Профілактичні огляди - загальна онкологія
Відео: Лікування онкології правильна профілактика
Масові профілактичні огляди в основному охоплюють організовані контингенти населення і проводяться бригадою лікарів різних спеціальностей. До них відносяться попередні при вступі на роботу і періодичні медичні огляди працівників, які зазнають впливу шкідливих і несприятливих умов праці згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я СРСР № 700 від 19.06.84 р На попередніх медичних оглядах під час вступу на роботу визначається придатність робітників і службовців до доручається, і попередження професійних захворювань. Періодичні медичні огляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров`я працюючих в умовах професійних шкідливостей і своєчасне встановлення початкових ознак професійних захворювань, їх профілактику та виявлення загальних захворювань, які перешкоджають продовженню роботи в шкідливих умовах праці. У процесі їх проведення кожен лікар повинен здійснювати обстеження на предмет виявлення злоякісних новоутворень. Понад 10% від загального обсягу профілактичних обстежень доводиться на робочих і службовців промислових підприємств. При цьому питома вага профілактичних відвідувань в медико-санітарні частини промислових підприємств сягає 48,3%. Проте Виявлення злоякісних пухлин, особливо на початкових стадіях розвитку, залишається явно недостатньою. До того ж економічна ефективність їх значно знижується за рахунок проведення профілактичного огляду в робочий час. За даними Г. А. Новгородцева та співавт. (1984), в середньому на медичний огляд однієї людини витрачається 3 год 10 хв, з яких 2 год 10 хв доводиться на робочий час.
До масових профілактичних оглядів відносяться також комплексні огляди трудящих і неорганізованого населення, які проводяться бригадою лікарів різних спеціальностей і спрямовані на виявлення різних захворювань.
Основною перевагою бригадного методу є можливість забезпечення комплексного огляду досить великих контингентів населення і виявлення серед них основних захворювань, включаючи онкологічні.
Найбільш широке поширення комплексні профілактичні огляди, що проводяться методом виїзних лікарських бригад, оснащених сучасними засобами діагностики (пересувний флюорографіческой установкою, пересувною лабораторією і ендоскопічної технікою), отримали в сільській місцевості [шкребти Е. С., 1968]. При цьому використовувалося дві методики. На першому етапі всі населення оглядається середнім медичним працівником тієї ділянки, де проводиться профілактичний огляд. На другому етапі відібрана частина осіб (близько 20%) з підозрою на передпухлинні та пухлинні захворювання оглядається і обстежується виїзний бригадою лікарів. В іншому варіанті на першому етапі середні медпрацівники ділянки заповнюють на кожного оглядається «Карту профілактичного огляду», що містить паспортні дані і перелік питань, спрямованих на виявлення передпухлинних та пухлинних захворювань. «Карти» проглядаються лікарями, і відібрані особи піддаються лікарському огляду і обстеження. При використанні цього методу проведення профілактичного огляду Виявлення злоякісних пухлин серед сільських жителів зростає в 3 рази, а передпухлинних захворювань - в 1,7 рази.
За даними автора, огляди виїзними бригадами дозволили підвищити Виявлення злоякісних пухлин і передпухлинних захворювань майже в 10 разів у порівнянні з масовими комплексними оглядами, проведеними звичайним методом. До переваг «бригадного» методу проведення профілактичних оглядів відносяться: 1) високий відсоток охоплення сільського населення обстеженням, проведеним в короткі терміни: 2) залучення до участі в проведенні оглядів медпрацівників, які мають необхідну підготовку в галузі діагностики пухлинних захворювань-3) максимальне використання таких ефективних засобів діагностики, як рентгенологічний, ендоскопічний, цитологічний, лабораторний.
Аналогічні результати були отримані А. Б. Присяжнюком і співавт. (1980), які вважають оптимальним проведення онкологічного компонента масових оглядів населення сільської місцевості в три етапи. На першому етапі спеціально навчені середні медпрацівники виявляють осіб з будь-якою патологією і направляють їх на огляд до лікаря сільської дільниці, а потім, в разі необхідності, в районну поліклініку для огляду лікарями комплексної бригади.
Одним з варіантів методу виїзних лікарських бригад є експедиційний метод проведення комплексних профілактичних оглядів. Він проводиться в республіках Середньої Азії, де сільське населення в основному зайняте відгінним скотарством, має малу щільність і велику розпорошеність по території, що призводить до видалення його від великих медичних установ [Хаджібаев М. X., 1980]. Використання експедиційного методу забезпечує досить високу Виявлення злоякісних пухлин. Однак, на думку М. І. Глєбової (1969) і А. М. Ботвінова (1971), виїзні бригади і експедиційний метод економічно нерентабельні і мають обмежені можливості охоплення населення.
Аналіз багаторічної цілеспрямованої роботи по профілактиці та виявленню пухлинних і передпухлинних захворювань показав, що, незважаючи на явно позитивний результат використання масових профілактичних оглядів населення, вони мають і суттєві недоліки [Матеріали Пленуму Правління ВНОО, 1968]. До них відносяться: 1) стабільно низький рівень виявлення злоякісних новоутворень (0,035% від числа охоплених профілактичними оглядами, що становить 11,3% від числа хворих з вперше встановленим діагнозом) і в першу чергу основних вісцеральних локалізацій, що займають в структурі захворюваності домінуюче становище ( рак шлунково-кишкового тракту, рак легені) - 2) недостатній рівень використання інструментальних і лабораторних методів дослідження-3) недостатня онкологічна настороженість лікарів загальної лікувальної мережі, які здійснюють масові огляди населення-4) недоліки обліку та подальшого диспансерного спостереження за хворими з передпухлинними захворюваннями, виявленими на профілактичних оглядах. Щорічно під час проведення масових оглядів населення використовується 70 тис. Лікарських посад, що становить 9% від усього числа лікарів, наявних в даний час в країні [Серенко А. Ф., Соболевський Г. Н., 1975]. В ході профілактичних оглядів щороку проводиться понад 600 млн. Лікарських людино-обстежень. Розрахунки показали, що для виявлення 1 захворювання необхідно витратити 2 міс. безперервної роботи лікаря, причому частина захворювань буде виявлена в IV стадії. Сукупні витрати на виявлення однієї хворої на рак в умовах оглядового кабінету склали 783 руб., В умовах жіночої консультації - 1702 руб. і на індивідуальному профогляду терапевта або хірурга - 1670 руб. [Шубін Б. М. та ін., 1981].
Таким чином, витрати на масові профілактичні огляди досить значні. Однак при оцінці ефективності онкологічних оглядів населення не можна виходити тільки з наведених даних, так як паралельно з пухлинними захворюваннями виявляється і значна група передпухлинних захворювань і інший, досить серйозну патологію. Так, за даними А. М. Меркова і Л. Є. Полякова (1974), при комплексних медичних оглядах виявляється 839,5 захворювань (на 1000 оглянутих), раніше неізвестних- з цього числа 599,3 вимагають лікування. За даними І. М. Тюльпіна і співавт. (1981), цей показник значно вищий і становить при комплексних оглядах 1810,1 на 1000 оглянутих.
Таким чином, стала очевидною необхідність подальших пошуків, спрямованих на вдосконалення масових профілактичних оглядів. За період часу, що минув з моменту видання наказу МОЗ СРСР № 19-М від 21.01.56 р, онкологічною службою була проведена велика науково-дослідницька та організаційна робота, яка дозволила, не змінюючи основної суті масових профілактичних оглядів, багато в чому по-новому підійти до вирішення цієї складної проблеми, що знайшло своє відображення і розвиток у наказах Міністерства охорони здоров`я України № 425 від 29.04.76 р «Про заходи щодо подальшого поліпшення і розвитку онкологічної допомоги населенню» та № 590 від 25.04.86 р «Про заходи щодо подальшого поліпшення профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень ». Підвищення ефективності онкологічного компонента масових профілактичних оглядів можна досягти лише при виконанні наступних умов: поглибленого обстеження в вікових групах старше 40 років і широкого використання цитологічних, ендоскопічних методів дослідження і крупнокадровой флюорографії, більш повного обстеження контингентів, які перебувають на диспансерному обліку з приводу хронічних гастритів, виразок і поліпів шлунка, із застосуванням сучасних методів діагностики (ендоскопічних, гастробіопсії, цитологічних) - поліпшення роботи оглядових кабінетів поліклінік, для чого забезпечити їх діяльність протягом повного робочого дня, надавши їм окремі приміщення, необхідне обладнання, інструментарій для обов`язкового проведення цитологічних досліджень. Підрахунки показали, що масовим профілактичним оглядам в СРСР підлягають щорічно близько 100 млн. Чоловік старше 40 років. Саме з цього вікового періоду спостерігається помітне зростання захворюваності на рак у чоловіків і у жінок, який досягає максимуму у віці 70 років і старше (у чоловіків 1393,5, у жінок 700,2 на 100 тис. Населення). Проведення суцільного поглибленого профілактичного обстеження населення, що підлягає масовим профілактичним оглядам, за допомогою інструментально-лабораторних методів видається нереальним і невиправданим як з медичної, так і з економічної точки зору, що дало поштовх до пошуку методів, спрямованих на формування контингентів населення, які потребують поглибленому інструментально лабораторному обстеженні. Науковий пошук, спрямований на вдосконалення форм і методів масових профілактичних оглядів населення, йшов в декількох напрямках, які можуть бути сформульовані наступним чином:
- пошуки критеріїв і методів відбору груп осіб високого ризику захворювання, що підлягають поглибленому обстеженню (лікарський огляд і інструментально лабораторне обстеження);
- Розробка та апробація ефективних методів, придатних для масового скринінгу (т. е. відбору груп осіб для подальшого обстеження);
- розробка і впровадження в практику ефективних інструментально-лабораторних методів для обстеження груп високого ризику захворювання і груп з передпухлинними захворюваннями (де ризик захворіти вже реалізувався у вигляді передпухлинного захворювання);
- оцінка економічної ефективності проведених заходів.
