Ти тут

Перекручення ніжки селезінки - діагностика "гострого живота"

Зміст
діагностика "гострого живота"
Джерела виникнення та шляхи проведення болю
об`єктивне дослідження
дослідження живота
Дослідження тазу і дослідження через пряму кишку
Оперативна діагностика
Проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки
Анамнез проривної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки
Прорив виразки у вільну черевну порожнину
Симптоми прориву виразки
Диференціальний діагноз прориву виразки
Прикриті перфорації проривної виразки
Атипові перфорації проривної виразки
Рентгенодіагностика проривної виразки
Лабораторна та оперативна діагностика проривної виразки
Кровотечі з виразок шлунка і дванадцятипалої кишки
Сіптоми кровотечі з виразок
Діагностика кровотеч з виразок
Гостре розширення шлунка
Симптоми гострого розширення шлунка
Діагностика гострого розширення шлунка
Гострі флегмони шлунка
Гострі захворювання печінки і жовчних шляхів
жовчна колька
гострий холецистит
жовчний перитоніт
Діагностика гострих захворювань печінки і жовчних шляхів
гострий панкреатит
Класифікація гострих панкреатитів
Діагностика гострих панкреатитів
Лабораторна діагностика гострих панкреатитів
Оперативна діагностика гострих панкреатитів
Гостра кишкова непрохідність
Диференціальна діагностика гострої кишкової непрохідності
Рентгенодіагностика гострої кишкової непрохідності
Лабораторна діагностика гострої кишкової непрохідності
жовчнокам`яна непрохідність
Аскарідная непрохідність
Непрохідність, викликана каловими масами
Непрохідність від впровадження кишок
Анамнез кишкових інвагінацій
Рентгенологічне дослідження кишкових інвагінацій
Лабораторне дослідження і протягом кишкових інвагінацій
Механічна непрохідність з гемостазу
Заворот тонких кишок
Заворот сліпої кишки
Непрохідність від утиску кишок
Кишкова непрохідність від емболій і тромбозів брижових судин
Діагностика кишкової непрохідності від емболій і тромбозів брижових судин
кишкові вузли
ущемлені грижі
Ущемлені пахові грижі
Лабораторна та оперативна діагностика ущемлених пахових гриж
Ущемлені стегнові грижі
Симптоми стегнових пахових гриж
Ущемлені пупкові грижі
Ущемлені грижі білої лінії
Перитоніти від проривів простих виразок тонких і товстих кишок
Перитоніти при прориві товстокишковій виразок
Діагностика перитоніту при прориві товстокишковій виразок
Тифозні перитоніти кишкового походження
Об`єктивне дослідження тифозних перитонитов кишкового походження
Діагностика тифозних перитонитов кишкового походження
Розпізнавання пропотной кишкових перитонитов
Проривні кишкові перитоніти у випадках амбулаторного тифу
флегмона кишечника
гострий апендицит
Симптоматология гострого апендициту
Явища загальної реакції при гострому апендициті
Лабораторні дослідження при гострому апендициті
Клінічний перебіг гострого апендициту
ретроцекально апендицит
тазовий апендицит
Серединний і лівобічний апендицит
Гострий апендицит у дітей
Гострий апендицит у людей похилого віку
Гострий апендицит у жінок
Діагностика гострого апендициту
Гострий мезентеріальний лімфаденіт
Клінічна картина гострого мезентериального лімфаденіту
Діагностика гострого мезентериального лімфаденіту
Перитоніти при гострих захворюваннях жіночих статевих органів
Анамнез гострих захворюваннях жіночих статевих органів
Симптоми гострих захворюваннях жіночих статевих органів
Лабораторна діагностика гострих захворюваннях жіночих статевих органів
Оперативна діагностика гострих захворюваннях жіночих статевих органів
пневмококової перитоніт
Симптоми пневмококової перитоніту
Диференціальна діагностика пневмококової перитоніту
Гематогенний стрептококовий перитоніт
Симптоми стрептококового перитоніту
Диференціальна діагностика стрептококового перитоніту
Мимовільні внутрішньоочеревинні кровотечі
Об`єктивне дослідження мимовільних внутрішньоочеревинних кровотеч
Діагностика мимовільних внутрішньоочеревинних кровотеч
Відкриті та закриті ушкодження живота
Діагностика закритих ушкоджень живота
Об`єктивне дослідження закритих ушкоджень живота
Рентгенодіагностика при відкритих і закритих пошкодженнях живота
Лабораторна та оперативна діагностика пошкоджень живота
Приватна діагностика закритих пошкоджень живота
Діагностика відкритих пошкоджень живота
Завороти органів черевної порожнини
Перекручення ніжки селезінки
Перекручення великого сальника
Перекручення кіст яєчників
перекручення придатків
Заворот жовчного міхура
Завороти appendices epiploicae
Заворот внутрибрюшинного яєчка
Захворювання і пошкодження, які можуть симулювати гострий живіт
Пошкодження і захворювання грудної стінки, діафрагми і гострий живіт
Крововиливи в товщу передньої черевної стінки і гострий живіт
Ниркова колька і гострий живіт
Інші ретро-перитонеальні захворювання і гострий живіт
Харчові інтоксикації і гострий живіт
свинцеві кольки
Шлункові кризи при спинний сухотке
Малярія і гострий живіт
Ревматична інфекція, грип і гострий живіт

Симптоми і протягом

Це захворювання зустрічається вкрай рідко і є завершальною фазою зміщення так званої «блукає селезінки», «рухомий селезінки». Зсув селезінки по Н. К. Назарову і Б. К. Фінкельштейну в 50%, по Субботічу в 66,6% супроводжується перекручуванням її ніжки. М. П. Нікотин до 1936 р зібрав 84 випадки перекручування ніжки рухомий селезінки, з яких 10 описані російськими авторами. За Джонсону, на 708 спленектомії, вироблених з різних приводів, 39 були викликані перекручуванням селезінки (збірна статистика).
Кількість оборотів селезінки навколо ніжки може бути різним - від 2 (Н. Н. Назаров) до 7 (Н. Ф. Березкін). Описані випадки заворотом і додаткових кіс (О к і н ч і ц, Лёріш).
Судинні розлади в перекрученої селезінці наступають то більше, то менше швидко і можуть бути вираженими і різного ступеня (венозний застій, інфаркт, подкапсулярная геморрагия, розрив капсули з крововиливом в черевну порожнину, некроз, розрив ніжки), що, звичайно, відбивається і на клінічному симптомокомплекс захворювання.
Сприятливими обставинами до зміщення і гострого завороту селезінки є різке ослаблення фіксуючого її зв`язкового апарату (астенічна конституція, в`ялий черевний прес) і збільшення її обсягу внаслідок тих чи інших патологічних станів - спленомегалія, особливо малярійного характеру (Б. К. Фінкельштейн). У разі С. І. Ворончіхіна вага вилученої перекрученої селезінки дорівнював 1,9 кг.
Це зумовлює і характерні клінічні прояви цього захворювання. Хвороба вражає переважно жінок (90-95% по М. П. нікотину), причому зазвичай жінок похилого, многорожавших, з в`ялими черевними стінками.
Дуже важливі вказівки хворих на наявність протягом більш-менш тривалого періоду часу тягнуть повторюваних болів в області лівого підребер`я і в надчеревній області-ці болі змушую? подумати про можливість зміщення селезінки або існування «блукає», «рухомий» селезінки, що дає загострення. Вельми наочною ілюстрацією цього може бути спостереження С. І. Ворончіхіна: хвора, скаржачись на наявність прощупується протягом 4 років пухлини в животі, вказувала, що під час неодноразово бували у неї раніше нападів болів пухлина «повернеться, встане поперек живота і не дає ні ворухнутися, ні дихнути ».
У деяких випадках може грати роль і раптова травма (удар, падіння, стрибок), що викликає зміщення селезінки внаслідок часткового надриву її зв`язкового апарату.
Надзвичайно важливо виявлення у хворих були раніше нападів малярії, так як малярійні спленомегалії є моментом, вельми привертає до перекручення селезінки.
Клінічний симптомокомплекс при перекручуванні селезінки, як і при заворотах взагалі, в основному складається з явищ шоку, явищ подразнення очеревини і наявності в черевній порожнині болючою, рухомий пухлини.
Ступінь вираженості цих явищ в кожному окремому випадку залежить від величини і локалізації пухлини від характеру викликаних перекручуванням порушень в системі кровопостачання селезінки і від швидкості їх настання. Гостре початок, різкий біль в животі, переважно зліва, іноді іррадіює в ліве плече, наполегливі блювоти, тахікардія і загальний важкий стан свідчать про наявність раптово виниклих серйозних змін в черевній порожнині.
Огляд виявляє більшу випинання живота в місці розташування зміщеною селезінки, що обумовлює цим до певної міри і його асиметрію.
Пальпаторно в цьому ж місці визначається то більше, то менше виражена хворобливість і м`язову напругу, причому іноді вдається і безпосередньо обмацати в черевній порожнині масивну пухлина, відповідну за своїми контурами збільшеній селезінці. Така пухлина зазвичай локалізується в лівій половині живота, в лівому підребер`ї, але внаслідок її особливої рухливості ця локалізація аж ніяк не обов`язкова, так як зміщена селезінка може опускатися вниз, в одну з клубових ямок (Ю. Ю. Джанелідзе) і навіть в малий таз. В останньому випадку до пальпації черевної стінки, яка може і не підтвердити перекручування селезінки, у жінок обов`язково має бути здійснене вагінальне дослідження, що може дати можливість бимануального промацування зміщеною в малий таз селезінки, неодноразово внаслідок цього приймалася за перекручення кісти яєчників. У разі В. Г. Єщенко блукаюча селезінка симулювала непорушену позаматкову вагітність.
Перкусія живота іноді може виявити відсутність або наявність селезінкової тупості в лівому підребер`ї або ж наявність пухлини, що дає тупий звук в незвичайному для селезінки місці. Однак С. П. Боткін і ін. Скептично ставляться до перкуторний даними для розпізнавання наявності і місця розташування селезінки в тих випадках, коли вона не прощупується, так як іноді досить буває невеликого метеоризму, щоб це притуплення зникло.



Р. О. Еолян (1950) вважає, що рентгенівське дослідження може принести велику користь у важких випадках, так як таким шляхом легко можна виявити відсутність тіні селезінки на її звичайному місці, під лівим куполом діафрагми.
Коли перекручування селезінки протікає вкрай гостро і в короткий час призводить до розриву капсули з крововиливом в вільну черевну порожнину, до клінічної картини приєднуються і ознаки масивного внутрибрюшинного кровотечі: різко погіршується загальний стан, падають пульс і кров`яний тиск, наростають блідість шкіри і слизових оболонок і явища прогресуючого подразнення очеревини.
Лабораторні дані при цьому захворюванні нічого характерного не уявляють. Лише в тих випадках, коли є розрив капсули селезінки з крововиливом в черевну порожнину, в аналізі крові можуть бути відображені явища прогресуючої анемії у вигляді швидкого падіння показників гемоглобіну і числа еритроцитів, що при наростаючій грізної клінічній картині захворювання може бути враховано тільки в якості супутнього допоміжного симптому внутрішньочеревно геморагії взагалі.

Оперативна діагностика



При пробної лапаротомії знаходять в черевній порожнині серозно-геморагічний ексудат, кількість якого залежить від ступеня вираженості застійних явищ в системі селезінкової вени і реактивного участі в процесі очеревини. Наявність ексудату, звичайно, не є прямою вказівкою саме на перекручування селезінки, але викликає необхідність докладного обстеження всієї черевної порожнини. Коли явища деструкції в перекрученої селезінці досягають тяжкого ступеня, аж до розриву її капсули, в вільної черевної порожнини нагромаджується більшу або меншу кількість крові, орієнтовно вказує (за місцем максимального її скупчення) і на ймовірне джерело кровотечі.
Операційний діагноз відразу ж з`ясовується, коли після орієнтування в черевній порожнині і звільнення від сальника, зазвичай огортає хворий орган, виявляється масивна, застійна, аспідного кольору перекручена селезінка, що розташовується здебільшого в абсолютно їй не властивому місці.
Спленектомія в таких випадках є логічний перехід від лапаротомії діагностичної до лапаротомії лікувальної, що дає, по різним авторам, все ж від 23 до 43% смертності (М. П. Нікотин).



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!