Виявлення новоутворень при щорічної диспансеризації населення - загальна онкологія
МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ виявлення передпухлинних захворювань і злоякісних новоутворень ПРИ щорічної диспансеризації НАСЕЛЕННЯ
Основним принципом радянської системи охорони здоров`я є профілактичний напрямок і як конкретне її втілення - диспансеризація населення, що поєднує запобіжні та лікувальні заходи.
Багаторічні фундаментальні і прикладні дослідження в галузі онкології дозволили розробити заходи щодо первинної та вторинної профілактики злоякісних новоутворень.
Питання первинної онкогігіеніческой профілактики, особливо в галузі охорони навколишнього середовища, зниження ГДК канцерогенних речовин в повітрі, харчових продуктах, на виробництві та ін. Визначені нормативними та законодавчими актами держави. Інші питання цієї проблеми (вивчення спадкових факторів, імунокорекція, створення противірусних вакцин, підвищення специфічного протипухлинного імунітету, вивчення антиканцерогенного дії вітамінів та інших сполук) перебувають у стадії наукових розробок.
Однак в плані реалізації програми загальної диспансеризації для практичної охорони здоров`я основною проблемою залишається вторинна профілактика раку, т. Е. Система заходів, спрямованих на виявлення хронічних передпухлинних і початкових стадій пухлинних захворювань.
Ідея про проведення масових профілактичних оглядів населення з метою раннього виявлення передпухлинних та пухлинних захворювань була висунута Н. Н. Петровим в 1946 р
Перші профілактичні огляди були проведені в Ленінграді і показали високу результативність: «злоякісні пухлини були виявлені в 0,32% випадків, передпухлинні захворювання - в 5,5% [Петров Н. Н., 1949]. Це починання було підтримано наказом МОЗ СРСР від 26.05.48 р №312 «Про проведення профілактичних онкологічних оглядів населення», які з цього часу стали заходом державного значення на всій території СРСР. Згідно з наказом, огляди повинні були проводитися лікарями загальної лікувальної мережі, тоді як на онкологічну службу було покладено відповідальність за організаційно-методичне керівництво всією системою заходів з проведення масових обстежень населення з метою виявлення пухлинних і передпухлинних захворювань.
Профілактичним оглядам підлягали особи старше 35 років 2 рази на рік. Передбачалися 2 форми оглядів: комплексні та індивідуальні (паралельні).
Для упорядкування та підвищення якості результатів профілактичних онкологічних оглядів населення наказом МОЗ СРСР № 246 від
- м були введені: 1) форма картки обстежуваного на злоякісні новообразованія- 2) форма зведеної таблиці про результати масових профілактичних оглядів;
- організаційний план проведення, обліку та обробки відомостей про проведення масових профілактичних оглядів на злоякісні новообразованія- 4) форма протоколу на виявлений випадок запущеного раку;
- форма обробки протоколів;
- організаційний план по вивченню причин пізнього виявлення раку.
У наступні роки вийшли накази МОЗ СРСР (№ 164 від 22.02.51 р.- № 523 від 19.06.52 р), спрямовані на подальше вдосконалення форм і методів масових профілактичних оглядів населення, їх обліку та звітності.
У наказі МОЗ СРСР № 19-М від 25.01.56 р «Про заходи щодо поліпшення онкологічної допомоги населенню та посилення наукових досліджень в галузі онкології» вказувалося, що масові профілактичні огляди населення повинні бути комплексними, спрямованими на виявлення ряду захворювань: туберкульозу, трахоми , шкірних, гінекологічних, онкологічних та ін. Регламентовано проведення їх не рідше одного разу на рік. Положення наказу були розвинені в «Збірнику інструкцій з питань онкологічної допомоги, профілактики, діагностики та лікування злоякісних пухлин і передпухлинних захворювань» (1956).
Облік масових профілактичних оглядів населення здійснюється за затвердженою в 1974 р формою № 5 звіту за такими параметрами:
1) контингенти, що підлягають осмотрам- 2) число осмотренних- 3) з числа оглянутих з метою раннього виявлення осіб із злоякісними новоутвореннями і передпухлинними захворюваннями виявлено.
У звіті-вкладиші № 6 «Звіт про хворих на злоякісні новоутворення» є відомості про кількість хворих на злоякісні пухлини, виявлених на профілактичних оглядах, в тому числі IV клінічної групи із зазначенням частки зовнішніх локалізацій (губи, молочної залози, шийки матки, шкіри).
До початку 70-х років в цілому була сформована система проведення профілактичних оглядів населення СРСР з урахуванням умов праці, місця проживання, особливостями медичного обслуговування, статі, віку та інших факторів.
Стосовно оглядуваним контингентам профілактичні огляди поділяються на масові і індивідуальні. Індивідуальні (або паралельні) профілактичні огляди спрямовані на виявлення різних захворювань серед осіб, які звернулися в лікувально-профілактичний заклад або перебувають на лікуванні в стаціонарах з приводу. При цьому дільничний лікар або лікар будь-якої іншої спеціальності (хірург, стоматолог та ін.) Поряд з обстеженням хворого, який звернувся з приводу конкретного захворювання, при зборі анамнезу уточнюють наявність початкових ознак злоякісних новоутворень. За свідченнями проводиться додаткове лабораторно інструментальне обстеження цих осіб і консультація їх у фахівців відповідного профілю. Встановлені скриті захворювання враховуються і фіксуються у відповідних облікових формах, як виявлені при паралельному (індивідуальному) лікарському огляді. Відповідно кожен хворий, який перебуває на лікуванні в стаціонарі, повинен бути обстежений на предмет наявності приховано протікаючих злоякісних новоутворень.
Саме цими профілактичними оглядами до проведення щорічної диспансеризації в основному і охоплювалися контингенти неорганізованого населення, серед якого ймовірність виявлення злоякісних новоутворень особливо велика через переважання осіб літнього і похилого віку. Проте ефективність індивідуальних профілактичних оглядів у виявленні онкологічних захворювань в цілому серед всіх інших форм і видів профілактичних оглядів виявилася значно нижчою. Це пояснюється в першу чергу недостатньою онкологічною настороженістю і кваліфікацією лікарів загально-лікувальної мережі, їх високою завантаженістю безпосередньо лікувальної діяльністю, а також низьким оснащенням дрібних і середніх лікувально-профілактичних установ аппаратурнотехніческімі засобами сучасної діагностики.
До індивідуальних можна віднести також профілактичні огляди жінок, що проводяться в оглядових кабінетах при поліклініках, які вперше були організовані на початку 60-х років на Україні. Використання середнього медперсоналу, який пройшов спеціальну підготовку з онкології, в умовах оглядових кабінетів виявилося вельми результативним. Оглядові кабінети набули широкого поширення. Число їх продовжувало зростати [Тюльпін І. Н. та ін., 1981], склавши в 1985 р 8000. Узагальнення накопичився досвіду знайшло своє відображення в методичному листі Міністерства охорони здоров`я СРСР № 10-8 / 4-188 від 12.02.59 р «Про організації роботи оглядових кабінетів ». Штатний забезпечення оглядових кабінетів було регламентовано наказом № 340 від 30.04.68 р з розрахунку: одна посада медсестри або акушерки на 30000 дорослого міського населення з урахуванням двозмінній роботи кабінету. При правильній організації роботи оглядового кабінету навантаження на акушерку в день складає 30 осіб. За рік через оглядовий кабінет проходить в середньому 7200 жінок.
Згідно з додатком № 7 до наказу МОЗ СРСР № 590 від 25.04.86 р оглядовий кабінет організується в складі відділення профілактики, а там, де воно відсутнє, діє як структурний підрозділ поліклініки міської, центральної, районної, дільничної лікарні, поліклінічного відділення лікарні. В оглядовому кабінеті проводиться огляд шкірних покривів та видимих слизових оболонок, огляд і пальпація молочних залоз, периферичних лімфатичних вузлів, огляд в дзеркалах шийки матки і піхви, бімануальногодослідження матки і придатків, пальцеве обстеження прямої кишки жінкам старше 40 років при наявності скарг та обов`язкове взяття у кожного, хто звернувся в кабінет мазків з піхви і цервікального каналу для цитологічного дослідження. Загальне методичне керівництво роботою оглядового жіночого кабінету здійснює головний позаштатний районний онколог, а за відсутності такого - лікар-онколог територіального онкологічного диспансеру.
За даними Б. М. Шубіна і співавт. (1980), в 1975-1977 рр. Виявлення хворих із злоякісними новоутвореннями в оглядових кабінетах РРФСР склала 0,04%, а в одному з районів Москви - 0,11%. Виявлення раку молочної залози ,, за даними М. Я. Боброва та співавт. (1976), в оглядових кабінетах в 1974 р становила 0,09%, а передпухлинних захворювань - 1,3%.
У ряді місць Радянського Союзу на основі позитивного досвіду роботи жіночих оглядових кабінетів була зроблена спроба організації кабінетів для долікарської огляду чоловіків, які називалися «чоловічими оглядовими кабінетами долікарської огляду». Незважаючи на позитивний досвід їх роботи, широкого поширення вони поки не отримали.
