Особливості проблеми хімічних канцерогенних речовин - загальна онкологія
ПРОБЛЕМИ І ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ ДІЇ НА ЛЮДЕЙ хімічних канцерогенів АГЕНТІВ
Якщо для радіаційних факторів вже розроблена і успішно практично використовується система профілактичних заходів, що виходять з принципу їх регламентування, то щодо хімічних канцерогенних агентів робляться лише перші кроки в цьому напрямку. Це пов`язано, по-видимому, з великою складністю цієї проблеми.
Перш за всією лише щодо деяких із хімічних канцерогенів навколишнього середовища виявляється така ж чіткий зв`язок між їх дією і ризиком онкологічних захворювань у людей, яка спостерігається у іонізуючих випромінювань. Це обумовлює те, що багатьом особам, які беруть відповідальні рішення, що стосуються питань профілактики дії хімічних канцерогенів, їх реальна небезпека представляється проблематичним, особливо якщо мова йде про агентів, канцерогенність яких доведена тільки в дослідах на тваринах. Навіть в тих випадках, коли принципова здатність даного агента надавати канцерогенну дію на людей не викликає сумніву, часто здається спірною актуальність проведення профілактичних заходів щодо даною конкретною джерела цього агента. Це породжує зниження настороженості щодо цих агентів і, як наслідок, слабку активність в розробці і реалізації профілактичних заходів.
Відомі, однак, хімічні канцерогенні агенти, достовірно викликають професійні онкологічні захворювання у працівників деяких типів виробництв. Відносно таких виробничих канцерогенних факторів, що призводять до появи чітко виявляються професійних онкологічних захворювань, як правило, приймаються енергійні профілактичні заходи відразу ж після встановлення факту наявності професійних онкологічних захворювань на даному виробництві і виявлення відповідального за їх виникнення канцерогенного агента. Отже, в цих випадках виявляється майже така ж висока настороженість, як і щодо радіаційних факторів. Зазвичай відповідними профілактичними заходами вдається або домогтися повного припинення професійних захворювань, або звести їх частоту до рівня, практично (статистично) не відрізняються від частоти «спонтанних» пухлин даної локалізації (що також дає підставу вважати професійні захворювання ліквідованими). Таким чином, наявність явно вираженою зв`язку між появою злоякісних пухлин у людей і дією на них хімічних канцерогенних агентів призводило до високої настороженості до цих чинників, результатом чого були активні і ефективні профілактичні заходи. Ситуація тут складається та ж, що і в відношенні іонізуючої радіації.
Питома вага професійних захворювань в загальній захворюваності населення злоякісними пухлинами, проте, невеликий (2 - 6%), що пояснюється, можливо, не в останню чергу саме високою настороженістю і активністю профілактичних заходів щодо цих випадків прояву впливу хімічних канцерогенних агентів.
Як видно з гл. 4, є суворі докази того, що куріння суттєво підвищує частоту злоякісних пухлин в першу чергу легких, але також і інших локалізацій. В цьому випадку точне знання канцерогенного фактора також призвело до високої настороженості щодо нього і викликало високу активність в розробці і реалізації профілактичних заходів. Вони проводилися в трьох головних напрямках: 1) широка пропаганда онкологічної небезпеки куренія- 2) боротьба проти реклами тютюнових виробів-3) зниження канцерогенної небезпеки, пов`язаної з курінням, шляхом зменшення вмісту смоли в сигаретному димі, зокрема шляхом удосконалення затримують її сигаретних фільтрів.
За даними досліджень, що проводилися в США, зазначені профілактичні заходи вже починають приносити позитивні результати. До них відносять, зокрема, зниження захворюваності на рак легенів серед молодого покоління американців, яке почало проявлятися в 70-і роки. Це зниження розглядають як наслідок зменшення кількості смол в сигаретному димі, що відбувалося в 50-е і 60-е роки [дол Р., Піто Р., 1984].
Навколишнє середовище містить, окрім того, величезна кількість канцерогенних або, точніше, потенційно канцерогенних факторів, вплив яких окремо важко або навіть взагалі неможливо в даний час документированно зв`язати в кожному конкретному випадку з частотою тих чи інших пухлин у людей. Йдеться про складні продуктах промислового характеру, що мають прямий або непрямий контакт з людиною, про різні промислові викиди, про харчові продукти, лікарські препарати і т. П., До складу яких входять у вигляді домішок чи забруднень невеликі кількості відомих хімічних канцерогенних сполук, канцерогенність яких встановлена, проте, лише в дослідах на тваринах, причому при впливі на них великих доз цих речовин практично в чистому вигляді (в стандартних розчинниках). Зв`язок між дією таких об`єктів окремо і захворюваністю населення на злоякісні пухлини в даний час не може бути простежено. Отже, практично неможливо провести оцінку обумовленої ними канцерогенної навантаження на людей і досить достовірну як проспективную, так і ретроспективну оцінку ефективності відповідних профілактичних заходів. До того ж такі заходи нерідко пов`язані з істотним втручанням в технологію і великими економічними витратами. Все це не сприяє створенню високої настороженості щодо подібного типу канцерогенних факторів та готовності до активного проведення профілактичних заходів. Тим часом цілком ймовірно, що саме сумарною дією всіх цих факторів в поєднанні з усякого роду модифікують впливами визначається в значній мірі, а може бути і в основному, така частота виявлення злоякісних пухлин серед населення.
Таким чином, очевидно, головна особливість проблеми профілактики дії на людей хімічних канцерогенних агентів, складова її специфіку, полягає в численності джерел їх надходження в навколишнє середовище і в організм людей, складному поєднанні різних канцерогенних і модифікуючих факторів, відносно низьких дозах канцерогенів, що виділяються більшістю їх джерел. Все це створює певні труднощі на шляху вирішення даної проблеми.