Інфекції, що викликаються епідермальним стафілококом, нейсеріями - інфекційні захворювання у дітей
ІНФЕКЦІЇ, ВИКЛИКАЮТЬСЯ епідермальний стафілокок
Епідермальний стафілокок відноситься до звичайних мешканців шкіри, зіву, ротової порожнини, кон`юнктивальної оболонки, піхви і сечоводу. У рідкісних випадках він виділяється при менінгіті, септицемії, остеомієліті або гнійному артриті у раніше здорових дітей. Найчастіше епідермальний стафілокок викликає інфекції сечових шляхів. За даними одного з досліджень, він викликає до 40% всіх інфекційних захворювань сечової системи у дітей і підлітків у віці 11-16 років.
Стафілококова етіологія запального процесу в порожнині середнього вуха може бути підтверджена, якщо: 1) після посіву на твердому живильному середовищі матеріалу, отриманого при тімпаноцентезе тонкою голкою, отриманий зростання епідермального стафілококка- 2) відсутній ріст цих мікроорганізмів при одночасному посіві матеріалу з зовнішнього слухового каналу- 3) стафілококи виявляються в поліморфно-ядерних лейкоцитоз при мікроскопічному вивченні мазка ексудату з порожнини середнього вуха.
Епідермальний стафілокок є найбільш частим збудником інфекції у дітей з шунтом, накладеним для дренування СМЖ, і в осіб з іншими імплантованими чужорідними тілами. Він нерідко викликає підгострий бактеріальний ендокардит після операцій на серці.
У більшості випадків інфекції, викликані епідермальним стафілококом, розвиваються непомітно і практично не піддаються лікуванню. Останнє має ґрунтуватися на даних лікарської чутливості збудника, який у багатьох випадках стійкий до пеніциліну. Деякі штами стафілокока стійкі і до напівсинтетичних пеніцилінів, але на відміну від золотистого стафілокока чутливі до цефалоспоринів. Лікарську чутливість епідермального стафілокока слід визначати методом серійних розведень.
ІНФЕКЦІЇ, ВИКЛИКАЮТЬСЯ Нейсер
Нейсерії є грамнегативні неспорообразующие сферичної або овальної форми коки: в мазках, приготовлених з матеріалу, отриманого від хворих, або з культур бактерій, вони зазвичай розташовуються парами (диплококи). Нейсерії відносяться до аеробних мікроорганізмів і ростуть на кров`яному агарі. Вони вкрай чутливі до висушування і різних хімічних і фізичних дій, для їх культивації потрібні спеціальні поживні середовища.
Нейсерії зазвичай сапрофітіруют в ротової і носової порожнинах, глотці, в піхву і термінальному відділі кишечника. Захворювання у людини найчастіше пов`язані із зараженням N. meningitidis і N. gonorrholae. Слабовірулентнимі нейсерії (N. саtarhalis, N. subflava, N. flavescens, N. sicca, N. mucosa, N. lactamica, N. flava) в рідкісних випадках викликають септицемію, менінгіт, офтальм або енцефаліт. У важких випадках вони супроводжуються петехіальними геморрагиями. Описано один випадок дисемінований внутрішньосудинної коагуляції при септицемії і менінгіті, викликаних N. catarrhalis.
Менінгіти, обумовлені зараженням N. catarrhalis, зустрічаються переважно у дітей на противагу менінгіту, викликаного хромогенного нейсеріями (N. subflava, N. регflava, N. flavescens, N. flava). Симптоматика сепсису і менінгіту, викликаних цими слабовірулентнимі мікроорганізмами, не відрізняється якимись особливостями. Пеніцилін і ампіцилін ефективні при лікуванні хворих, у яких збудниками захворювань є так звані непатогенні нейросеріі.
