Непрямі канцерогенні впливу - загальна онкологія
Свого часу висловлювалася думка, що борг суспільства в цілому перед окремими його членами полягає в необхідності запобігання канцерогенного впливу на нього, яких вона може зазнати з вини суспільства, а не зі своєї вини [дол Р., 1971]. З цих позицій вважалося, що боротьба з курінням є особистою справою кожної людини. Роль суспільства в цьому питанні повинна лише обмежуватися попередженням про шкоду куріння. Зараз же є переконливі докази того, що курець завдає безпосередній канцерогенний шкоди не тільки собі, а й оточуючим його людям. Такий висновок ґрунтується на наступному.
Аналіз складу диму, що утворюється при згоранні кінчика сигарети (в проміжках між затяжками), показав, що цей «побічний» дим містить значно більше шкідливих для людини продуктів згоряння, ніж «основний» дим, що вдихається курцем [ВООЗ, 1980]. Так, «побічний» дим містить окису вуглецю в 5 разів, смоли і нікотину - в 3 рази, БП - в 4 рази, аміаку - в 46 разів більше, ніж «основний». Такі ж пропорції спостерігалися і для багатьох інших шкідливих речовин, в тому числі і для нітрозамінів.
Дим в накуреному приміщенні складається головним чином з «побічного» диму, тому свій негативний вплив надає не тільки на того, хто курить сам, але і на тих, хто знаходиться поруч з курцем, т. Е. Так званих «пасивних» курців. За даними деяких авторів, таке «пасивне куріння» так само небезпечно для здоров`я, як і активне. Зокрема, вміст окису вуглецю в невеликому приміщенні, де курять, може перевищувати безпечний рівень, прийнятий в промисловості. При цьому може до певної міри порушуватися психомоторна діяльність окремих осіб (наприклад, водіїв), а також діяльність серця у осіб з коронарною недостатністю. У хворих на астму задимлене повітря може призводити до загострення захворювання. У крові і сечі не курящих, але піддаються дії тютюнового диму були виявлені вимірні рівні нікотину. Під впливом «побічного» диму значно знижується тривалість навантаження, що приводить до стенокардії. Навіть в добре вентильованому приміщенні спостерігали зниження рівня такого навантаження на 22%, а в погано вентильованому - до 38% [ВООЗ, 1980].
За 1 год перебування в погано вентильованому приміщенні некурящий може вдихнути стільки ж диму, скільки вдихає курець, викурюючи цигарку. Вплив «пасивного паління» на здоров`я некурящих зводиться в основному до подразнення слизової оболонки очей, носа, в ряді випадків відзначаються головний біль і нудота.
Особливу небезпеку куріння становить для жінок в період вагітності. Відзначають часте зниження маси тіла новонароджених, матері яких курили під час вагітності. Діти батьків, які палять в більшій мірі, ніж некурящих, схильні до захворювань респіраторного тракту. У дітей батьків, які палять протягом першого року життя частота бронхітів і пневмонії в 2 рази вище. Навіть до народження діти батьків, які палять наражаються на небезпеку. У них також підвищується ризик серйозних захворювань протягом першого року життя.
Шкідливий вплив куріння під час вагітності на потомство тісно примикає до явища трансплацентарного канцерогенезу. Справа в тому, що хімічні канцерогенні сполуки, зокрема ПАУ, НС, порівняно легко проникають з материнським організмом через плаценту в плід [Баранова Л. М. та ін., 1976]. Тканина ембріона більш чутлива до бластомогенних впливу канцерогенів, ніж тканина дорослих [Напалков Н. П., Александров В. А., 1976]. Внаслідок цього у потомства тварин, в організм яких під час вагітності надходили канцерогенні речовини, можуть виникнути згодом злоякісні пухлини. Таке явище спостерігається і у людей. Це доводиться тим, що у дітей жінок, які під час вагітності отримували для лікування канцерогенний агент - діетілстільбестрол, розвивалися згодом злоякісні новоутворення.
