Цілі і завдання санітарно-гігієнічної профілактики злоякісних пухлин - загальна онкологія
ПРИНЦИПИ І ПРОБЛЕМИ санітарно- гігієнічних (ПЕРВИННОЇ) ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН У ЛЮДЕЙ
Теоретичні передумови, ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН
Теоретичною базою для санітарно-гігієнічної профілактики злоякісних пухлин у людей можна вважати наступні дві групи фактів і узагальнень накопиченого досвіду.
За оцінками фахівців, досить високий відсоток злоякісних пухлин у людей викликається впливом зовнішніх факторів. Комітет експертів ВООЗ в 1964 р прийшов до висновку, що зовнішні чинники є причиною близько 75% злоякісних пухлин у людей. При цьому мова йшла про 75% локалізацій пухлин, виникнення яких обумовлюється зовнішніми впливами. В даний час в науковій літературі і широкому друці нерідко можна зустріти твердження, що від 70 до 90% випадків злоякісних захворювань у людей викликається зовнішнім впливом [Тотаtis L. et al., 1978].
Численні експериментально онкологічні (отримані в дослідах на тваринах) дані вказують на існування прямого зв`язку між дозою канцерогенного впливу і виходом виникають під його впливом пухлин, а також латентним періодом їх виникнення. Зменшенням діючої дози канцерогенного фактора можна знизити частоту і віддалити час появи пухлин. Цей висновок підтверджується практикою боротьби з професійним раком. Відомо чимало прикладів того, як проведенням відповідних санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на усунення або обмеження контакту робітників з канцерогенними агентами, вдавалося різко знизити частоту певних видів професійних онкологічних захворювань або навіть домогтися їх повної ліквідації.
На підставі узагальнення наявного досвіду можна допустити можливість, принаймні потенційну, запобігти певну, значну частину «спонтанно» виникають злоякісних пухлин у людей шляхом обмеження впливу на населення канцерогенного впливу. Це і є основною метою санітарно-гігієнічної (первинної) профілактики злоякісних пухлин у людей. Конкретні її завдання зводяться до зменшення дії на людей факторів, здатних підвищувати частоту онкологічних захворювань. В ряду факторів на перше місце слід поставити канцерогенні агенти, т. Е. Агенти, здатні спричиняти бластомогенних переродження клітини (див. Гл. 3). При побудові системи профілактичних заходів, особливо при оцінці їх можливої ефективності, не можна, однак, ігнорувати також і зовнішні, і внутрішні для організму чинники, які можуть впливати як на реалізацію бластомогенних дії канцерогенних агентів, так і на подальшу долю виникли малігнізованих клітин, т . е. модифікують канцерогенез фактори (див. гл. 2 і 3).
Канцерогенні агенти ділять, в значній мірі умовно, на 3 види: хімічні, фізичні та біологічні. При цьому під фізичними канцерогенними агентами маються на увазі, по суті, лише радіаційні фактори різної природи, під біологічними - онкогенні віруси. Як в теоретичному, так і, особливо, в практичному аспекті представляє інтерес оцінка внеску кожного з цих типів канцерогенних чинників в загальну захворюваність населення на злоякісні пухлини. У зв`язку з цим доречно навести думку фахівців в галузі радіаційної гігієни про співвідношення між результатами канцерогенної дії на населення хімічних канцерогенів і радіаційних факторів навколишнього середовища. На думку Л. А. Ільїна та В. А. Кніжнікова, «... лише 10% всіх спостерігалися випадків раку або менш, ймовірно, виникали в результаті впливу радіаційного фактора, а 70 - 80%, очевидно, викликані впливом хімічних канцерогенів» [Ільїн Л. А., Книжников В. А., 1979]. За іншими сучасними оцінками, не більше 1% всіх випадків злоякісних пухлин у людей обумовлені іонізуючою радіацією [Higginson J., Muir С., 1976]. Що ж стосується біологічних факторів, то в даний час аналогічні оцінки їх ролі відсутні.
Ніхто не помиляється, природно, щодо того, що наведені кількісні оцінки мають суто орієнтовний характер. Однак вони все ж дають деяке уявлення про відносну практичної значущості канцерогенних факторів різної природи.
