Характеристика ставлення населення до можливості профілактики ракових захворювань - загальна онкологія

Результати анкетування на репрезентативному матеріалі [Лоранскій Д. Н., 1981] показали, що 62% опитаних вважають виникнення раку пов`язаним з курінням, вживанням алкоголю, неправильним харчуванням і недотриманням особистої гігіени- 38% знають, що рак виліковний, 49% припускають, що рак виліковний тільки в окремих випадках, і 8% не вірять в можливість лікування раку. При цьому 83% схильні звернутися за наявності підозрілих симптомів до онколога. На питання про необхідність інформації з приводу захворювання на рак 79% відповіли, що хотіли б знати правду, 13% - залишитися в невіданні, і 8% не дали певної відповіді. У статті «Ставлення населення до раку» [Dentowen G. et al., 1981], на підставі анкетного опитування 500 осіб старше 18 років виявлено 4 варіанти відношення до раку: 1) страх- 2) заперечення небезпеки-3) невіра в можливість попередження - 4) негативна оцінка можливості лікування. Встановлено, що 85% хотіли б знати правду в разі захворювання, 29% схильні приховати правду від друзів і близьких. У 74% випадків санітарна освіта не збільшує страх перед можливістю захворювання. Аналогічні дані наведені в доповіді Комітету експертів ВООЗ з профілактики раку (1975). Комітет підкреслює ту обставину, що при протиракових кампаніях основна увага приділялася виправлення помилкових уявлень про рак і необхідності своєчасного розпізнавання захворювання на ранніх стадіях. У тих країнах, де енергійно і довго це проводилося, збільшилася кількість випадків раннього розпізнавання раку.

Для забезпечення успіху санітарної освіти питання профілактики раку були розділені на 3 групи (в залежності від того, серед яких осіб або категорій осіб воно проводиться).
1-я група включає питання, що стосуються промислових робітників, яким загрожує небезпека впливу промислових канцерогенних чинників. У цій ситуації працівники повинні чітко уявляти собі цю небезпеку. Слід детально пояснити, як дотримуватися захисні і гігієнічні заходи, а також попереджати про можливі наслідки невиконання цих заходів і необхідності повідомлення про кожному нездужанні, навіть якщо воно не здається серйозним.
До 2-ї групи належать питання індивідуальної або суспільної відповідальності, що стосуються забруднення атмосфери, фізико-хімічного стану грунту, тривалої інсоляції, що створюють небезпеку опромінення або забруднення продуктів харчування. Всі ці фактори навколишнього середовища часто сприймаються населенням як щось фатальне, і пов`язана з ним небезпека залишається невідомою і неусвідомленою.
До 3-й групі питань віднесені ті особисті звички і звичаї, які при тривалій їх експозиції збільшують шанси захворіти на рак. Це куріння сигарет і вживання спиртних напоїв, особливо статевого життя, способи приготування їжі і характер харчування і т. Д. Зміна звичаїв і звичок, які призводять до захворювання на рак, є складною і важкодосяжним завданням. На боротьбу з ними слід дивитися як на тривалий процес, що вимагає зусиль дослідників у галузі соціології, психології та санітарної освіти, принаймні не менших, ніж ті зусилля, які приділяються клінічним сторонам профілактики раку. Як тільки з`ясовується зв`язок між тим чи іншим звичаєм і раком і вимальовуються бажані зміни звичаїв, у всіх сферах соціального життя необхідно почати розробку і впровадження методів, покликаних зробити необхідні зміни.
В літературі останніх років можна почути думку, що назріла необхідність переоцінки теоретичних передумов, що лежать в основі традиційного санітарної освіти. У статті W. Wilkenig (1981) з характерною назвою «Відродження- тихий хід прогресу до реалістичних концепцій санітарної освіти» рекомендується робити більший акцент на соціальний і психологічний підходи до здоров`я людини, в той час як в даний час панує виключно медичний підхід.
Наведені дані свідчать про необхідність глибокого вивчення соціології пропаганди санітарно-гігієнічних навичок і медичних знань серед населення, особливо при підготовці і проведенні масових профілактичних оглядів населення, покликаних виявляти ранні форми пухлинних і передпухлинних захворювань. Масові профілактичні огляди населення займають в загальній системі профілактики особливе місце, після того як в 1946 р Н. Н. Петровим була висунута ідея про проведення масових профілактичних оглядів населення з метою раннього і активного виявлення пухлинних і передпухлинних захворювань. До теперішнього часу онкологічна служба і лікувально-профілактична мережа країни накопичили великий і позитивний досвід в організації та проведенні онкологічного компонента масових профілактичних оглядів населення.
Санітарно-просвітня пропаганда при профілактичних онкологічних оглядах є нерозривною частиною всієї протиракової боротьби. Відомо, що, незважаючи на те, що профілактичні огляди є безкоштовними, явка осіб, які підлягають оглядам, не завжди буває достатньо масовою. Тому вся попередня пропаганда повинна бути ретельно обдумати і підготовлена, її успіх в значній мірі вирішує успіх всього заходу. Найбільш частими причинами ухиляння від профілактичного огляду є впевненість в своєму доброму здоров`ї у одних, страх перед злоякісними захворюваннями та боязнь, що вони можуть бути виявлені при профілактичному огляді, - у інших. Це у великій мірі стосується неорганізованого контингенту населення, т. Е. Осіб похилого віку, у яких найбільш висока захворюваність на злоякісні пухлини. У групі організованого населення явка на профілактичні огляди значно вище, однак відзначається зниження ефективності їх через невиконання призначень лікаря деякими минулими огляд людьми.
Змістом протиракової пропаганди при профілактичних оглядах є роз`яснення населенню цілей оглядів і значення обов`язкової та своєчасної явки на них, опис ранніх ознак раку, ознайомлення з сучасним станом радянської онкології і хірургії, пояснення значення обов`язкового і акуратного виконання хворими призначень лікаря. Основні цілі протиракової пропаганди в період, що передує проведенню масових профілактичних оглядів населення:

1.  роз`яснювати завдання онкологічного компонента масових профілактичних оглядів;
2.  вселяти впевненість в дієвість заходів з профілактики раку;
3.  вселяти впевненість у виліковування раку і розсіювати спостерігається у частини населення відчуття страху перед обстеженням і необхідністю лікування;
4.  роз`яснювати необхідність виконання призначень лікаря, спрямованих на профілактику раку, шляхом раціонального лікування ряду хронічних і передпухлинних процесів, виявлених в процесі профілактичного огляду;
5.  сприяти максимальному охопленню і своєчасній явці населення на профілактичні огляди.

У період підготовки масових оглядів застосовуються всі засоби санітарної освіти, які можна використовувати на підприємстві або за місцем проживання, - лекції, кінолекції, місцеві радіопередачі, статті в стінгазетах, виставки. Безпосередньо перед початком оглядів і під час їх проведення проводяться бесіди з групою осіб, які повинні з`явитися за графіком на огляд в найближчі 2 - 3 дні, корисно читання листівок, слід вивішувати стінні бюлетені, графіки оглядів. Разом з тим слід мати на увазі, що ніяка короткочасна, хоча і бурхлива, діяльність не може мати міцного і тривалого ефекту. Санітарно-освітня робота, передуючи початку профілактичних оглядів, для того, щоб бути ефективною, повинна тривати і після їх закінчення.