Зміст програм санітарно-освітньої роботи, охоплення груп населення - загальна онкологія
ЗМІСТ ПРОГРАМ протиракових САНІТАРНОПРОСВЕТІТЕЛЬНОЙ РОБОТИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ
Просвітницькі програми повинні бути сконцентровані на тих факторах, які з найбільшою ймовірністю можуть надати людям моральну підтримку, змінити неправильні погляди, переконати в користь раннього лікування. Тому треба підкреслювати можливість лікування, а не небезпека смерті, хороші результати раннього лікування, а не небезпеки його затримки, роз`яснювати користь масових профілактичних обстежень, готувати населення до більш широкого і систематичного участі в них. Потрібно використовувати будь-яку можливість для роз`яснення населенню користі профілактики.
Перед протиракової пропагандою варто основна мета - сприяти негайному зверненням до лікарської допомоги хворих при виявленні перших ознак, підозрілих на рак, а також домогтися:
- гігієнічного виховання населення з метою профілактики пухлинних захворювань;
- своєчасної явки на профілактичні огляди всіх тих контингентів, для яких вони організовуються;
- раціонального лікування передпухлинних захворювань для профілактики раку.
Для цього санітарна освіта має виконувати такі завдання:
- знайомити з різними ознаками раку різних локалізацій;
- вселяти впевненість в можливість лікування при ранньому зверненні до лікаря;
- переконувати в необхідності найширшого участі у всіх масових профілактичних оглядах;
- розсіювати спроможну бути у частини населення боязкість перед хірургічними операціями і переконувати в небезпеці домашніх засобів «лікування».
Основні методичні вимоги, що пред`являються до санітарної освіти:
- санітарна освіта має бути диференційованим в залежності від складу групи населення (стать, вік, професія, загальний культурний рівень);
- слід максимально використовувати емоційний фактор, але при цьому пізнавальний матеріал і конкретні практичні поради необхідно давати стосовно до різних життєвих умов;
- розмовляючи з населенням, треба говорити зрозумілою мовою і не вживати спеціальних медичних термінів, що ускладнюють розуміння мови.
Самий великий розділ - опис ранніх ознак найбільш частих локалізацій раку. Області охорони здоров`я повинно навчити добре розуміти всю важливість тих «малих» ознак, якими починається ракове захворювання, і пояснити значення раннього звернення до лікаря і своєчасності радикального лікування. Тут же пояснюється і значення широкої участі населення в масових профілактичних оглядах для виявлення не тільки випадків пухлини, скільки передпухлинних станів, що особливо важливо підкреслювати при проведенні цих заходів. Протиракова пропаганда обмежується описом тільки ранніх ознак, а не всієї клінічної картини раку і підкреслює безболісність початкових його форм. Опис важкої картини запущених форм раку і несприятливих їх наслідків є серйозною помилкою. Опис малопомітних ранніх ознак раку не повинно викликати уявлення про неможливість раннього виявлення злоякісної пухлини. Навпаки, роз`яснюючи сучасні діагностичні можливості онкології, слід переконати слухачів у великому значенні і доцільності звернення до лікаря при перших підозрах на рак. Так як в боротьбі проти раку беруть участь лікарі лікувально-профілактичного закладів охорони здоров`я, населення первинно звертається саме в ці установи (районна поліклініка, жіноча консультація, медсанчастину підприємства). З огляду на, що своєчасному зверненню до лікаря може заважати невіра хворих у виліковування раку, потрібно ширше висвітлювати досягнення та успіхи онкології в цій області. Переконливо підтверджують виліковування раку конкретні приклади (відомості про вилікуваних від раку людей - їхні портрети з автографом, листи і т. П.), Статистичні матеріали.
Роз`яснення сутності причин розвитку раку становить великий розділ протиракової пропаганди і має значення для організації профілактики злоякісних пухлин, сприяючи раннього зверненню онкологічних хворих до лікаря. Свідоме засвоєння правильного, науково обгрунтованого поняття про сутність раку і про досягнення радянської охорони здоров`я в боротьбі з ним витіснить існуючі у деяких людей невірні уявлення про безсилля науки у вирішенні протиракової проблеми. Слід підкреслити значення факторів зовнішнього середовища, які сприяють розвитку пухлинних захворювань: 1) канцерогенні фактори, які можуть бути усунені індивідуально (шкідливі звички, куріння) - 2) канцерогенні фактори, дія яких може бути припинено проведенням широких соціальних заходів на загальнодержавному рівні (захист атмосфери, харчових продуктів).
Відносно чинників першої групи корисна і необхідна широка інформація про них населення-що стосується ставлення людей до навколишнього середовища, то практика показала, що прийняття суворих правил з охорони навколишнього середовища, порушення яких тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, не захищаючись навколишнє середовище від шкоди, нанесеного людиною, в зв`язку з чим посилюються значення і роль санітарної освіти. Навчання людей добровільної відмови від дій, що завдають шкоди навколишньому середовищу, більш ефективно, ніж загроза покарання. Необхідно виховати в кожній людині почуття громадської відповідальності, що є дуже складним завданням.
ОХОПЛЕННЯ ОКРЕМИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
Санітарно-освітню роботу можна проводити:
- за місцем роботи людей (промислові і торгові підприємства, установи);
- за місцем навчання (школи, середні та вищі навчальні заклади);
- в місцях зустрічей людей (кіно, театри, місця відпочинку);
- в місцях контакту населення з медичними працівниками.
Особливо важливе значення мають гігієнічне виховання і санітарнопросветітельное навчання підростаючого покоління, тим більше, що молодь більш сприйнятлива до санітарної пропаганди, ніж люди зрілого віку.
Кожне санітарно-просвітницький захід потрібно планувати з урахуванням конкретних тем, аудиторії і методів. Так, телевізійні передачі, без сумніву, можуть охопити дуже велику аудиторію, але при цьому вони лише дають інформацію, надаючи менший вплив на укорінені звички і думки людей, ніж при груповій бесіді. З іншого боку, одні люди краще реагують на усну форму освіти, інші - на друковане слово. Використання засобів масової інформації має бути доповнене індивідуальними і груповими методами пропаганди.
Велике значення має правильна організація санітарної освіти. Протиракової пропагандою, метою якої є сприяння ранньому зверненню онкологічних хворих до лікаря, охоплюються широкі верстви населення середнього, похилого та старшого віку обох статей (т. Е. Вікові групи, серед яких найбільш вірогідні захворювання на рак). При проведенні санітарно-освітньої роботи серед чоловіків головна увага приділяється опису ранніх ознак раку легенів, шлунка, стравоходу, шкіри та нижньої губи, серед жінок - раку матки, молочної залози, шлунка і стравоходу [Мазухін В. Я. та ін., 1985] .