Ти тут

Автоматизовані системи обробки онкологічної інформації - загальна онкологія

Зміст
Загальна онкологія
Епідеміологія пухлин
Протиракова боротьба
Багатостадійність процесу канцерогенезу
Метаболізм канцерогенних речовин в організмі
Взаємодія канцерогенів з нуклеїновими кислотами
Репарація пошкоджень ДНК, викликаних канцерогенними речовинами
Молекулярногенетіческіх механізми многостадийного канцерогенезу
Зв`язок онкогенов сімейства ras з неоплазм людини і тварин
Активні онкогени в неоплазм тварин, індукованих канцерогенними речовинами
Активні онкогени і багатостадійний канцерогенез
Можливі механізми дії онкобелков
Фактори внутрішнього середовища організму і канцерогенез
Канцерогенні агенти і механізми їх дії
Характеристика канцерогенної дії хімічних сполук
Онкогенное дію полімерних матеріалів
Загальні закономірності дії хімічних канцерогенних речовин
Молекулярно-біологічні механізми дії хімічних канцерогенів
Фізичні канцерогенні агенти
Канцерогенну дію ультрафіолетових променів
Роль травми в розвитку пухлин
Біологічні канцерогенні агенти
ДНК-містять онкогенні віруси
РНК-coдержащіе онкогенні віруси
Молекулярний механізм трансформації клітин онкогенними вірусами
Вплив зовнішнього середовища на виникнення і розвиток пухлин
Хімічні канцерогенні речовини в навколишньому середовищі
Про співвідношення ролі природних і антропогенних джерел ПАУ
Первинні і вторинні джерела ПАУ
Питання циркуляції і самообезврвжіванія канцерогенних ПАВ в навколишньому середовищі
канцерогенні нитрозосоединения
Канцерогенні мікотоксини та інші чинники
Фізичні канцерогенні агенти навколишнього середовища
Модифікують чинники канцерогенезу
професійні пухлини
Онкологічні захворювання, зумовлені діагностичними та терапевтичними впливами
Захворюваність на злоякісні пухлини, обумовлена факторами побуту
Непрямі канцерогенні впливу
Роль «стилю життя» в канцерогенезі
Вплив внутрішнього середовища організму на виникнення і розвиток пухлин
синдром канкрофіліі
Канкрофілія і рак
Вік і рак
Конституція, ожиріння і рак
Цукровий діабет, атеросклероз і рак
Фактори харчування, обмежена фізична активність і рак
Функціонування системи імунітету, психосоматичні чинники, система згортання крові і рак
Статеві відмінності в розвитку раку
Фактори ризику, метаболічна епідеміологія раку
Патогенетичні варіанти перебігу, впливу на внутрішнє середовище для профілактики і лікування
паранеопластіческіе синдроми
Спадкова схильність до раку
Спадкові хвороби імунітету
Спадкові хвороби імунітету захворювання нервової системи
Спадкові хвороби репродуктивної та ендокринної системи
Спадкові захворювання травної та сечовидільної системи
Спадкові хвороби судин, кісток, легенів
Спадкові ураження шкіри і її придатків
Спадкові поразки порушення лімфо і гемопоезу, обміну речовин
Спадкові множинні ураження, неспадкові пухлини
Прогресія і метастазування пухлини
Вплив пухлини на метастази
Про протівометастатіческой опірності організму
Стрес і метастазування
імунологія метастазування
гематогенне метастазування
Морфологія пухлинного росту
Ультраструктура пухлинних клітин
Гистохимія, тканеспеціфіческіе маркери пухлин
Кінетика клітинних популяцій пухлини
Механізми інвазії пухлинних клітин
метастазування пухлин
номенклатура пухлин
Класифікація пухлин
Поняття про «ранньому» раку
Основні завдання та методи роботи патоморфолога в онкології
Вирішення питань біологічного порядку на онкологічному матеріалі
Співвідношення патогістологічного і цитологічного методів дослідження в морфологічної діагностики
Сучасні уявлення про передрак
Експериментальні та статистичні дослідження передраку
Злоякісні пухлини та вагітність
Рак шийки матки і вагітність
Рак матки, яєчників і вагітність
Рак молочної залози і вагітність
Рак щитовидної залози, головного мозку, лімфогранулематоз і вагітність
Рак легкого і вагітність
Рак товстої кишки і вагітність
Рак нирки, надниркових залоз і вагітність
Саркоми і вагітність
Злоякісна меланома шкіри і вагітність
Лейкози і вагітність
Вплив на ембріон і плід хіміо- і променевої терапії
Цілі і завдання санітарно-гігієнічної профілактики злоякісних пухлин
Профілактика дії на людей фізичних канцерогенних чинників
Особливості проблеми хімічних канцерогенних речовин
Засоби і методи виявлення і оцінки небезпеки хімічних канцерогенних факторів навколишнього середовища
Гігієнічний регламентування хімічних канцерогенних агентів
Моніторинг хімічних канцерогенних агентів у довкіллі
Технологічні шляхи профілактики дії на людей хімічних канцерогенних речовин
Герметизація виробництва і уловлювання канцерогенів з промислових викидів
Деканцерогенізація канцерогенних продуктів
Питання профілактики канцерогенних впливів
Організація протиракової боротьби
Закономірності поширеності злоякісних новоутворень
Динаміка показників онкологічної захворюваності
смертність населення
Прогноз захворюваності на злоякісні новоутворення
Методологічні аспекти оцінки діяльності онкологічної служби
Показники протиракової боротьби
Автоматизовані системи обробки онкологічної інформації
Виявлення новоутворень при щорічної диспансеризації населення
профілактичні огляди
Виділення груп високого ризику
Методи масового обстеження населення
Анкетному-метод опитування
Використання автоматизованих систем обстеження
Соціально-економічні проблеми протиракової боротьби
Витрати на онкологію та економічна ефективність протиракових заходів
Класифікація злоякісних пухлин, визначення клінічних груп
Принципи діагностики злоякісних новоутворень
Особливості рентгенодіагностики злоякісних новоутворень
Особливості рентгенодіагностики пухлин травного тракту
Особливості рентгенодіагностики пухлин органів грудної клітини
Особливості рентгенодіагностики пухлин молочної залози
Особливості рентгенодіагностики пухлин жіночих статевих органів
Особливості рентгенодіагностики пухлин сечовидільної системи
Особливості рентгенодіагностики пухлин опорно-рухового апарату
Особливості рентгенодіагностики за допомогою лімфографії
Радіонуклідна діагностика злоякісних новоутворень
Сцинтиграфія наднирників, м`яких тканин, щитовидної залози
Сцинтиграфия легких, головного мозку, вилочкової і слинних залоз
Ультразвукова діагностика
Приватна Ехографіческая семіотика пухлин основних доступних локалізацій
Цитоморфологічне діагностика
термографія
Іммунодіагностіка
Виявлення пухлинних маркерів в крові та інших біологічних рідинах
Загальні принципи ендоскопічних досліджень
езофагогастродуоденоскопія
Ендоскопічне дослідження оперованого шлунка, прямої кишки
фіброколоноскопія
Ендоскопія верхніх дихальних шляхів
бронхоскопія
Ендоскопія в онкогінекології
Ендоскопія в онкоурології
Медіастіноскопії
парастернальних медіастинотомія
Торакоскопия, лапароскопія, діагностична торакотомія
Принципи та методи лікування хворих
хірургічне лікування
променеве лікування
Фізичні та радіобіологічні основи променевої терапії злоякісних пухлин
Радіотерапевтична техніка та методи опромінення хворого
Радіобіологічне планування розподілу дози в часі
хіміотерапія
Класифікація та відбір протипухлинних препаратів
Види хіміотерапії пухлин, вибір цитостатиків
Причини стійкості до дії протипухлинних препаратів
Комбінована хіміотерапія
Додаткова хіміотерапія
Регіонарна, побутовій та іншій комплексна хіміотерапія пухлин
Загальна характеристика і класифікація ускладнень хіміотерапії пухлин
Основні синдроми ускладнень при хіміотерапії злоякісних пухлин
Фактори підвищеного ризику ускладнень цитостатичної терапії
Перспективи підвищення ефективності хіміотерапії
гормонотерапія
Гормонотерапія раку молочної залози
Гормонотерапія раку раку передміхурової залози
Гормонотерапія при карциномі ендометрія
Гормонотерапія раку нирки, щитовидної залози, пухлин яєчників
Гормонотерапія раку пухлин кровотворної та лімфатичної тканини
Показання до застосування та побічна дія препаратів гормонотерапії
Лікування хворих на рак стравоходу
Лікування хворих на рак шлунка
Лікування хворих на рак товстої кишки
Лікування хворих на рак молочної залози
Лікування хворих на рак шийки матки
Лікування хворих на рак тіла матки
Лікування хворих на злоякісні пухлини яєчників
Лікування раку легені
Лікування злоякісної меланоми
Лікування злоякісних пухлин опорно-рухового апарату
Онкологічна допомога дітям
Принципи рентгенологічного дослідження в дитячій онкології
Радіонуклідні дослідження у дітей
Променева терапія у дітей
Хіміотерапія пухлин у дітей
Реабілітація онкологічного хворого
Психотерапевтичні заходи онкологічним хворим
Соціально-трудова реабілітація в онкології
Виживання
індивідуальний прогноз
Санітарно-освітня робота
Пропаганда здорового способу життя
Профілактика раку і профілактичні огляди населення
Характеристика ставлення населення до можливості профілактики ракових захворювань
Зміст програм санітарно-освітньої роботи, охоплення груп населення
Методи і ефективність санітарно-освітньої роботи

Відео: 10770 Розробка автоматизованого робочого місця співробітника служби Одного вікна

Все більшої актуальності останнім часом в онкологічній службі набувають автоматизовані інформаційні системи, що забезпечують збір, зберігання, накопичення, пошук і обробку даних, необхідних для подальшого використання в процесі управління, планування, прогнозування організаційних, лікувальних і наукових заходів. Головними з них є «госпітальні» і «популяційні» регістри. «Госпітальний раковий регістр» і «Популяційний раковий регістр» є принципово різними за завданнями системами. Призначення першого - аналіз інформації про хворих в стаціонарі для вирішення проблем вдосконалення лікування онкологічних хворих-другого - отримання об`єктивного уявлення в межах певної території відомостей про поширеність пухлин серед різних груп населення, оцінки ефективності протиракових заходів, планування протиракової боротьби, а також здійснення диспансерного спостереження за хворими, які перебувають на обліку.
Перші ракові регістри з`явилися за кордоном в 30 -40-х роках нашого століття. У 1985 р в світі налічувалося понад 150 популяційних ракових регістрів, в тому числі 2 - в Африці, 39 - в Америці, 18 - в Азії, 61 - в Європі і 9 - в Австралії і Океанії. Крім того, ще 25 популяційних ракових регістрів вузького профілю здійснювали збір, обробку та аналіз даних по окремих локалізацій пухлин (гінекологічний, кістковий, урологічний, системних новоутворень та ін.) Або частини популяцій (дитячі ракові регістри). Тільки за 1984-1985 рр. число популяційних ракових регістрів в світі збільшилося більш ніж на 30, не рахуючи ряду ракових регістрів, створених в СРСР.
У 70-х і початку 80-х років в СРСР була розгорнута велика робота по створенню автоматизованих систем, спрямованих на забезпечення онкослужби окремих територій необхідною інформацією про поширеність злоякісних пухлин серед населення і об`єктивної оцінки протиракових заходів.
У 70-х роках в країні діяв ряд популяційних інформаційних централізованих систем зі збору та обробки даних про онкологічних хворих в ЕССР, ЛатвССР, БССР. Кожна з названих систем мала свою історію розвитку, грунтувалася на оригінальній первинної облікової документації (починаючи з карт з крайової перфорацією і закінчуючи картою, яка передбачає переклад інформації на магнітні носії за допомогою спеціального пристрою, що зчитує), мала у своєму розпорядженні різними системами збору даних, різними засобами електронно-обчислювальної техніки та оригінальними машинними програмами обробки інформації. Після схвалення колегією МОЗ СРСР в 1975 р автоматизованої системи обробки даних онкологічних хворих, запропонованої для всесоюзного впровадження Білоруським НДІ онкології та медичної радіології, починалися роботи зі створення автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ) онкослужби країни. Методологічне забезпечення впроваджуваної системи було покладено на НДІ онкології ім. проф. Н. Н. Петрова МОЗ СРСР. Для її реалізації була проведена велика робота по вдосконаленню спеціальної первинної медичної документації та інструкцій до них, спрощена програма зведення, реалізована в форми вихідних таблиць, уніфіковані використовувані в системі класифікатори, враховані зміни, пов`язані з прийняттям в СРСР Міжнародної класифікації хвороб 9-го перегляду, а також припиненням в країні експлуатації як системи ЕОМ «Мінськ-22», для якої був підготовлений перший варіант програми.
Питання обліку онкологічних хворих розроблялися НДІ онкології ім. проф. Н. Н. Петрова МОЗ СРСР поряд з проведенням досліджень за завданням ДКНТ СРСР, спрямованих на поетапне впровадження АСУ онкослужби країни.
Паралельно в рамках завдання ДКНТ проводилися роботи по вдосконаленню «АСУ онкослужби союзної республіки» Білоруським НДІ онкології та медичної радіології. Наказом МОЗ СРСР № 1043 від 05.09.83 р для першого етапу впроваджена АСУ онкослужби, було визначено 13 територій країни в 9 союзних республіках із загальною чисельністю населення близько 30 млн. Чоловік.
«АСУ онкослужби країни» забезпечує отримання в повному обсязі за стандартами зарубіжних ракових регістрів інформації про хворих на злоякісні пухлини по всьому локалізацій в межах тризначних рубрик МКБ-9 для чоловіків і жінок міській та сільській місцевості, розподіл вперше виявлених хворих за стадіями, способу підтвердження діагнозу, морфологічної верифікації та гістологічним типами пухлин в межах кожної локалізації. Передбачено отримання відомостей про тактику лікувальної допомоги хворим, що закінчили радикальне лікування, та іншої інформації, включаючи розподіл по локалізацій числа непідтвердилися діагнозів злоякісного новоутворення.
На відміну від багатьох автоматизованих систем, «АСУ онкослужби країни» забезпечує звід інформації на магнітних стрічках з територій, що мають власні регістри і не тільки інші форми первинної облікової документації, а й інше програмне забезпечення, різні системи ЕОМ. Перш за все це відноситься до даних, які представляють ЛатвССР, ЕССР і МРСР.
При розробці технічного проекту в частині виконання функцій експериментальної «АСУ онкослужби країни» основна увага приділялася забезпеченню простоти організації системи, її економічності при забезпеченні достатньої надійності функціонування і зберігання інформації. «АСУ онкослужби країни» функціонує на основі пакета прикладних програм (ППП) Білоруського НДІ онкології та медрадіології з умовним для стислості назвою «Онколь» і власного ППП «Онкосвод».
ППП «Онкосвод» включає 6 програмних комплексів, які передбачають до 30 програм і підпрограм, близько 50 процедур програм із загальним числом текстових записів до 4000.
Враховано можливість збоїв і псування технічного обладнання - пакетів магнітних дисків - при зберіганні архівів вхідний і вихідний інформації. У зв`язку з цим розроблено система і порядок зберігання інформації як на магнітних дисках, так і на магнітних стрічках з періодичної перезаписью інформації.
Програмне забезпечення, покладене в основу технічного проекту «АСУ онкослужби країни», будується за технологічним принципом з урахуванням можливостей програмного забезпечення «АСУ онкослужби союзної республіки».
Воно складається з декількох пакетів прикладних програм, що забезпечують виконання таких функцій:

  1. створення фонду постійної довідкової інформації;
  2. створення довідників і масивів річного строку служби;
  3. логічного контролю вхідної інформації;
  4. модифікації вхідної інформації;
  5. склепіння і сумміровкі вхідної інформації по експериментальним територіям;
  6. архівних робіт.




Крім того, програмне забезпечення включає пакет «Онколь» в частині створення (генерації) таблиць з грубими інтенсивними і стандартизованими показниками.
Для підвищення надійності експлуатації системи в режимі промислової експлуатації централізований звід даних в НДІ онкології ім. проф. Н. Н. Петрова МОЗ СРСР передбачений в двох обчислювальних центрах. Впровадження в широку практику АСОІ про онкологічних хворих забезпечує онкологічну службу територій великої і більш якісною інформацією, що дозволяє приймати оптимальні рішення по організації онкологічної допомоги та її вдосконалення.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!