Використання автоматизованих систем обстеження - загальна онкологія
Відео: 68. психотроника або штучний пекло
Обробка анкетній інформації на ЕОМ може бути розділена на два основних етапи: первинна обробка заповнених анкет і безпосередня обробка перевірених анкет на ЕОМ.
При первинній обробці перевіряється правильність заповнення анкет і проводиться кодування відповідей. Оброблені анкети надходять на ділянку підготовки даних, де проводиться їх переклад на перфоносители згідно з розробленою інструкції по перфорації.
Техніко-математичне забезпечення роботи автоматизованої системи відбору включає: 1) введення анкетній інформації в пристрій, що запам`ятовує і контрольних 2) введення матриці сімптомокомплексов в запам`ятовуючий пристрій-3) обробка анкетній інформації за спеціальною програмою, в основі якої лежить матриця сімптомокомплексов.
Відбір осіб, які підлягають обстеженню, здійснюється за допомогою классифицирующей матриці [Березкін Д. П. і ін., 1982], яка являє собою набір діагностичних ознак і їх різних поєднань, відповідних тому чи іншому типу захворювання. Таким чином, матриця є своєрідним фільтром для відбору осіб, які потребують надалі лабораторно-інструментальному обстеженні, причому визначаються послідовність, черговість і вид діагностичних процедур. Якщо у будь-якої особи виявляється кілька симптомокомплексів, то йому призначається сумарний набір досліджень. Якщо ж ряд пропонуються обстежень призначений для виявлення захворювань одного і того ж органу, то призначається найбільш інформативне з них. Машинограми передаються з обчислювального центру в підрозділи, де проводилося анкетування, і в медико-санітарну частину: для цехового терапевта, клінічної лабораторії, рентгенодіагностичної і ендоскопічної служб. Для будь-якої людини, відібраного для медичного обстеження, одночасно з машинограмме випечативается талон-повідомлення. Цей талон призначений для направлення працівника в МСЧ з метою виконання запропонованих діагностичних процедур і подальшої фіксації результатів проведеного обстеження. Особам, які пройшли запропоноване обстеження, безпосередньо в процесі його здійснення робиться відповідна відмітка в талоне- повідомленні, а результати обстеження в установленому порядку заносяться в амбулаторну історію хвороби.
Для своєчасного виявлення захворювань органів шлунково-кишкового тракту, в тому числі й онкологічних, програмою ЕОМ передбачається виконання наступних досліджень: аналізи крові і шлункового вмісту, рентгенологічне і (або) ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка, ободової і прямої кишки. Якщо при ендоскопічному дослідженні виявляється патологічний осередок, то необхідно виконання біопсії або взяття мазка (зіскрібка) для цитологічного дослідження. Заключним етапом медичного обстеження є огляд відібраних осіб, які пройшли запропоновані інструментально-лабораторні дослідження цеховим лікарем, який в разі виявлення захворювань шифрує встановлений діагноз відповідно «Статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті» (1981) і вносить його в талон-повідомлення. На підставі заповненого талона-повідомлення в обчислювальному центрі складається звіт. Відповідальним за проведення медичного етапу профілактичних оглядів і диспансеризацію є цехової лікар.
Результативність методу автоматизованого скринінгу по виявленню захворювань шлунково-кишкового тракту характеризується наступними показниками: злоякісні новоутворення виявляються в 0,08% випадків, передпухлинні захворювання - в 1,1% та інші захворювання - в 9,9% (по відношенню до загального числа осіб, пройшли обстеження). Ідентичні програми можуть бути застосовані для виявлення захворювань інших локалізацій, органів і систем (сечостатевої, стоматологічної та ін.) [Рабкова Л. М. та ін., 1980 Годорожа П. Д. та ін., 1982].
Таким чином, до 1980 р були науково обґрунтовані і розроблені основні методологічні положення щодо проведення масових профілактичних оглядів населення з метою виявлення передпухлинних захворювань і злоякісних новоутворень. За минулі роки значно зросли матеріально-технічна база і оснащеність сучасними засобами діагностики не тільки онкологічної, але і всієї лікувально-профілактичної мережі країни. У порівнянні з 1976 р число лікарів-онкологів в системі МОЗ СРСР збільшилася на 24,6%, а число лікарів-радіологів - на 35,4%. У 1984 р профілактичними оглядами з метою виявлення передпухлинних захворювань і злоякісних новоутворень було охоплено майже 130 млн. Чоловік. Свідченням ефективності проведених профілактичних і лікувальних заходів є зниження захворюваності на рак шийки матки з 22,8 в 1976 р до 17,9 на 100 тис. Жіночого населення в 1984 р, смертності - на 33,3% і збільшення контингентів осіб, які прожили 5 і більше років з моменту встановлення діагнозу, з 48,7% в 1975 р до 53,1% в 1984 р Однак, як зазначається в наказі МОЗ СРСР № 590 від 25.04.86 р, поряд з певними успіхами в організації профілактики є серйозні недоліки. Понад 22% хворих на рак легенів, шлунка, шкіри, молочної залози, шийки матки, гортані, стравоходу і прямої кишки виявляються в -пізній стадіях захворювання. Залишається високою однорічна летальність (близько 35%). Результати вибіркового дослідження показують, що в 77,8% випадків діагноз злоякісного новоутворення встановлюється в поліклініці, в 19,8% - при проведенні періодичних і цільових профілактичних оглядів, в 2,3% - в стаціонарах. У той же час при активній і цілеспрямованій диспансеризації контингентів хворих на хронічні захворювання показники виявлення злоякісних новоутворень стають значно вище. Так, за даними Л. Є. Денисова і співавт. (1985), при обстеженні цих контингентів населення вдалося виявити 58,6% хворих із злоякісними пухлинами, причому у всіх випадках рак шийки матки був виявлений на I -II стадії захворювання, не було виявлено жодного випадку раку прямої кишки в IV стадії. Активний контроль за групою хворих на хронічний атрофічним і гіпертрофічним гастритами, виразковою хворобою, поліпоз шлунка, підслизовим новоутвореннями шлунка і хворих, які перенесли резекцію з приводу непухлинних захворювань шлунка, з обов`язковим щорічним рентгенологічного та ендоскопічного контролем дозволив підвищити Виявлення раку шлунка в 11 разів (I стадія - 34,9% - II стадія - 17,5% - III - IV стадії - 47,6%). При активній диспансеризації хворих хронічними запальними процесами легкого рак легені визначається в 4,5-6,5% [Мішура В. І. та ін., 1986]. Отже, тільки проведення профілактичного огляду всього населення без формування груп підвищеного ризику розвитку злоякісних новоутворень з подальшим їх диспансерним наглядом, не в змозі вирішити питання раннього виявлення злоякісних пухлин, а також успішного лікування хронічних і передпухлинних захворювань.
Відповідно до рішення червневого (1983 р) Пленуму ЦК КПРС перед радянським охороною здоров`я поставлена принципово нове завдання - загальна диспансеризація населення країни. Шляхи вирішення цієї складної проблеми сформульовані в наказі МОЗ СРСР № 710 від 10.07.83 р і наказі МОЗ СРСР № 1026 від 31.06.85 р про затвердження «Тимчасового положення про порядок проведення щорічної диспансеризації всього населення».
XXVII з`їздом КПРС перед охороною здоров`я поставлено завдання по введенню системи загальної диспансеризації населення. До цього часу регулярним диспансерним наглядом було охоплено 53 млн. Хворих з найбільш поширеними хронічними захворюваннями.
Беручи до уваги щорічний приріст населення нашої країни, що становить за останні 3 роки від 2,1 до 2,4 млн. Чоловік, можна вважати, що онкологічний компонент загальної щорічної диспансеризації населення повинен охопити в найближчі 3 - 5 років близько 100 млн. Чоловік. Ця величезна за масштабами робота покладається відповідно до існуючих положень на лікувально-профілактичну мережу, тоді як відповідальність за науково-методичне керівництво всією системою заходів по здійсненню онкологічного компонента диспансеризації несе онкологічна служба країни.
Перехід до диспансерному спостереженню за всіма хворими, що мають хронічні захворювання, можливий:
Відео: Обробка прес-форми з використанням модуля SolidCAM iMachining
- тільки при поступовому розширенні переліку нозологічних форм захворювань-2) при приведенні чисельності лікарів певних спеціальностей у відповідність з обсягом диспансерного спостереження за хворими з даної спеціальності- 3) при чіткому визначенні контингентів хворих, які підлягають спостереженню лікарями різних профілів (кардіолог, онколог, ревматолог та т . д.);
- при точному розрахунку ресурсів і можливостей діагностичних відділень (рентгенологічного, лабораторного та ін.) і достатньому технічному оснащенні цих служб.
Слід підкреслити, що онкологічний компонент в системі загальної диспансеризації населення є одним з найбільш складних. Необхідність виявляти і діспансерізіровать хворих з дуже різними за своїм характером патологічними процесами, наявність великого числа факторів ризику для різних груп населення вимагають не тільки гнучкого підходу, але і використання широкого спектру інструментально-лабораторних методів дослідження. У процесі переходу до суцільної диспансеризації населення багаторазово збільшується потік інформації, пов`язаної з урахуванням всіх проведених заходів. При цьому неминуче змінюється її якісний характер, що вимагає не тільки аналізу і узагальнення проведених заходів та отриманих результатів, але також формування банку медичних даних на кожного обстежуваного. Ця проблема реально може бути вирішена шляхом використання електронно-обчислювальної техніки. У вітчизняній літературі за останні роки з`явилася значна кількість робіт, присвячених застосуванню ЕОМ при профілактичному обстеженні населення. В основу їх покладено анкетне опитування (шляхом заповнення анкети опитуваним особою або відповідь на поставлені питання на дисплеї) з машинної обробкою отриманої інформації за заданими програмами і подальшою видачею рекомендацій по обстеженню. У більшості випадків використовуються ЕОМ типу ЄС і РМ, а також мікроЕОМ типу «Іскра-1256», «Іскра-226». Отримані авторами дані свідчать про високу пропускну здатність використовуваних автоматизованих систем, про підвищення медичної та економічної ефективності масових профілактичних оглядів населення, про значне скорочення трудопотерь медпрацівників на їх проведення. Все це досягається за рахунок відбору з числа опитаних анкетою осіб з найбільшим ризиком наявності певних захворювань.
Однак більшість з розроблених систем автоматизованого проведення профілактичного обстеження не є комплексними, а спрямовані на виявлення патології або однієї локалізації (легені, шлунок, шлунково-кишковий тракт), або досить обмеженого нозологического переліку захворювань. У цьому плані найбільш універсальною є система КАСМОН, розроблена в ЛатвССР [Попов Г. С. та ін., 1984], яка вирішує завдання профілактичного обстеження дорослого населення по 16 класам і профілів захворювань на долікарської етапі за допомогою діагностичних алгоритмів, в основу яких покладено детерминистская логіка. Користуючись КАСМОН, бригада в складі 1 лікаря і 9 середніх медпрацівників може провести первинне обстеження за рік 15 тис. Чоловік.
Практичне випробування методики виявило більш ніж в 90% випадків збіг машинного і клінічного висновків. У зв`язку з цим було видано наказ МОЗ СРСР № 350. «Про використання комплексної автоматизованої системи медичних оглядів населення (КАСМОН) при проведенні загальної диспансеризації». Згідно з розробленою системою результати обстеження на ЕОМ видаються за такими параметрами: 1) виявлена патологія- 2) заключний діагноз і код- 3) вперше встановлених 4) дата взяття на диспансерний облік-5) рекомендації по долікарську обстеження. КАСМОН не передбачає систему автоматизованого динамічного спостереження і обстеження, т. Е. Диспансеризації, відібраних груп ризику та осіб з виявленою патологією, а також активного виявлення злоякісних новоутворень всіх основних локалізацій. Питання створення автоматизованої системи, що відповідає всім вимогам проведення загальної диспансеризації населення, досить складний, і пошук в цьому плані ще не завершений.
Відео: Хірург-онколог Берзой Олександр Андрійович "Профілактика раку молочної залози" 22 07 2015
Найбільш перспективним при розробці автоматизованих систем масового профілактичного обстеження населення на першому етапі проведення диспансеризації представляється розгалужені система опитування, яка може бути успішно реалізована як шляхом анкетного опитування, так і за допомогою дисплеїв. Анкета першого порядку складається з питань, спрямованих на розпізнавання функціональних порушень системного або органного характеру. Основне її призначення - намітити шляхи подальшої анкетного опитування. Анкети другого порядку складаються медичними фахівцями відповідного профілю, досить деталізовані і спрямовані на виявлення конкретної патології (серцево-судинних, легеневих, шлунково-кишкових, урологічних захворювань та ін.). Залежно від характеру відповідей по першій анкеті пацієнтові видаються (під номерами) або показуються на дисплеї відповідні анкети другого порядку. Після контролю на правильність заповнення зібрані анкети другого порядку направляються на ЕОМ. Обробка їх проводиться на основі матриці сімптомокомплексов, що розробляється для кожної анкети і спрямованої на розпізнавання певних нозологічних форм захворювань, вихідними документами є машинограми напрямків на обстеження і талон-повідомлення. У міру проходження лабораторно-інструментального обстеження та заключного обов`язкового лікарського огляду талон заповнюється медпрацівниками і після встановлення діагнозу передається для обробки на ЕОМ для складання звіту з профілактичного обстеження. При проведенні опитування за допомогою дисплея передбачається безпосередня обробка на ЕОМ одержуваної інформації з роздруківкою і видачею на руки пацієнту талона- повідомлення.
Використання розробленої системи як першого етапу проведення щорічної диспансеризації дозволяє отримати від 50 до 75% економії часу медпрацівників, сприяє більш раціональному плануванню роботи діагностичних служб, підвищує медичну ефективність оглядів. Позитивною стороною такої автоматизованої системи є можливість її використання як в цілому, так і окремих її параметрів, т. Е. Проведення обстеження за окремими нозологічними формами захворювання, в різних лікувально-профілактичних установах з урахуванням їх реальних можливостей, технічної оснащеності та специфіки захворюваності конкретних контингентів населення [Кожевников С. Ю. і ін., 1985].
Комплекс реалізованих на ЕОМ задач по щорічної диспансеризації трудящих промислового підприємства може бути розділений на 4 основних етапи. Перший етап - проведення первинного скринінгу в рамках загальної диспансеризації, який здійснюється за ветвящейся (поетапної) системі опитування трудящих за допомогою спеціально розроблених анкет з паралельним проведенням стандартного набору антропометричних і основних долікарських досліджень (вимірювання артеріального і внутрішньоочного тиску, визначення гостроти зору і слуху та ін .). Другий етап - обробка отриманої інформації на ЕОМ, формування групи осіб з підвищеним ризиком захворювання, проведення лабораторно-інструментального та лікарського обстеження і постановка на облік осіб, у яких виявлені захворювання. Третій етап - реалізація на базі ЕОМ контролю та проведення обстеження в обсязі та строки, регламентованих наказом МОЗ СРСР № 700 від 19.06.84 р «Про проведення обов`язкових попередніх при влаштуванні на роботу і періодичних медичних оглядів працівників, які зазнають впливів шкідливих і несприятливих умов праці »і офіційними інструктивно-методичними вказівками з питань організації онкологічної допомоги, профілактики, діагностики та лікування злоякісних пухлин і передпухлинних захворювань МОЗ СРСР. Четвертий етап - складання звіту за результатами диспансеризації населення.
Перехід до загальної диспансеризації з використанням автоматизованих систем масового обстеження населення, безсумнівно, буде сприяти більш ранньому виявленню злоякісних новоутворень основних локалізацій. Однак це може бути досягнуто тільки при правильній і обгрунтованою орієнтації на активне виявлення різних захворювань на всіх етапах її проведення. На першому етапі проведення загальної диспансеризації населення - профілактичному обстеженні - основна увага повинна бути спрямована на пошук і виявлення передпухлинних захворювань і формування груп високого ризику захворювання на рак. Помітний прогрес у виявленні злоякісних новоутворень на ранніх стадіях розвитку в основному може бути досягнутий тільки при правильній організації обстеження сформованих після першого етапу груп диспансерних хворих з передпухлинними і хронічними захворюваннями.
