Прогноз захворюваності на злоякісні новоутворення - загальна онкологія
Відео: townstream - Л.Г. Жукова, Хіміотерапія метастатичного раку молочної залози
ПРОГНОЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ СРСР злоякісних новоутворень
Для планування організаційних заходів протиракової боротьби, необхідного рівня медичної допомоги та широкого проведення профілактичних заходів надзвичайно важливим є чітке уявлення про характер розвитку основних параметрів і структурних змін захворюваності населення СРСР на злоякісні новоутворення.
Екстраполяція на перспективу дає можливість фіксувати ті напрямки, за якими з більшою ймовірністю можна прогнозувати великі якісні зрушення. У міру віддалення в майбутнє зростає необхідність в укрупнених розрахунках. Так, наприклад, при прогнозуванні онкологічної захворюваності на 5 років можливо з високою точністю передбачити ймовірний рівень показника. При прогнозі ж на 20 - 25 років часом досить отримати якісну характеристику, передбачається зростання або зниження показника, чи можлива стабілізація його рівня до певного терміну. Екстраполяція з урахуванням впливу ймовірних варіацій факторів, які будуть впливати на процеси в перспективі, може служити інструментом вирішення цього завдання.
Наукове прогнозування в даний час включає сотні методів розрахунку. Домінуюча гіпотеза, що лежить в основі прогнозу, полягає в тому, що сукупність факторів, що визначають тенденцію динамічного ряду в минулому, зберігає свою силу і спрямованість дії в майбутньому протягом прогнозованого періоду. Математичної основою екстраполяції є регресійний аналіз, що включає вплив різноманітних, нерідко різноспрямованих за своєю дією окремих факторів і їх компонентів.
У загальній структурі онкологічної захворюваності СРСР перші три місця належать раку шлунка, легкого і шкіри. Таке ж становище в ранговом розподілі відзначено на початку 60-х років. Хоча повсюдна реєстрація хворих на злоякісні новоутворення введена в СРСР з 1953 р, отримання надійної інформації про онкологічних хворих слід віднести до початку 60-х років, коли була створена досить велика мережа наукових і практичних онкологічних установ та підготовлені необхідні кадри.
Для оцінки надійності рівня онкологічної захворюваності слід мати на увазі, що її величина (без урахування новоутворень шкіри) повинна на 20 - 25% перевищувати число померлих від злоякісних пухлин, зареєстрованих в цьому ж регіоні. В цілому по СРСР онкологічна захворюваність перевищує смертність від злоякісних пухлин (без урахування злоякісних новоутворень шкіри) на 29,8%.
У найближчі десятиліття ми, ймовірно, будемо свідками подальшого збільшення в СРСР показників онкологічної захворюваності та смертності. Однак не можна очікувати постійного і безмежного, навіть невеликими темпами, збільшення захворюваності в перспективі. Про це свідчать дані зарубіжних країн, а також окремих республік і областей в нашій країні.
Проведені розрахунки ймовірних показників захворюваності населення СРСР на злоякісні новоутворення на період до 1990 р дозволяють припустити, що перші 3 місця в структурі онкологічної захворюваності збережуть злоякісні новоутворення шлунка, легень і шкіри, причому при збереженні існуючих тенденцій можливий вихід на 1-е місце раку легкого, 4-е місце займе рак молочної залози, 5-е і 6-е місця поділять злоякісні новоутворення прямої кишки і системні захворювання лімфатичної та кровотворної тканини. Рак шийки матки опуститься з 5-го на 7-е місце [Мерабішвілі В. М., 1986].
Таким чином, в наступні роки збережеться тенденція до збільшення показника захворюваності населення СРСР на злоякісні новоутворення прямої кишки, гортані, легенів, молочної залози, шкіри, системних захворювань лімфатичної та кровотворної тканини і зменшення частоти раку губи, стравоходу, шлунка, шийки матки. З огляду на існуючу величину щорічного приросту числа нових випадків злоякісних новоутворень в межах 8-10 тис., А контингентів онкологічних хворих - на 70 - 80 тис., Ми вправі очікувати ймовірне число вперше реєструються хворих на злоякісні новоутворення в СРСР до 1990 р межах 620 - 650 тис.
