Захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються гарячковим станом - інфекційні захворювання у дітей

Температура тіла може підвищуватися при багатьох захворюваннях ЦНС (табл. 9-17). У дітей вони відносяться до вельми частих причин гарячкового стану, що супроводжується неврологічною симптоматикою.

Таблиця 9-17. Захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються гарячковим станом
Гострий бактеріальний менінгіт
Вірусний менінгіт (еховірус, віруси Коксакі, поліовірусу, свинка, простий герпес та ін.)
мікоплазма
лептоспіроз
сифіліс
туберкульоз
саркоїдоз
Грибковий менінгіт (аспергілли, північноамериканський бластомікоз, кандиди, кладоспоріоз, кокцидиоидомикоз, криптококоз, гістоплазмоз, паракокцидіоїдомікоз, фікомікоз, алешеріоз, альтернаріаз, цефалоспоріоз, пенціллез, ріноспорідоз, споротрихоз, толуропсоз, устілагомікоз і ін.) Паразитарний менінгіт (цистицеркоз, амебіаз, трихінельоз, токсоплазмоз) інфекційний енцефаліт (переважно вірусний, вітряна віспа, краснуха, кір, інфекційний мононуклеоз, ароовіруси)
Гострий геморагічний енцефаліт Субдуральна емпієма Емпієма шлуночків Абсцес мозку
Внутрішньочерепної або спинальний епідуральний абсцес Тромбофлебіт (часто спільно з субдуральної емпієма)
Енцефалопатія (синдром Рея, отруєння, зазвичай миш`яком, обмінні порушення при тиреотоксикозі, уремія)
субдуральна гематома
Інтратекальні ін`єкції (хімічний менінгіт)
сироваткова хвороба
Дифузні захворювання сполучної тканини Гострий множинний склероз Гемолітичний уремічний синдром
Гострі інфекції ЦНС проявляються приблизно однаково незалежно від їх етіології. Зазвичай у хворих підвищується температура тіла, з`являються головні болі, нудота, блювота, анорексія, неспокій і дратівливість. Часті фотофобія, біль у спині, ригідність потиличних м`язів, ступор, судоми, коматозний стан і місцева неврологічна симптоматика.
Неврологічні прояви різних параменінгеальних інфекцій залежать від локалізації основного поразки і шляхів проникнення збудника в ЦНС. Так, Отогенний інфекція найчастіше ускладнюється епідуральним, субдуральним або паренхіматозним поразкою сусідній скроневої частки мозку або мозочка. Фронтит і рідше гайморит призводять до розвитку абсцесів мозку, тромбофлебіту судин кори або субдуральної емпіємі. Метастатичні абсцеси мозку можуть бути солітарні або множинними, частіше за все вони розташовуються в області розгалуження середньої мозкової артерії. Бактеріальний ендокардит нерідко призводить до емболії судин середнього калібру і інфарктів відповідних ділянок мозку. В подальшому на їх місці можуть розвиватися вторинні абсцеси або аневризми, що призводять до субарахноїдальним крововиливів.
Діагноз гострого бактеріального менінгіту та його диференціація від інших уражень ЦНС, що супроводжуються гарячковим станом, в значній мірі залежать від ретельності дослідження спинномозкової рідини (СМР), одержуваної при люмбальної пункції. Характерні зміни СМЖ при різних ураженнях ЦНС, що супроводжуються підвищенням температури тіла, підсумовані в табл. 9-18.
На жаль, в деяких випадках точний діагноз не вдається встановити ні за клінічними даними, ні при дослідженні СМР. У таких випадках необхідно вжити ретельні пошуки вогнищ інфекції в сусідніх або віддалених від менінгеальних оболонок тканинах. Ступінь порушення функцій ЦНС визначають за допомогою повторних неврологічних і відповідних лабораторних досліджень. Серйозні підозри на розвиток абсцесу мозку, субдуральної або епідуральної емпієми, тромбофлебіту мозкових вен або венозних синусів повинні виникати, якщо у хворого відзначаються неврологічна симптоматика, збільшення числа лімфоцитів у спинномозковій рідині при нормальному рівні глюкози. Ці підозри особливо посилюються, якщо у хворих виявляться гнійні процеси в вухах, придаткових пазухах носа, бронхоектази або інші ураження інфекційного характеру в легенях або серцева недостатність.
Додаткові діагностичні методи дослідження. Посіви крові необхідно проводити у всіх хворих з підвищенням температури тіла на тлі імовірно інфекційного ураження ЦНС. Якщо на шкірі є петехии, то кров слід отримувати з них за допомогою тонкого ланцета. Мікроорганізми в такому матеріалі можна виявити часто вже при фарбуванні за Грамом. Описаний метод допомагає діагностувати захворювання, викликані менинго-, пневмо- і стафілококами. При дуже високій концентрації мікроорганізмів в крові їх вдається виявити в товстому мазку або при фарбуванні по Граму.
Трансіллюмінація голови немовляти повинна проводитися як рутинне дослідження. Воно доповнюється систематичним вимірюванням окружності голови, що допомагає діагностувати субдуральна випіт, емпіему і гематому. Рентгенограми черепа, придаткових пазух носа і соскоподібного відростка полегшують визначення в них вогнищ інфекції.
Радіоізотопне сканування може стати корисним допоміжним методом діагностики. Характерною особливістю нагноїтельних процесів є підвищене накопичення в них техніці-99т. Правда, аналогічне явище спостерігають також при пухлинах і аномаліях розвитку судин. Накопичення ізотопу в області турецького сідла часто зустрічається при туберкульозному менінгіті. Субдуральний випіт виявляє себе підвищеним накопиченням ізотопу над опуклими ділянками півкуль мозку.
Комп`ютерна томографія дозволяє отримати зображення внутрішньочерепних структур і є виключно цінним методом, за допомогою якого швидко і нетравматичними можна діагностувати різноманітні захворювання мозку.
Ангіографія стала застосовуватися в останні роки рідше в зв`язку з успіхами комп`ютерної томографії. Проте вона залишається цінним методом дослідження, що дозволяє уточнити локалізацію і поширеність абсцесів мозку. Значення її велике і при діагностиці початкової фази субдуральної емпієми і тромбозу венозних синусів.
Пневмоенцефалографія і вентрикулографія в значній мірі втратили своє діагностичне значення після розробки методів комп`ютерної томографії. Введення повітря в шлуночки мозку допомагає точніше встановити локалізацію абсцесів в задній черепній ямці, ніж це вдається за допомогою ангіографії.
Біопсія мозку буває необхідною тільки в окремих випадках, наприклад при встановленні діагнозу енцефаліту, викликаного вірусом герпесу, або при ураженнях мозку, обумовлених коллагенозами. Точна діагностика в таких випадках особливо важлива, оскільки герпетичний енцефаліт можна лікувати аденін-арабінозидом, а ураження ЦНС при колагенозах піддається лікувальній дії кортикостероїдів.