Ти тут

Хімічні канцерогенні речовини в навколишньому середовищі - загальна онкологія

Зміст
Загальна онкологія
Епідеміологія пухлин
Протиракова боротьба
Багатостадійність процесу канцерогенезу
Метаболізм канцерогенних речовин в організмі
Взаємодія канцерогенів з нуклеїновими кислотами
Репарація пошкоджень ДНК, викликаних канцерогенними речовинами
Молекулярногенетіческіх механізми многостадийного канцерогенезу
Зв`язок онкогенов сімейства ras з неоплазм людини і тварин
Активні онкогени в неоплазм тварин, індукованих канцерогенними речовинами
Активні онкогени і багатостадійний канцерогенез
Можливі механізми дії онкобелков
Фактори внутрішнього середовища організму і канцерогенез
Канцерогенні агенти і механізми їх дії
Характеристика канцерогенної дії хімічних сполук
Онкогенное дію полімерних матеріалів
Загальні закономірності дії хімічних канцерогенних речовин
Молекулярно-біологічні механізми дії хімічних канцерогенів
Фізичні канцерогенні агенти
Канцерогенну дію ультрафіолетових променів
Роль травми в розвитку пухлин
Біологічні канцерогенні агенти
ДНК-містять онкогенні віруси
РНК-coдержащіе онкогенні віруси
Молекулярний механізм трансформації клітин онкогенними вірусами
Вплив зовнішнього середовища на виникнення і розвиток пухлин
Хімічні канцерогенні речовини в навколишньому середовищі
Про співвідношення ролі природних і антропогенних джерел ПАУ
Первинні і вторинні джерела ПАУ
Питання циркуляції і самообезврвжіванія канцерогенних ПАВ в навколишньому середовищі
канцерогенні нитрозосоединения
Канцерогенні мікотоксини та інші чинники
Фізичні канцерогенні агенти навколишнього середовища
Модифікують чинники канцерогенезу
професійні пухлини
Онкологічні захворювання, зумовлені діагностичними та терапевтичними впливами
Захворюваність на злоякісні пухлини, обумовлена факторами побуту
Непрямі канцерогенні впливу
Роль «стилю життя» в канцерогенезі
Вплив внутрішнього середовища організму на виникнення і розвиток пухлин
синдром канкрофіліі
Канкрофілія і рак
Вік і рак
Конституція, ожиріння і рак
Цукровий діабет, атеросклероз і рак
Фактори харчування, обмежена фізична активність і рак
Функціонування системи імунітету, психосоматичні чинники, система згортання крові і рак
Статеві відмінності в розвитку раку
Фактори ризику, метаболічна епідеміологія раку
Патогенетичні варіанти перебігу, впливу на внутрішнє середовище для профілактики і лікування
паранеопластіческіе синдроми
Спадкова схильність до раку
Спадкові хвороби імунітету
Спадкові хвороби імунітету захворювання нервової системи
Спадкові хвороби репродуктивної та ендокринної системи
Спадкові захворювання травної та сечовидільної системи
Спадкові хвороби судин, кісток, легенів
Спадкові ураження шкіри і її придатків
Спадкові поразки порушення лімфо і гемопоезу, обміну речовин
Спадкові множинні ураження, неспадкові пухлини
Прогресія і метастазування пухлини
Вплив пухлини на метастази
Про протівометастатіческой опірності організму
Стрес і метастазування
імунологія метастазування
гематогенне метастазування
Морфологія пухлинного росту
Ультраструктура пухлинних клітин
Гистохимія, тканеспеціфіческіе маркери пухлин
Кінетика клітинних популяцій пухлини
Механізми інвазії пухлинних клітин
метастазування пухлин
номенклатура пухлин
Класифікація пухлин
Поняття про «ранньому» раку
Основні завдання та методи роботи патоморфолога в онкології
Вирішення питань біологічного порядку на онкологічному матеріалі
Співвідношення патогістологічного і цитологічного методів дослідження в морфологічної діагностики
Сучасні уявлення про передрак
Експериментальні та статистичні дослідження передраку
Злоякісні пухлини та вагітність
Рак шийки матки і вагітність
Рак матки, яєчників і вагітність
Рак молочної залози і вагітність
Рак щитовидної залози, головного мозку, лімфогранулематоз і вагітність
Рак легкого і вагітність
Рак товстої кишки і вагітність
Рак нирки, надниркових залоз і вагітність
Саркоми і вагітність
Злоякісна меланома шкіри і вагітність
Лейкози і вагітність
Вплив на ембріон і плід хіміо- і променевої терапії
Цілі і завдання санітарно-гігієнічної профілактики злоякісних пухлин
Профілактика дії на людей фізичних канцерогенних чинників
Особливості проблеми хімічних канцерогенних речовин
Засоби і методи виявлення і оцінки небезпеки хімічних канцерогенних факторів навколишнього середовища
Гігієнічний регламентування хімічних канцерогенних агентів
Моніторинг хімічних канцерогенних агентів у довкіллі
Технологічні шляхи профілактики дії на людей хімічних канцерогенних речовин
Герметизація виробництва і уловлювання канцерогенів з промислових викидів
Деканцерогенізація канцерогенних продуктів
Питання профілактики канцерогенних впливів
Організація протиракової боротьби
Закономірності поширеності злоякісних новоутворень
Динаміка показників онкологічної захворюваності
смертність населення
Прогноз захворюваності на злоякісні новоутворення
Методологічні аспекти оцінки діяльності онкологічної служби
Показники протиракової боротьби
Автоматизовані системи обробки онкологічної інформації
Виявлення новоутворень при щорічної диспансеризації населення
профілактичні огляди
Виділення груп високого ризику
Методи масового обстеження населення
Анкетному-метод опитування
Використання автоматизованих систем обстеження
Соціально-економічні проблеми протиракової боротьби
Витрати на онкологію та економічна ефективність протиракових заходів
Класифікація злоякісних пухлин, визначення клінічних груп
Принципи діагностики злоякісних новоутворень
Особливості рентгенодіагностики злоякісних новоутворень
Особливості рентгенодіагностики пухлин травного тракту
Особливості рентгенодіагностики пухлин органів грудної клітини
Особливості рентгенодіагностики пухлин молочної залози
Особливості рентгенодіагностики пухлин жіночих статевих органів
Особливості рентгенодіагностики пухлин сечовидільної системи
Особливості рентгенодіагностики пухлин опорно-рухового апарату
Особливості рентгенодіагностики за допомогою лімфографії
Радіонуклідна діагностика злоякісних новоутворень
Сцинтиграфія наднирників, м`яких тканин, щитовидної залози
Сцинтиграфия легких, головного мозку, вилочкової і слинних залоз
Ультразвукова діагностика
Приватна Ехографіческая семіотика пухлин основних доступних локалізацій
Цитоморфологічне діагностика
термографія
Іммунодіагностіка
Виявлення пухлинних маркерів в крові та інших біологічних рідинах
Загальні принципи ендоскопічних досліджень
езофагогастродуоденоскопія
Ендоскопічне дослідження оперованого шлунка, прямої кишки
фіброколоноскопія
Ендоскопія верхніх дихальних шляхів
бронхоскопія
Ендоскопія в онкогінекології
Ендоскопія в онкоурології
Медіастіноскопії
парастернальних медіастинотомія
Торакоскопия, лапароскопія, діагностична торакотомія
Принципи та методи лікування хворих
хірургічне лікування
променеве лікування
Фізичні та радіобіологічні основи променевої терапії злоякісних пухлин
Радіотерапевтична техніка та методи опромінення хворого
Радіобіологічне планування розподілу дози в часі
хіміотерапія
Класифікація та відбір протипухлинних препаратів
Види хіміотерапії пухлин, вибір цитостатиків
Причини стійкості до дії протипухлинних препаратів
Комбінована хіміотерапія
Додаткова хіміотерапія
Регіонарна, побутовій та іншій комплексна хіміотерапія пухлин
Загальна характеристика і класифікація ускладнень хіміотерапії пухлин
Основні синдроми ускладнень при хіміотерапії злоякісних пухлин
Фактори підвищеного ризику ускладнень цитостатичної терапії
Перспективи підвищення ефективності хіміотерапії
гормонотерапія
Гормонотерапія раку молочної залози
Гормонотерапія раку раку передміхурової залози
Гормонотерапія при карциномі ендометрія
Гормонотерапія раку нирки, щитовидної залози, пухлин яєчників
Гормонотерапія раку пухлин кровотворної та лімфатичної тканини
Показання до застосування та побічна дія препаратів гормонотерапії
Лікування хворих на рак стравоходу
Лікування хворих на рак шлунка
Лікування хворих на рак товстої кишки
Лікування хворих на рак молочної залози
Лікування хворих на рак шийки матки
Лікування хворих на рак тіла матки
Лікування хворих на злоякісні пухлини яєчників
Лікування раку легені
Лікування злоякісної меланоми
Лікування злоякісних пухлин опорно-рухового апарату
Онкологічна допомога дітям
Принципи рентгенологічного дослідження в дитячій онкології
Радіонуклідні дослідження у дітей
Променева терапія у дітей
Хіміотерапія пухлин у дітей
Реабілітація онкологічного хворого
Психотерапевтичні заходи онкологічним хворим
Соціально-трудова реабілітація в онкології
Виживання
індивідуальний прогноз
Санітарно-освітня робота
Пропаганда здорового способу життя
Профілактика раку і профілактичні огляди населення
Характеристика ставлення населення до можливості профілактики ракових захворювань
Зміст програм санітарно-освітньої роботи, охоплення груп населення
Методи і ефективність санітарно-освітньої роботи

канцерогенні ПАУ



Як видно з попередньої глави, канцерогенні ПАУ є найбільш широко відомий і добре вивчений клас хімічних канцерогенів. На підставі результатів їх досліджень формувалися і проходили випробування практично всі основні уявлення і концепції з проблем хімічного канцерогенезу і ролі хімічних канцерогенних речовин в етіології і патогенезі злоякісних пухлин у людей. У той же час вони є найбільш типовим і, мабуть, головним хімічним канцерогеном навколишнього середовища. В основному на даних по цій групі сполук базуються і існуючі в даний час підходи до вироблення практичної системи санітарно-гігієнічної (первинної) профілактики злоякісних пухлин у людей. Саме для одного з них (БП) проведено в СРСР гігієнічненормування - встановлені ГДК (див. Гл. 11).
Прямих доказів здатності ПАУ викликати пухлини у людей в даний час немає. Слід підкреслити при цьому, що не відомі і випадки прямого тривалого контакту великих контингентів людей з окремими ПАУ в чистому вигляді, що володіють канцерогенною активністю в дослідах на тваринах, т. Е. Не зареєстровані умови, при яких могло б виявитися канцерогенну дію на людей окремих конкретних ПАУ. Мабуть, найбільш близькі до цього умови створюються в лабораторній практиці - при синтезі, напрацювання та експериментально-онкологічних дослідженнях цих сполук. Однак даних про професійних онкологічних захворюваннях у цих категорій трудящих немає, може бути внаслідок їх нечисленності, а також відсутності епідеміологічних спостережень за ними. У той же час у всіх продуктах пірогенетичної походження, що володіють канцерогенною активністю в дослідах на тваринах, практично завжди вдається виявити відповідними фізико-хімічними методами присутність канцерогенних (в дослідах на тваринах) ПАУ. Це послужило підставою для висновку про те, що саме ПАУ є канцерогенною початком продуктів такого походження. Ці канцерогени завжди присутні і в складі тих продуктів даного типу, які, як показують клініко-статистичні дослідження, здатні викликати злоякісні пухлини у людей.
Узагальнюючи ці дані, багато дослідників приходять до твердого переконання, що ПАУ, що проявляють канцерогенну активність в дослідах на тваринах (канцерогенні ПАУ), здатні викликати злоякісні пухлини не тільки у тварин, але і у людей. Незважаючи на це, експертні групи, які працювали при МАІР, тривалий час в число об`єктів, канцерогенність яких для людей доведена, включали лише сажу, смоли, мінеральні масла, т. Е. Продукти, канцерогенним початком яких, виходячи з результатів експериментально-онкологічних досліджень, є підстави вважати канцерогенні ПАУ, не включаючи, проте в цю групу, їх самих. Лише недавно в цю групу було включено БП (докладніше див. Гл. 3).
У роботах по визначенню канцерогенних ПАВ в об`єктах навколишнього середовища в СРСР обмежуються визначенням лише одною з`єднання цього класу - БП. Зміст його в досліджуваних продуктах розглядається в якості показника присутності в них всієї I РУПП ПАУ. Передбачається при цьому, що знайдена аналітично концентрація БП характеризує кількісно вміст у ньому та інших ПАУ. Такий висновок ґрунтується на тому, що ПАУ виявляються, як правило, приблизно в одному і тому ж наборі в найрізноманітніших продуктах: в кам`яновугільних смолах і пеках, в деревних смолах, в сланцевих маслах, в сажі промислової і з димарів, в викидах автотранспорту, в забрудненнях атмосферного повітря, в грунті, рослинах і т. д. в цей набір зазвичай входять антрацен, Хріза, фенантрен, пірен, бенз (а) ан граней, флуорантен, БП, бенз (е) пірен, бенз (g, h, i) поручнями, бенз- (в) флуорантен, бензфлуорантен, бенз (к) флуорантен, корона і ін. у цьому переліку найсильнішим канцерогеном, за даними дослідів на тваринах, є БП. Значно менш вираженим канцерогенну дію має бенз (в) флуорантен, який зустрічається рідше і, як правило, в менших кількостях, ніж БП. Слабкими канцерогенами є бенз (j) флуорантен, бенз (к) флуорантен і бенз (а) антрацен, що зустрічаються іноді в об`єктах навколишнього середовища, хоча також рідше і в менших кількостях, ніж БП. Решта піддаються визначенню ПАУ в дослідах на тваринах не проявляють канцерогенної активності. Детальніше про значимість даних досліджень, в яких визначають тільки БП, сказано в гл. 11.

Поняття про фоновому вмісті ПАУ - бенз (а) пірену



Результати фізико-хімічних досліджень свідчать про значне поширення канцерогенних ПАВ практично у всіх сферах навколишнього середовища людини. Це дало підставу для введення поняття про фоновому вмісті і фоновому рівні вмісту канцерогенних ПАВ в навколишньому середовищі, яке було введено Л. М. Шабадом спочатку для грунту і водойм [Шабад Л. М., 1973]. Мабуть, в даний час можна говорити і про фоновому вмісті канцерогенних ПАВ в рослинах. Дійсно, аналіз літературних даних дозволяє зробити висновок, що вегетативні частини рослин (зелена маса рослин), по крайней мере в період вегетації, завжди містять БП, найменші концентрації якого, виявляють різними дослідниками, не опускалися нижче 1 мкг / кг cyxoго речовини [Ільницький А . П. і ін., 1978- Дикун П. П., Калініна І. А., 1980].
БП виявляється і в репродуктивних частинах рослин - зерні, насінні і плодах, причому концентрації 5го там коливаються в ще більш значних, ніж у вегетативних частинах, межах. Нерідко в насінні і плодах канцероген або зовсім не вдається виявити, або виявляються його кількості знаходяться в межах похибок аналізу. Це означає, що ці частини рослин не завжди містять канцерогенні ПАУ. Отже, якщо і можна говорити про фоновому вмісті в них БП, то лише з певними застереженнями: він не має безперервного, постійного характеру.
Питання про відмінність характеру фону БП в вегетативних і репродуктивних частинах рослин буде розглянуто в наступному розділі. Тут же лише зазначимо, що фонове зміст ПАУ в рослинах, ймовірно, є однією з головних (якщо не основний) причин появи фонового рівня вмісту їх у грунті і водоймах.

Відео: За даними ООН, рівень самопочуття казахстанців - один з найнижчих в світі



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!