Методи і ефективність санітарно-освітньої роботи - загальна онкологія
МЕТОДИ санітарно-освітньої роботи
У протиракової пропаганди, так само як і в санітарній освіті, з усіх питань охорони здоров`я використовуються три основні методи: 1) устний- 2) печатний- 3) образотворчий, а також різні комбінації цих методів.
Усний метод. До усного методу відносяться: 1) лекція (45 хв) - основний засіб популяризації наукових знань серед населення-2) кінолекцій (20 хв) з демонстрацією науково популярного фільму-3) бесіда (10-20 хв) - виступ лікаря в чекальні поліклініки , в червоному куточку гуртожитку, в житловій конторе- 4) бесіда (20 - 25 хв), що проводиться також середніми медработнікамі- 5) виступ по радіо (10 хв) - 6) виступ по телевізору (10-20 хв).
Друкований метод. До друкованого методу відносяться: 1) брошура (10 - 40 стор. Машинописного тексту) - 2) пам`ятка (5 стор.) - 3) листівка (1 стор.) - 4) стаття в газете- а) загальна преса (5 стор. ) -
б) багатотиражна газета (5 стор.) -
в) стінна газета- г) стінний бюллетень- 5) гасло.
Образотворчий метод. До образотворчого методу відносяться санітарнопросветітельная виставка і плакат.
Санітарно - просвітня виставка організовується в Будинку санітарної освіти, в установах і на підприємствах-мета її - сприяти ранньому зверненню онкологічних хворих до лікаря і своєчасному їх лікування. У поліклініках і амбулаторіях виставки організовуються для профілактики раку шляхом ради про раціональному лікуванні передпухлинних захворювань.
Плакат містить реалістичний або схематичний малюнок і короткий текст. Плакати діляться на такі види: 1) агітаційний - явка на огляд, раціональне лікування передпухлинних захворювань-2) пропагандистський - пропаганда профілактичних заходів, ранні ознаки раку.
ЕФЕКТИВНІСТЬ санітарно-освітню роботу В БОРОТЬБІ із злоякісними новоутвореннями
Питання ефективності санітарної освіти населення висвітлюються в численних літературних джерелах, в яких про неї судять по вивченню зрушень в деяких якісних показниках роботи онкологічних установ (раннє звернення хворих, зниження числа запущених форм злоякісних захворювань, збільшення контингенту хворих з передпухлинними захворюваннями, взятих на облік, обсяг і результати масових профілактичних онкологічних оглядів і, нарешті, число проведених лекцій та бесід).
Ряд авторів [Сац Л. М. та ін., 1982- Simonds S., 1978- Tanfrova М., 1980] справедливо відзначають зв`язок санітарної освіти з педагогікою, соціологією і психологією (моделі поведінки, мотивації, групові та міжособистісні установки в групі) . Дуже велика і вплив суб`єктивних чинників на формування системи оцінок, поведінки і ставлення до здоров`я.
Для вибору оптимальних форм санітарно-просвітницької роботи серед населення необхідно, з одного боку, визначити рівень знань населення про ракових захворюваннях і можливості їх профілактики, з іншого - експериментальним шляхом вивчити результативність різних методів її проведення. Питання вивчення обізнаності населення деяких республік Радянського Союзу про рак і його профілактиці залежно від крайових особливостей поширення злоякісних пухлин неодноразово висвітлювалися в роботах Л. В. Орловського (1971, 1979). Як свідчать дані Б. М. Шубіна і Ю. Я. Гріцман (1978), опитування 1000 осіб за анкетою, яка мала питання: 1) виліковний чи рак- 2) заразний чи рак-3) відвідуєте Ви профілактичні онкологічні осмотри- якщо немає , то чомусь 4) чи вважаєте Ви ефективними народні засоби лікування раку, - показав, що в можливість лікування раку вірять тільки 20% опрошенних- 20% вважають, що рак заразний (багато хто посилається при цьому на вірусну теорію). Одна з найчастіших причин негативного ставлення до профілактичних оглядів - боязнь почути «сумний вирок» і невіра в можливість раннього виявлення захворювання. І, нарешті, більшість опитаних негативно відгукнулися про дієвість засобів народної медицини.
За даними К. С. Міротворцевой (1978), найбільш поширеним джерелом інформації населення є читання популярних видань, в першу чергу статей про рак, опублікованих в газетах і науково-популярних виданнях. Трохи меншим успіхом користуються науково-популярні брошури, і найменший успіх - у листівок. Що стосується лекційної протиракової пропаганди, то опитування населення показує, що перше місце за масовістю охоплення населення належить лекцій по радіо, друге - бесідам по телебаченню, третє - науково-популярних фільмів і наступні місця - лекцій на виробництві та лекторів.
ЦНДІ санітарної освіти Міністерства охорони здоров`я України спільно з НДІ онкології ім. проф. Н. Н. Петрова М3 СРСР в 1982-1985 рр. методом анкетування і інтерв`ювання вивчалися рівні знань і деяких навичок поведінки 794 жінок у віці 16 - 70 років, що стосуються необхідності своєчасного проходження масових профілактичних медичних оглядів, проведення самообстеження молочної залози, а також питань контагіозності, лікування раку молочної залози і знань про можливості його профілактики. Дослідження показало, що відомостями про профілактику раку розташовують 61,2% жінок, 7,5% вважають профілактику нездійсненною і 31,3% жінок не мають чітко сформульованого думки з даного питання. Відносно лікування раку при своєчасному його виявленні тільки 17,8% жінок висловили переконання, що рак виліковний. Аналіз відповідей про контагіозності раку показав, що лише 38,4% опитаних вважають, що рак не заразний, 21% дотримуються протилежної точки зору і 40,6% жінок не мають твердого думки. Регулярні щорічні профілактичні огляди проходили 63% жінок, а з відповідей 37% жінок випливало, що вони або взагалі не піддаються профілактичним оглядам, або проходять їх 1 раз в декілька років. Слід зазначити, що 12,4% жінок відповіли, що вони не відвідували профілактичні огляди, так як на підприємстві (за місцем роботи) їх не проводять. Таким чином, можна було констатувати, що серед опитаного контингенту рівень санітарно-гігієнічних знань в області онкології і навичок, спрямованих на профілактику злоякісних новоутворень, не може бути визнаний задовільним. Це положення підтверджується і тим, що жодна з опитаних жінок не мала прийомами самообстеження молочних залоз, хоча 38% з них обстежили свої молочні залози, грунтуючись на власних уявленнях про цю процедуру. Серед них 21,6% проводили самообстеження регулярно (1 раз на місяць) і 12,2% - тільки 1-2 рази в рік. З числа жінок, які не проводили самообстеження молочних залоз, 57% відповіли, що цьому перешкоджало відсутність інформації і спеціальних знань про методику проведення самообстеження. Успіх санітарної освіти в чому визначається позитивним бажанням населення розширити свої знання в області профілактики раку та можливості його раннього виявлення. Відповідаючи на це питання, 70,4% жінок з числа опитаних висловили думку, що вони не отримують достатньої інформації з питань профілактики раку, і переважна більшість (87,3%) висловили бажання поповнити свої знання в цій області, що ще раз підтверджує важливість сприятливого думки при проведенні санітарної освіти серед населення.
Була вивчена результативність різних методів, форм і засобів санітарної освіти в комплексної профілактичної пропаганди серед того ж контингенту жінок (794), після чого їм були роздані анкети для повторного заповнення. Відповіді отримані від 645 жінок.
Різко збільшилася кількість жінок, які стали вважати, що профілактика ракових захворювань можлива (65% і 7,5% відповідно) - разом з тим 10,1% як і раніше вважають її неможливою, і 24,6% не мають певної думки з цього важливого питання. Помітно зросла кількість жінок, що мають думка (46,7% і 17,8% відповідно), що рак виліковний. Найменший успіх мала санітарнопросветітельная робота з питання про контагіозності раку. Чи не на багато стало більше вважають, що злоякісні пухлини не контагіозний (60% і 38,4%), 13% жінок, як і раніше впевнені, що злоякісні пухлини контагіозний, і 27% не мають твердого думки. Більше жінок стали регулярно проходити профілактичні огляди (78,8% і 46,3% відповідно) - так само збільшилася до 40,9% число опанували прийомами самообстеження молочних залоз, що зберегли пам`ятки та календарі та проводять самообстеження регулярно - щомісяця. Разом з тим 56,3% жінок як і раніше не проводять самообстеження молочних залоз, посилаючись на відсутність часу, необхідного для цієї процедури. Безсумнівно, в результаті проведення комплексу заходів по протиракової пропаганди помітно підвищився інтерес до отримання більш докладної інформації про неї. Так, 80,6% жінок, в групі яких проводилася протираковий пропаганда, висловилися за розширення своїх знань в області профілактики раку. Вік і соціальнопрофессіональное положення грають велику роль в сприйнятливості аудиторії до санітарно-освітнім заходам. Так, найбільша кількість осіб молодого віку (80,6%) висловили впевненість в можливості профілактики раку, тоді як в літньому віці цей показник знижується до 54,5% - аналогічні дані отримані при вивченні думки аудиторії про контагіозності раку: 75% молодих жінок вважають рак неконтагіозное захворюванням, тоді як у літніх цей показник становить всього лише 27,3%. Особи молодого віку виявляють значно більшу зацікавленість в додаткових знаніях- 89% з них хотіли б мати більш детальну інформацію про злоякісні новоутворення, тоді як для жінок старших вікових груп показник зацікавленості значно нижче і становить 68,2%. Соціально-професійне становище опитуваних і рівень їх освіти також впливають на показники інтересу і ступінь сприйнятливості до санітарної освіти і протиракової пропаганди. Так, жінками з вищою, незакінченою вищою та середньою освітою в 86,5% випадків сформульовано бажання отримати додаткову інформацію з питань боротьби із злоякісними новоутвореннями, серед них відзначається більш високий показник регулярного самообстеження молочних залоз (47,7% і 39,9% відповідно ) і відвідування профілактичних осмотров- лікування раку вважають за можливе 58,1% слухачок. Найбільш ефективними виявилися кінофільми по протиракової пропаганди. Так, серед жінок, увазі яких був запропонований саме цей варіант, виявилися найбільш високими показники, що характеризують упевненість в можливості профілактики раку (74%), його лікування (54%), неконтагіозное (53,3%).
Рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності протиракової санітарно-освітньої роботи, формуються наступним чином:
- В основі методології дослідження ефективності санітарно-освітньої пропаганди повинно лежати поєднання економіко-статистичного та соціологічного аналізу явищ і процесів, пов`язаних з масовою санітарно-просвітницькою роботою. Успіх і ефективне прогнозування санітарної освіти багато в чому залежать від вивчення і врахування впливу її засобів на поведінку респондентів, яке, в свою чергу, обумовлено їх соціальним становищем, життєвим досвідом, різними іншими соціально-демографічними та психологічними факторами.
- Необхідно вивчати ефективність психологічного впливу на людину окремих засобів санітарної освіти і залежність їх від таких факторів, як соціально-професійна приналежність (професія, освіта, рівень кваліфікації), вік, стать і т. Д.
- Вибір і підготовка засобів санітарної освіти та медичної аргументації повинні визначатися вивченням потреб населення в тих чи інших знаннях, бажань, думки, розташування або упередження. Населення повинно бути переконане в цінності для них та їхніх близьких він повідомляє медичної інформації.
- Одним з методів оцінки ефективності санітарно-освітньої пропаганди є опитування, який може проводитися як для виявлення суб`єктивної думки і звичок населення, так і для вибору засобів інформації про злоякісні новоутворення і про їх профілактиці (радіо, телебачення, преса і т. Д.).
