Показники протиракової боротьби - загальна онкологія
Показники оцінки протиракової боротьби в регіоні дозволяють здійснювати об`єктивну оцінку комплексу різних аспектів протиракової боротьби.
У практичній діяльності онкологічної служби для характеристики сукупності онкологічних хворих, які перебувають на обліку в спеціалізованій мережі, застосовується різна термінологія, не завжди точно характеризує досліджуваний об`єкт.
Як відзначають І. С. Случанко і Г. Ф. Церковний (1983), в даний час не склалося ще чіткого уявлення про взаємозв`язок і повної сумісності термінів і понять, що застосовуються для характеристики показників захворюваності, що стало підставою для розробки критеріїв оцінки процесу накопичення контингентів онкологічних хворих.
Найбільш стійкі поняття «первинна захворюваність» (incidence), смертність (mortality), т. Е. Частота нововиявлених захворювань, смертей. Набагато складніше з поняттями «хворобливість», «поширеність», «патологічна ураженість», особливо в прив`язці до онкології. Під термінами «хворобливість» і «поширеність» (period prevalence) в санітарній статистиці розуміють частоту всіх випадків захворювань (як гострих, так і хронічних), зареєстрованих за рік серед населення, яке звернулося за медичною допомогою в лікувально-профілактичні установи. «Патологічна ураженість» (point prevalence) - частота захворювань серед населення певної території, зареєстрованих на певну дату, включає всі види патології, активно виявлені медпрацівниками.
При характеристиці показника хворобливості щодо онкологічних хворих з обох складових виключаються померлі, число яких досить значно, а для ряду окремих локалізацій померлі за рік становлять майже ту ж величину, що і хворі.
Таким чином, характеристика контингентів онкологічних хворих на кінець року не відображає суті ні поняття «period prevalence», ні тим більше «point prevalence», в зв`язку з чим в поняття «поширеність злоякісних новоутворень» вноситься дещо інший сенс, ніж в поняття «хворобливість» . Не можна не враховувати також специфіку обліку онкологічних хворих.
Саме виходячи з природи формування контингентів онкологічних хворих ми пропонуємо використовувати термін «поширеність» (prevalence) як характеристику частоти сукупності всіх, хто живе на кінець року онкологічних хворих, які перебувають на обліку в спеціалізованих установах.
У повному обсязі значення терміна «поширеність» (prevalence) може бути використаний термін «контингенти» з обов`язковим уточненням його як показника, наприклад «контингенти онкологічних хворих в розрахунку на 100000 населення».
Збільшення захворюваності та смертності населення від злоякісних новоутворень вимагає не тільки створення надійних автоматизованих систем зведення даних про онкологічних хворих, а й подальшого вдосконалення відомих, а також розробку нових методичних прийомів аналізу великого матеріалу для оперативного використання отриманих відомостей в протиракової боротьби.
В даний час в аналізі онкологічної захворюваності та смертності широко використовуються такі методичні прийоми, як розрахунок інтенсивних (для приватних характеристик) і екстенсивних (для характеристики структурних змін) показників. При порівнянні даних різних територій або в межах однієї і тієї ж місцевості, але за певний період часу досить часто застосовуються показники, стандартизовані за віком, статтю або іншими параметрами [Присяжнюк А. Є., 1979- Мерабішвілі В. М. та ін., 1981].
Основоположними є наступні групи показників.
Рівень захворюваності населення на злоякісні новоутворення
(Р3):
де Вп * - загальне число вперше виявлених випадків злоякісних новоутворень, н - середньорічна чисельність населення.
При наявності первинно множинних пухлин кожне новоутворення реєструється як окремий випадок, незалежно від того, чи виникли вони синхронно або метахронно.
Рівень смертності населення від злоякісних новоутворень (Рсм):
де У, - загальне число померлих від злоякісних новоутворень.
За цією ж методикою проводиться розрахунок захворюваності (смертності) населення по окремих локалізацій злоякісних новоутворень для чоловіків і жінок, для жителів міста і села. Для поглиблених досліджень в межах окремих локалізацій здійснюється розрахунок віково-статевих показників. У всіх випадках в знаменнику використовують середньорічну чисельність відповідного населення (міського, сільського) або середньорічну чисельність відповідних вікових і статевих груп населення.
Структура захворюваності (смертності) населення на злоякісні новоутворення:
де УВ3 - питома вага захворілих на рак даної локалізації в загальній кількості нововиявлених злоякісних новообразованій- С3 - число випадків захворювань цієї локалізації.
Розрахунок питомих ваг новоутворень окремих локалізацій або їх груп в загальній структурі злоякісних пухлин і подальше ранжування визначають тактику заходів протиракової боротьби.
Слід мати на увазі, що порівняння структур онкологічної захворюваності по різних територіях можливо тільки в плані визначення першочергових завдань онкологічної служби цих територій.
Однак не слід за показниками структури давати оцінку частоти виникнення певного виду пухлини.
Щодо смертності можна розрахувати: 1) питома вага померлих від раку із загального числа померлих в регіоне- 2) питома вага померлих від раку в кожній віковій групі з числа всіх померлих в даному віці (по ф. № 5 Держкомстату СРСР).
Контингенти онкологічних хворих: 1) по окремим локалізацій оцінюють приріст, темп приросту як загального показника, так і груп хворих, які перебувають на обліку 5 - 9 років, 10 років і більш-можна об`єднати останні 2 групи-2) по окремим локалізацій, визначальним основний характер онкологічної захворюваності розраховують показник поширеності (prevalence), т. е. чисельність контингентів онкологічних хворих на 100000 жителів-3) за окремими локалізацій розраховують індекс накопичення контингентів (ІНК), т. е. співвідношення хворих, які перебувають на обліку на кінець звітного року, до вперше виявленим больним- 4) по окремим локалізацій обчислюють питому вагу хворих, у яких діагноз злоякісного новоутворення підтверджений морфологіческі- 5) визначають співвідношення померлих і вперше виявлених хворих (скільки доводиться померлих на кожні 100 виявлених хворих).
Відео: Успіхи і невдачі програм ранньої діагностики та скринінгу злоякісних новоутворень
Профілактичні огляди: 1) по окремим локалізацій визначають питома вага виявлених при профілактичних оглядах і диспансеризації населення від числа вперше зареєстрованих хворих із злоякісними новообразованіямі- 2) обчислюють питому вагу хворих з I-й стадією захворювання з числа виявлених на профілактичних оглядах.
Померлі від злоякісних новоутворень (вкладиш № 6 ф. № 1): 1) по основних локалізаціях розраховують питому вагу померлих, хто перебував за життя на обліку онкологічних установ менше 1 року, з числа всіх померлих від злоякісних новоутворень, хто перебував за життя на обліку онкологічних установ - 2) обчислюють однорічну летальність - питома вага померлих, хто перебував за життя на обліку онкологічних установ менше 1 року, з числа хворих з вперше в житті встановленим діагнозом злоякісного новоутворення. Розрахунок проводиться за всіма локалізацій.
З названими вище показниками тісно пов`язаний показник, що визначає питома вага III і IV стадії захворювання групи з числа вперше зареєстрованих хворих із злоякісними новоутвореннями. Показник менше 20% свідчить швидше за все про спробу провести максимальному числу виявлених хворих спеціальне лікування, але не про рівень занедбаності, що більш вірно відображає показник однорічної летальності. Для більшої наочності тут корисно використовувати коротку таблицю з оцінкою за підсумковим рядком (рубрики 140 - 208) динаміки всіх 3 показників за останні 3 роки.
Питома вага посмертно врахованих онкологічних хворих характеризує якість лікарської діагностики. Визначається як процентне відношення числа померлих, які не перебувають на обліку, до суми хворих з вперше в житті встановленим діагнозом, і померлих, які не перебували на обліку.
Відомості про лікування: 1) визначають питому вагу хворих, які закінчили радикальне лікування (для системних новоутворень - спеціальне лікування) з числа хворих, що підлягають спеціальному радикальному і умовно радикальному лікуванню за всіма основними локалізаціям- 2) визначають питому вагу хворих, які лікувалися активними методами (слід враховувати специфіку локалізації) - 3) розраховують із загального числа закінчили радикальне лікування питома вага хворих, які закінчили спеціальне лікування в амбулаторних умовах-4) обчислюють питому вагу хворих, які відмовилися від спеціального лікування.
Необхідно особливо відзначити доцільність розрахунку додаткового показника забезпеченості спеціалізованої онкологічної служби ліжковим фондом. Поряд із загальноприйнятим показником забезпеченості населення ліжками (число ліжок на 10000 жителів), слід проводити оцінку числа ліжок на 1000 вперше захворілих, так як для різних областей країни реальна потреба в спеціалізованих ліжках через великі відмінностей рівнів онкозахворюваності може бути в 1,5 - 2 рази вище або в 10 разів нижчі за середні нормативних показників по рядку, що часом призводить до недовантаження або різкого дефіциту онкологічних ліжок.
Таким чином, оцінюючи діяльність онкологічної служби певній території за умови високого рівня і якості обліку з існуючих специфічних форм звітів, можна отримати значний обсяг необхідної інформації і об`єктивно оцінити характер позитивних або негативних зрушень в її роботі.
