендициту у дітей слід пам`ятати, що він займає у них переважне місце серед захворювань групи «гострого живота». За К о у і н, з 367 випадків «гострого живота» у дітей в 354 був апендицит. Разом з тим потрібно враховувати, що гострий апендицит у дітей у віці до декількох років зустрічається досить рідко (а у грудних дітей - дуже рідко) і тільки у дітей після 5 років він починає зустрічатися частіше. За статистикою М. А. Азіна, з 1000 випадків гострого апендициту у дітей тільки 52 ставилися до дітей молодше 5 років.
При діагностиці гострого апендициту у дітей слід враховувати, крім того, що у них він частіше, ніж у дорослих, має гематогенне походження, виникаючи в результаті перенесеної інфекції - кору, ангіни. Нарешті, труднощі діагностики апендициту у дітей виникають ще з того, що у них рідко вдається зібрати детальний анамнез. Та й саме дослідження у них більш важко: діти, як відомо, сприймають біль гостріше, ніж дорослі, і, крім того, дуже погано локалізують не тільки самостійну, а й пальпаторно біль. Цим частково потрібно пояснити вказівки лікарів на те, що у дітей біль при апендициті має більш поширений, иррадиирующий характер ніж у дорослих. Біль при апендициті, що підсилюється при рухах, змушує дітей лежати в ліжечку без рухів. Як правило, за болем у них скоро слід блювота, рясна, нерідко багаторазова. Іноді напади блювоти слідують один за іншим настільки часто, що виступають на перший план в картині захворювання. У тому випадку, якщо є одночасно затримка газів, стільця, різке здуття живота, різка хворобливість навіть при поверхневій пальпації живота, слід припустити апендицит, який відразу ж супроводжується перитонітом. Як і у дорослих, значна поширеність пальпаторной болю свідчить про прогресування процесу.
Велике значення має дослідження у дітей шкірної чутливості. Дуже поширена гіперестезія - алгезія - вказує, на думку Кірміссона, на гангренозний характер апендициту. Як правило, гострий апендицит у дітей супроводжується значно підвищеною температурою, притому у дуже маленьких дітей вона зазвичай вище, ніж у більш старших.

Як і у дорослих, головним об`єктивним ознакою для діагностики апендициту потрібно вважати напругу черевної стінки. Воно у них є при всяких формах апендициту. Т. П. Краснобаев вважає, що без м`язового напруги у дітей не можна ставити діагноз цього захворювання. Разом з тим, потрібно пам`ятати, що м`язова напруга у них легко отримати і штучно.
У дітей нерідко зустрічається і токсична форма апендициту. В такому випадку захворювання починається дуже бурхливо, явищами різкої інтоксикації, що виражаються частими нападами блювоти, швидко наступаючим падінням серцевої діяльності, частим, малим пульсом, поверхневим диханням, відсутністю виділення сечі - все це при порівняно невеликій температурі.